Як зміниться відповідальність за жорстоке ставлення до тварин, хто буде контролювати порушення закону і чому в Україні все ще висока толерантність до насильства – в матеріалі Styler
"У 21 столітті, коли розробляються передові технологи, коли Ілон Маск збирається летіти на Марс, але в той же час деяких людей радує змучений ведмідь, який з-під палиці дресирувальника їде на велосипеді в цирку. Така ситуація виглядає дуже сумною і дивною", - каже громадський активіст Олександр Тодорчук. Більше року тому він запустив рух UAnimals, покликаний захистити права тварин. Він і багато інші активістыв протягом довгого часу домагалися заборони в Україні цирків, які у своїй діяльності використовують тварин.
1 серпня був зроблений крок до підвищення відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. У цей день президент Петро Порошенко підписав Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження гуманного ставлення до тварин" і направив в уряд пропозиції про те, щоб удосконалити деякі положення Закону.
Таким чином, у Кримінальний кодекс вносяться зміни, які посилюють кримінальну та адміністративну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами.
Що передбачають зміни? Відтепер за жорстоке поводження з тваринами (нанесення побоїв, знущання, інші дії, які принесли тварині фізичний біль і страждання) встановлюються нові штрафи. Тепер вони складають 3400-5100 гривень з конфіскацією тварини, якщо для неї існує загроза з боку господаря. Раніше штраф за такі дії складав від 153 до 357 гривень.
Також тепер дії, вчинені щодо двох і більше тварин, або групою людей, тягнуть за собою штраф від 5100 гривень до 8500 гривень або адмінарешт до 15 діб з конфіскацією тварини у разі, якщо її перебування у господаря несе загрозу життю або здоров'ю тварини. Крім того, статтею 299 Кримінального кодексу України передбачено, що насильницькі дії щодо тварин, які спрямовані на задоволення статевої пристрасті, тепер будуть каратися штрафом від 3400 до 8500 гривень.
З підписанням цього закону, тепер жорстоке поводження з тваринами, що призвело до каліцтва або його загибелі, буде каратися арештом на строк до 6 місяців або позбавленням волі на строк до 3 років. А ті дії, які були заподіяні у присутності малолітнього або неповнолітнього, несуть за собою обмеження волі строком від 3 до 5 років. Або позбавлення волі на той самий термін.
Styler вирішив розібратися, що означають ці зміни на практиці, і що думають про прийнятий Закон громадські активісти, працівники притулків – ті, хто безпосередньо захищає права тварин. Ми також попросили експертів роз'яснити "плюси" і "мінуси" внесених до Кримінального Кодексу змін.
Для багатьох громадських активістів і зоозахисників, які регулярно виходили на акції протесту проти насильства над тваринами, прийняття закону стало дійсно хорошою новиною. Адже, нарешті, за жорстоке поводження з тваринами передбачена більш висока відповідальність. Інші ж стримано поставилися до змін.
За словами активістів, це тільки перший крок до змін, які ще належить впроваджувати, а це може зайняти роки. Але більшість опитаних нами зоозахисників сходяться в одному: прийняття такого закону – хай і невелика, але все-таки перемога.
"Плюс" нового закону в тому, що він нарешті збільшує відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, каже громадський активіст та ініціатор руху із захисту прав тварин UAnimals Олександр Тодорчук.
За його словами, зараз щодо захисту тварин товариство отримало перший крок у правильному напрямку, а далі Верховна Рада повинна буде запропонувати механізм і додаткові закони для регулювання вже прийнятих змін.
"Це маленький крок до цивілізації. Якщо раніше людина за знущання над тваринами могла отримати штраф близько ста гривень, зараз цю суму збільшили до 3500 гривень. У випадках, де раніше платили до тисячі гривень, тепер будуть платити близько 5000 гривень. Це означає, що відповідальність за злочини посилюється. Також з'являється поняття кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. За нього можуть карати до восьми років позбавлення волі. Звичайно, вісім років - це крайній випадок, коли злочин вчинено групою осіб, у присутності неповнолітніх. Але якщо раніше ті страшні садисти, які вирізали очі тварин, а потім знімали це на відео, обходилися штрафами у кілька сотень гривень, зараз будуть нести вже більш високу відповідальність", - пояснює активіст.
Фото: Волонтери створили інструкцію для боротьби з забороненими цирками-шапіто (facebook.com/UAnimals.official)
Але, за слова Тодорчука, в Україні залишається неврегульованим питання контролюючих органів, які будуть стежити за виконанням цих законів.
"Найвища відповідальність буде на судах, тому що саме суддя повинен визначити, чи був той чи інший факт саме жорстоким поводженням. Але це вже вища інстанція, і поки незрозуміло, хто ще це контролюватиме", - говорить Олександр Тодорчук.
Критики закону кажуть, що внесені зміни не можуть вирішити всю проблему, оскільки зазвичай при виклику поліції навіть самі патрульні не знають, як діяти далі. Законодавство поки що не передбачає подальших дій правоохоронних органів з цього питання.
Закон у черговий раз раз підняв у суспільстві проблему жорстокого поводження з тваринами, каже Тодорчук.
"Тут взагалі виходить "джеймсбондовская" історія. В Україні кілька років тому пересувні звіринці заборонили. Тобто шапіто вже тоді були поза законом, але в той період ще не було прописано визначення самого терміна, що означає "пересувний звіринець". Тому вони і могли існувати. Тепер же закон конкретизує, що "пересувні звіринці" - це пересування тварин для циркових номерів та інших потреб, крім наукових. А шапіто - це як раз постійні перевезення тварин, тому вони тепер точно підпадають під заборону. Тобто на сьогодні цирки-шапіто - поза законом, але вони все одно намагаються цей закон порушувати, спокійно гастролюючи містами", - пояснює Олександр Тодорчук.
Прийняття такого закону не відноситься до захисту тварин та екології в Україні, а націлене насамперед на людей, вважає кандидат біологічних наук, доцент, старший науковий співробітник Національного науково-природничого музею Ігор Загороднюк.
"Треба розуміти, що прийняття такого та подібних законів особливо не впливає на захист тварин як такий. Глобально це не позначиться ні на кількості тварин, ні на якості їх життя. Зате закон націлений впливати в першу чергу на людей. Закон створюється для соціуму, адже саме люди відповідальні за те, яка ситуація зараз складається із захистом тварин в країні", - говорить він.
Фото: Мітинг на захист тварин в Києві (РБК-Україна)
Реалізація прийнятого закону поки що не дуже незрозуміла, адже інституту судової ветеринарної експертизи в Україні поки не існує, каже кандидат біологічних наук, завідуюча відділом наукової роботи в Київському зоопарку і супроводжувачка проекту Four Paws "Ведмеді в Україні" Марина Шквиря.
За її словами, проблема жорстокого поводження з тваринами в Україні дуже актуальна. Про багато випадків насильства над тваринами ми дізнаємося з новин, але насправді таких випадків набагато більше, впевнена вона.
"Більше того: люди часто навіть не в курсі, що вони жорстоко поводяться із тваринами. У цивілізованих країнах собак не тримають на ланцюгу, наприклад. Це ще і питання рівня освіти. В Україні - дуже висока толерантність до насильства. Це проблема всіх незрілих суспільств - жорстокість до тварин і дітей, дискримінація жінок, ЛГБТ, людей з особливими потребами. Це все індикатори", - розповідає Марина Шквиря.
У багатьох власників диких тварин, яких не можна тримати у вольєрах і клітках, повністю відсутнє розуміння біологічних потреб таких тварин, стверджує вона.
"Власники ведмедів та левів часто бувають щиро впевнені, що вони їх люблять. Адже годують!", - пояснює експерт, - Ми з активістами неодноразово подавали зміни в Порядок утримання диких тварин у неволі, було проведено десятки зустрічей з Міністерством екології та природних ресурсів. Але Міністерство цей процес свідомо гальмує. Причому це не законопроект, який потрібно провести через безліч інстанцій. Можна було б просто перевипустити указ Міністерства. Вони, по-перше, в принципі неактивні. По-друге, бояться зіткнутися з будь-яким лобі комерційних інтересів. Ми прописали під великих хижаків конкретні норми раціонів, конструкцій, збагачення середовища, вимог безпеки. Але наш проект лежить у них на столі вже 4 роки", - говорить експерт.
У цілом,у щодо диких тварин у нас в країні немає жодної культури, каже Марина Шквиря.
"Єдина світла пляма - це кілька зоопарків в ЄАЗА - Європейської асоціації зоопарків, а також притулки міжнародних організацій типу Four Paws. Все інше, з деякими винятками, практично не регламентується. Що стосується домашніх тварин – тут проблема комплексна. Адже контроль за розмноженням, вигулом і продажем тварин повинен базуватися на наявності можливостей для цього", - каже вона.
За її словами, у провінції ветеринари часто не вміють стерилізувати самок через відсутність попиту на це з боку господарів тварин.
"Що стосується відсутності вакцинації, то за це ми кожен рік платимо життями людей. Власник повинен бути юридично прив'язаний до тварини. Потрібна ідентифікація", - пояснює Шквиря.
Порядок утримання диких тварин у неволі зараз слабо працює, бо в ньому прописано дуже мало конкретних норм, крім площ вольєрів, та й то - дуже маленьких, пояснює експерт.
"І це ми ще не говоримо про проблеми сільського господарства - методи полювання, обробка полів пестицидами, з-за яких гинуть птахи, лисиці, миші, борсуки. Тема захисту тварин дуже велика", - каже вона.
Також є можливість регулювання цього питання через правила конкретного населеного пункту. Але все одно невідомо, куди в такій ситуації відправити, наприклад, конфіскованого у господаря єнота.
"Хоча, це загальнодержавна проблема, і питання тут полягає навіть не в гуманності, а в санітарно-епідеміологічному добробуті країни. В цілому, мій особистий досвід роботи з чиновниками, экоінспекторами і поліцією каже, що нам ще дуже далеко до цивілізованого суспільства. Але, сподіваюся, вектор у потрібному напрямку вже з'явився", - підводить підсумок Марина Шквиря.
Разом із підписанням закону, Порошенко також подав і свої коментарі до нього. На думку громадського активіста Олександра Тодорчука, це може означати, що таким рішенням президент вирішив всидіти на двох стільцях одночасно.
"Це в якомусь сенсі унікальна ситуація. Оскільки, як правило, коли до президента приходить закон, він його підписує або відправляє зі своїми коментарями до Верховної Ради знову на голосування, і в комітетах Ради його доопрацьовують. А в цьому випадку Порошенко Закон і підписав, і дав до нього свої коментарі. Його коментарі, швидше за все, приведуть до того, що після літніх канікул ВР може спробувати "протягнути" законопроекти, які повернуть всю ситуацію назад. Але закон зараз діє в повному обсязі і все, що там було написано - працює", - пояснює активіст.
Якщо активісти на місцях бачать у своєму місті афішу, що до них приїжджає цирк-шапіто, треба спочатку переконатися, чи є там дикі тварини. Тому що в таких закладах забороняється їздити саме з дикими тваринами, каже активіст.
Потім треба звертатися в місцеві органи влади і нагадувати про те, що такі цирки - заборонені законом. А якщо такі гастролі вже проходять, то треба викликати поліцію і вимагати скласти протокол. Можна навіть роздрукувати Закон на папері, і спиратися на нього, оскільки не всі поліцейські знають про його існування.
"На даний момент тільки від громадськості залежить, чи буде цей закон виконуватися", - підкреслює Олександр Тодорчук.