"Багато хто не вірить, що у нас є картини Пікассо і Малевича!": Музей в українській глибинці дивує унікальними експонатами (фото)
Існує думка, що у більшості українських музеїв – зовсім мало експонатів, і відвідувачам буває просто нічого показати. Але насправді багато музеїв України експонує всього лише 5-10% своїх фондів.
“Експонатів у музеях може бути безліч! Але далеко не все можна показати людям через брак площ та приміщень. Приміщення – це вічна проблема! А, крім того, всі ми знаємо випадки, коли з уже наявних будівель музеї взагалі виселяють", - говорить голова Всеукраїнської асоціації музеїв і заповідників Сергій Кролевець.
Щось подібне буквально недавно могло статися і з Пархомівським художнім музеєм на Харківщині. Кілька років тому будівлю музею з унікальною колекцією картин-шедеврів світового мистецтва було передано в заставу компанією, яка взяла кредит у банку.
Компанія-власник цукрового заводу швидко збанкрутувала. Будинок музею був у заставі, і його могли продати на аукціоні. Був величезний ризик, що музей залишиться без приміщення.
Дізнавшись про будівлі музею під час ліквідації у процедурі банкрутства одного з своїх боржників, банк вирішив взяти участь у торгах, викупити будівлю та передати право власності на нього керівництву музею. "Справедливість настала", - кажуть музейники.
Але – про все докладніше.
Styler побував на церемонії передачі будівлі музею громадськості і дізнався, чим унікальне це місце, яке обов'язково варто відвідати.
“Пікассо в сільському музеї? Хіба це можливо?"
“Проходьте, не соромтеся! У нас тут і Малевич, і Пікассо, і Верещагін з Рєпіним", - запрошує пройти в будівлю музею-садиби 18 століття Валентина Мизгіна, директор Харківського художнього музею.
Сьогодні у Валентини Василівни та її колег – справжнє свято: тут, в селі Пархомівка Харківської області, з хвилини на хвилину має відбутися церемонія передачі музею громаді.
До Пархомівки – близько ста кілометрів і дві години шляху від Харкова автобусом. Про існування такого унікального сільського музею відомо не тільки в Україні, але і далеко за кордоном: побачити картини Пікассо і японську вишивку шовком їдуть з різних куточків Європи та Азії.
“Туристи з Японії приходять в захват, коли бачать, що у нас є і роботи художників їхньої країни. Навіть допомагали нам перекладати деякі написи на картинах", - розповідає гід музею.
Але, незважаючи на відомість цього місця далеко поза межами України, сам факт існування такого музею все ще викликає щире здивування тут, в нашій країні. "Пікассо у сільському музеї? Хіба таке можливо?", - приблизно так реагують користувачі соцмереж, дізнавшись про це унікальне місце.
“Багато хто просто не вірить, що у нас є Пікассо і Малевич! Тому багато хто просто сідає на потяг до Харкова, а потім – на автобус, і їде до нас. Хочуть переконатися на власні очі, що у нас насправді є такі картини", - кажуть співробітники музею.
Фото: Новина про те, що в сільському музеї є картини Пікассо і Малевича щиро дивує (Скріншот посту з сторінки facebook.com/angrycock)
Нині колекція музею налічує більше 7000 експонатів. Серед них - роботи Пабло Пікассо, Казимира Малевича, Миколи Реріха, Аполлінарія Васнецова, Івана Шишкіна, Тараса Шевченка, Івана Їжакевича та багатьох інших.
Фото: Картина Казимира Малевича в Пархомівці (museumparhomovka.com.ua)
“Ось робота Малевича. А поруч – картина не менш відомого абстракціоніста і теоретика абстрактного мистецтва Василя Кандинського. Картина називається "Спокій". Обидві роботи чотири роки тому ми надали в Київ, Мистецький Арсенал на виставку "Велике і Величне", - каже гід.
Художники 20 століття, представлені в музеї Пархомівки – майже всі зі званнями народних. Наприклад, Григорій Ряжський або Олексій Шовкуненко. Обидва вони більш відомі як портретисти, а в музеї є їх міські пейзажі. А поруч з Малевичем – Маяковський, дві його роботи. Це ескізи до його власної п'єсі "Містерія Буфф".
Фото: Ескізи, створені Володимиром Маяковським (Олег Божко)
Є тут роботи й білоруської та французької художниці Надії Леже-Ходасевич. Вона з самого дитинства мріяла поїхати вчитися малюванню в Париж. У 15 років вона пішла вчитися в художнє училище. Після цього поїхала навчатися до Польщі, а потім – нарешті в такий бажаний для неї Париж. Там стала ученицею знаменитого художника Фернана Леже, за якого згодом вийшла заміж.
Церква з безліччю ікон і "вірогідний" будинок Малевича
Знаменитий у Пархомівці не тільки музей. Тут є і мальовнича православна церква, на воротах якої - табличка з номером телефону і скромною припискою: отець Микола. Багато з тих, хто заходить до церкви, відразу ж зауважує велику кількість самих різних ікон, які тут знаходяться: здається, що іконами тут зайняті всі вільні місця, де їх тільки можна розмістити.
Є в селі і непримітна на перший погляд будівля в кілька поверхів. На першому поверсі розмістився самий простий магазин, з якого долинають звуки місцевого радіо. З магазином сусідять звичайні квартири. Але місцеві розповідають: у цьому будинку, ймовірно, жив легендарний основоположник супрематизму Казимир Малевич.
“Він і справді жив у Пархомівці, закінчив наше місцеве училище. А його батько працював на нашому цукровому заводі головним цукроваром", - пояснюють співробітники музею.
Шкільний учитель-колекціонер
Звідки ж у харківській глибинці така унікальна колекція, якій можуть позаздрити навіть імениті столичні музеї?
Основна частина знаменитих експонатів з'явилася в Пархомівці завдяки зусиллям сільського вчителя Панаса Луньова Саме він, надихнувшись пристрастю колекціонування від батька, відомого знавця антикваріату, почав збирати картини. Спочатку музей розташовувався в одному з класів місцевої школи. Пізніше Панас Луньов став збирати унікальні предмети мистецтва вже разом зі своїми учнями.
Фото: Унікальні картини в Пархомівському хужожественном музеї (museumparhomovka.com.ua)
Після Другої світової війни унікальні твори мистецтва цінувалися набагато менше, ніж шматок хліба: люди були готові віддавати найцінніші картини за невеликі гроші, а унікальний предмет малярства часом можна було виміняти на жменю крупи чи кілька кілограмів картоплі.
Луньов їздив по селах, шукав, видивлявся і купував картини для музею, будучи готовим віддати за них свої останні заощадження. Очевидці розповідають: жив сам Луньов дуже скромно, і обзавестися власним житлом так і не зміг. Зате він постійно прищеплював любов до мистецтва своїм учням.
З проханням допомогти відкрити музей зверталися до багатьох художників. Першими відгукнулися майстри з Харкова: вони подарували 50 своїх робіт.
Поповнювати колекцію експонатів допомагали і місцеві жителі, і письменники, і колекціонери з інших міст.
Поет і публіцист Ілля Еренбург подарував кілька робіт Пікассо, а серед них – всесвітньо відома картина "Голуб миру" і керамічна ваза "Сова". Музей налагоджував співпрацю з великими галереями: Третьяковкою, Ермітажем. Музей підтримували Дрезденська галерея і Берлінський художній музей Боде.
У 1987 році Пархомівському історико-художньому музею дали статус державного, а з 2008 року він офіційно став носити ім'я свого засновника – Панаса Луньова.
Знаменитого шкільного вчителя не стало у 2004 році. Згідно з його заповітом, унікальна колекція повинна залишитися в Пархомівці.
"Відновлюємо справедливість"
Навесні 2004 року будівлю Пархомівської садиби, де знаходиться музей, продали разом з цукровим заводом за смішну ціну - 26 000 грн. Шум навколо цієї ситуації піднявся лише через кілька років після продажу.
Власником будівлі була компанія "Синтал-Д", яка взяла кредит у банку, і вже наступного року збанкрутувала. Будівлю могли продати на аукціоні, і унікальний музей міг залишитися без приміщення. Але громадськості вдалося привернути увагу до проблеми, і за підтримки місцевої влади банк ПУМБ викупив будівлю з торгів у ході процедури банкторства компанії. Банк вирішив передати будівлю на баланс "Харківського художнього музею".
Фото: Будівля музею викупили на торгах (прес-служба Харківської ОДА)
“Передісторія була досить цікава. Будівля належала нашому позичальникові, який отримав у банку кредит ще у 2008 році. Компанія пішла в дефолт вже 2009 року. З тих пір банк працював з цією компанією як з проблемним боржником. В рамках банкрутства компанії ми проводили аналіз майна, яке є на балансі підприємства. Виявили там будівля даного музею. І стали думати, що ж з цим робити. А оскільки ми відчуваємо соціальну відповідальність, то вирішили, що повинні подарувати будівлю музею"- розповідають представники банку.
Голова Харківської ОДА повідомила про передачу музею громадськості (Скріншот посту з сторінки facebook.com/svit.yuliya)
“Відновлюємо справедливість. Пархомівський художній музей. Повертаємо будівля музею у власність громади. Шість років тому будівлю відомого на весь світ музею було віддано в заставу банку. У це складно повірити, але це так. Ми обіцяли зробити все можливе, щоб повернути вкрадене у громади і будівля музею. І ми це зробимо", - написала Юлія Світлична, голова Харківської ОДА на своїй сторінці в Facebook.
“Наше рішення викупити і передати будівлю не є випадковим. Це добра справа втілює в життя корпоративну цінність нашого банку - відповідальність. Меценатство - невід'ємна частина становлення українського народу. Переконаний, що сільські музеї варті уваги і підтримки з боку великого бізнесу і шанувальників української культури", - говорить Голова правління банку Сергій Черненко.