Очільник столичної юстиції Станіслав Куценко закликає не вірити міфам, і замість цього самому переконатись, що субсидію оформлювати не так складно
З початком опалювального сезону все більше українців задумуються про те, чи варто їм отримати субсидію і розмірковують, чи підпадають вони під категорію тих, для кого вона передбачена. Механізм отримання субсидії вже встиг обрости міфами. Так, юрист вже спростував чутки про те, що українці навіть розлучаються, щоб отримати субсидію. Розмови про це виявились неправдивими.
Які головні міфи панують навколо субсидій? Які основні поради для тих, хто хоче її отримати? З цими питаннями Styler РБК-Україна звернувся до очільника столичної юстиції Станіслава Куценка.
Станіславе, які головні міфи панують навколо субсидій в Україні?
Міфів про субсидії існує багато. Міф №1 - ряд українців вважає: якщо їм нараховується субсидія, то вони потім повинні будуть її повернути. Це абсолютно не відповідає дійсності, тому що субсидія – це безповоротна фінансова допомога, яка надається державою для компенсації послуг житлово-комунального господарства. Тому треба йти і оформлювати субсидію, а повертати її не потрібно.
Фото: Очільник столичної юстиції Станіслав Куценко (facebook.com/Stanislav.Kutsenko)
Міф №2 – про те, щоб субсидію складно оформлювати. Це кажуть, я думаю, ті, хто не пробував цього робити. Зараз є два способи це зробити. Перший – фізично прийти, і другий – подати заявку в Інтернеті. Ті, кому прийти складно, можуть зайти на сайт Міністерства соціальної політики і там подати декларацію про доходи, відповідну заяву, і якщо людина орендує житло, то також подати договір оренди житла. Інших документів не потрібно.
Міф №3. Люди думають, що навіть коли йдеш оформлювати субсидію, витрачаєш на це зусилля, то в результаті отримуєш буквально копійки. Якщо люди думають, що компенсація буде складати сто-двісті гривень, то запевняю - це неправда. Міністерство визначає, що в середньому це 1500-1200 гривень, якщо брати середнє домогосподарство в Україні.
Міф №4. Полягає в тому, що коли є заборгованість за комунальні послуги, то субсидія нібито не нараховується. Насправді ж якщо людина уклала договір про реструктуризацію, тобто домовилася з ЖЕКом або управляючою компанією, що буде поступово оплачувати борги, то на субсидію це ніяк не впливає. Її можна і треба оформлювати.
Міф №5 стосується того, що субсидію нібито не можуть оформити пенсіонери. Це взагалі абсурд, тому що субсидія якраз і призначена для малозабезпечених людей, і вони перш за все мають право її отримати.
Кількість тих, хто отримує субсидії, цього року зменшилася?
Так. Не міф, а точно правда, що зараз кількість тих, хто отримує субсидію, зменшилася десь на 42%, тому що зараз більш скрупульозно перевіряють тих, хто подає заявки (кількість отримувачів субсидій у жовтні 2018 року зменшилася до 1,5 млн господарств, а середній розмір субсидії зріс - ред.). Діятиме так звана верифікація доходів і підтвердження того, що людина дійсно має ті доходи, які вказала.
Важливо зрозуміти, що субсидії отримує саме той, хто на них заслуговує. Для цього перевіряється соціально-демографічний стан - де людина живе, які у неї джерела доходів, як вона їх отримує, і це співставляється з тим, що людина вказує у декларації. Я рекомендую не вірити міфам, а просто подати документи і отримати субсидію.
Фото: “Я рекомендую не вірити міфам, а просто подати документи і отримати субсидію” - Станіслав Куценко (nerc.gov.ua)
Наступний міф №6 полягає в тому, що людей нібито карають за неправильно оформлені документи на субсидію. Насправді ніякого покарання немає. Воно може бути єдиним – у разі недостовірності задекларованих даних субсидія не буде призначена. Але ніякої адміністративної, кримінальної відповідальності чи штрафів за це передбачено! Крім того, помилки в декларації можна виправити і заново подати заяву.
Куди звертатись, якщо людина не погоджується із вердиктом по нарахуванню субсидії?
Це можна оскаржити в вище стоячому органі соціального захисту на рівні міста, на рівні області, або звернувшись безпосередньо до Міністерства соціальної політики.
Якщо і цей варіант не влаштовує, то можна звернутись до суду, і ми в цьому допомагаємо: в центрі правової допомоги Міністерства юстиції надається консультація, як можна оскаржити механізм нарахування субсидії, є зразки заяв. Крім того, якщо людина є малозабезпеченою, або учасником Операції Об'єднаних сил або члени їх сімей, а також люди з обмеженими можливостями, то такі люди мають право на безкоштовного адвоката від держави. Адвокат представляє інтереси цієї людини в суді.
До речі, щоб дізнатись, як можна себе захистити при отриманні субсидії, не обов’язково йти фізично в такий центр. Можна подзвонити на телефон гарячої лінії.
0(800) 213 103 – телефон кол-центру правової допомоги. Там все те, про що я зараз говорю, буде роз’яснено навіть в телефонному режимі.
Скільки часу зараз проходить від моменту подачі заяви до вердикту, чи отримає людина субсидію?
Затримок зараз менше. Раніше процес призначення субсидії міг тривати до 1,5 місяців. Зараз декларується десять днів, інколи буває трохи довше. Основна причина якраз в тому, що органи соціального захисту отримують інформацію про реальні доходи громадян від Державної фіскальної служби України.
Інколи люди відверто не можуть згадати, які у них були додаткові заробітки. У когось були нарахування бонусів в супермаркетах, наприклад. Виявляється, це теж треба писати в декларацію. І кілька гривень або кілька десятків гривень, якщо вони не враховані - це вже помилка у декларуванні. Це здається абсурдом, але, на жаль, фіскальна служба може надати таку інформацію.
Фіскальна служба має доступ до такої інформації?
Вона враховує доходи, які надходять по ідентифікаційному номеру людини. Наприклад, коли ви заповнюєте про себе дані в супермаркеті – прізвище, ім'я, по-батькові, адресу, дату народження, телефон. Тоді людина дає згоду на обробку персональних даних, і ця інформація потім іде до супермаркету, супермаркет звітує перед податковою, що він ці кошти перерахував людині, і ви по ідеї мали би з цієї суми сплатити податки і потім їх задекларувати.
Ці кілька десятків гривень можуть зіграти погану роль в отриманні субсидії, тому краще цим поцікавитися.
Зараз, наскільки мені відомо, є послуга онлайн-перевірки своїх доходів. Фіскальна служба зараз теж уже пішла вперед, і можна зайти на сайт і за своїм ідентифікаційним кодом перевірити, які на вас були надходження. Це ті лайфхаки, які варто знати українцям, щоб захистити себе.
Чи грають роль для отримання субсидії доходи найближчих родичів – дочки чи сина, чоловіка?
Враховуються ті члени сім'ї, які проживають в конкретному домогосподарстві. Людина може бути там навіть не зареєстрована. Нововведення – це нарахування субсидій для тих, хто орендує житло і при цьому офіційно показав договір про оренду житла і сам сплачує комунальні послуги. Він теж має право отримати субсидію. Між іншим, це підказка для тих, хто знімає квартиру. Я сподіваюся, цим вже скористалися всі, хто знає про це. А тим, хто дізнався про це вперше, така інформація стане у нагоді.
Субсидія нараховується на одного з тих, хто проживає у помешканні. При цьому враховуються інші члени сім'ї. Я раджу людям, у яких нещодавно було поповнення в сім'ї, обов’язково ще раз переподати документи, тому що коли членів сім'ї стає більше, сума субсидії для них може збільшитись. До нас на прийоми приходять громадяни, консультуються, і ми їм рекомендуємо перевірити свій статус, бо розмір компенсації із появою нового члена родини може стати вищою. Знов-таки, повторюся - заявку можна зробити онлайн, не виходячи з дому.
Чи може держава використати дані, подані громадянами для субсидій, якимось іншим чином, не для призначення субсидії?
Загалом, якщо говорити про діджиталізацію, то цим шляхом ідуть практично всі країни світу. І в європейських країнах, і у США, точаться дискусії з приводу того, де межі персонального простору людини. Це питання дискусійне, на яке немає єдиної відповіді. Звичайно, буде певна інформація, якою буде володіти держава. Конституційний суд виніс рішення, що Міністерство фінансів не має права на верифікацію інформації про отримання субсидій.
Але Міністерство фінансів все одно повинне цю інформацію якимось чином перевірити. У Міністерстві вважають, що дані про людину до них приходять деперсоніфіковані, вже знеособлені. Але особисто у мене виникає питання: яким чином можна відірвати рахунок у банку на людину від її прізвища, ім'я та по-батькові? Можливо, визначати за ідентифікаційним кодом. Та за ним все одно стоїть прізвище, ім'я та по-батькові людини, дата її народження. Тому мені самому цікаво, як буде далі ця ситуація розвиватися, адже необхідно буде звіряти декларації людей, подані на субсидії з даними, які реально містяться в органах влади, і іншого шляху немає.
Я вважаю, що має бути знайдена певна золота середина, і вона може полягати в такому: держава могла б отримувати інформацію загального доступу. Якщо є реальні підозри на приховування якихось доходів, що підтверджується свідченням очевидців, правоохоронними органами, і тільки тоді проводили б перевірку.
Тобто людина, яка подала заявку на отримання субсидії, може розраховувати на те, що її не притягнуть до будь-якої – кримінальної чи адміністративної відповідальності, якщо виявлять по ній якісь недостовірні дані?
Вона на це може розраховувати. Таких випадків ще не було, щоб людину притягували до відповідальності за те, що вона подала документи на оформлення субсидії! Я вважаю, що ці перевірки можуть здійснюватися тільки за результатами подання декларації про доходи, яку щороку подають українці. І наша практика показує, що в першу чергу цікавляться деклараціями представників влади, народних депутатів. До пересічних громадян це ще не дійшло і, мені здається, дійде ще не скоро.
До того ж, поки немає систем, які би перевіряли цю інформацію максимально вірно. Для цього, я вважаю, в усіх органах влади мають діяти електронні реєстри з максимально достовірною інформацією, і ці реєстри мають бути між собою зв’язані. Наприклад, якщо людина бере кредит, має бути система, яка б перевірила, чи не взяла вона кредит не тільки в іншому банку, а й в кредитних спілках, чи немає зареєстрованої у нотаріуса боргової розписки про те, що вона позичила кошти.
Ключова річ у тому, що реєстри мають бути створені, вони мають між собою взаємодіяти, і тільки тоді буде повна картина по людині, по її доходах, по її судимостях і так далі.
Наші реєстри (реєстри Мін'юсту – ред.) давно працюють. Вони є відкритими. У 2015 році були відкриті реєстри речових прав і ми дізналися, у кого який є бізнес. Міністерство юстиції зараз працює над тим, щоб об'єднувати всі свої реєстри. У нас їх 21, і ми хочемо з них зробити один. Але, наскільки я знаю, багато органів влади до цього ще не дійшли.
Нагадаємо, раніше очільник столичної юстиції детально пояснив, які документи потрібні для отримання субсидії.
Також експерт дав пояснення, як батькам краще боротися із поборами у школах.
Відео: Як за допомогою простих хитрощів уникнути величезних рахунків за воду (video.rbc.ua)