В Києві обговорили законопроект, який має змінити філософію ставлення до тварин в Україні
11 вересня в Києві провели круглий стіл за участі народних депутатів, громадських активістів, представників Мінприроди, Мінагрополітики. Активісти представили законопроект, який передбачає заборону виробництва хутра в Україні.
Як зазначають ініціатори законопроекту, активісти Кампанії ХутроOFF, у країнах Європи триває процес заборони виробництва хутра на законодавчому рівні, і Україна має приєднатись до нього.
Головною причиною заборони шкуродерень в Європі є невиправдана жорстокість до тварин під час їх утримання і забою на таких фермах. Хутрові виробництва є об’єктами підвищеної екологічної небезпеки, що забруднюють грунт, водойми та повітря вірусами, бактеріями та токсичними речовинами. Так, Світовий банк відносить виробництво хутра до п’ятірки найгірших виробництв по забрудненню довкілля важкими токсичними металами.
Що стосується Європи, то на сьогодні 13 країн розробили і прийняли законодавчу заборону хутрового виробництва. На сьогодні воно заборонене у Великій Британії, Чехії, Австрії, Німеччині, Швейцарії, Нідерландах, Бельгії, Любксембурзі. Також – у ряді країн південної Європи: Сербії, Словенії, Македонії, Боснії та Герцеговині і у Хорватії. Триває процес заборони у Норвегії, Данії, Швеції, Латвії та інших країнах.
Активісти кампанії ХутроOFF кажуть: в Україні забивають 1750 тварин щодня заради хутра. Це офіційні дані: за інформацією Державної служби статистики, минулого року в нашій країні заради хутра було забито 629 200 тварин. Із них було 200 лисиць, 2900 песців, 400 нутрій, 622 700 норок. Судячи із журналістських розслідувань українських ЗМІ, можна говорити про те, що насправді реальні цифри забитих тварин у багато разів вищі.
Координатор Кампанії ХутроOFF, співзасновник ГО "Єдина Планета" Павло Вишебаба нагадує, що умови утримання тварин у шкуродернях – жахливі. Це тісні клітки, неприродне для тварин середовище, скорочена тривалість життя.
Такі умови ведуть до психічних розладів і канібалізму. У тварин постійно наявні різного роду рани через жорстокі умови утримання.
"Через заборону в Європі, шкуродери масово переміщатимуть свій бізнес у країни, де відсутня заборона і слабкий еко-контроль, - наголосив Вишебаба. – Ми маємо заборонити їхню діяльність на законодавчому рівні, щоб зупинити переміщення брудних виробництв в Україну", - каже він.
У коментарі для Styler Антон Вакуленко, голова ГО "Єдина Планета" пояснює: заборонити виробництво хутра в Україні треба, зокрема, щоб адаптовувати наше законодавство до європейського, аби нас швидше прийняли до ліги високорозвинених країн, де дбають про довкілля і про тварин.
"Перший аспект – екологія. За аналізом провідних світових науковців, зокрема нідерландських, хутро є найбільш неекологічним видом одягу. В країнах, де дбають про стале довкілля, на зміну хутру приходять інші виробництва, які не приносять стільки шкоди", - каже активіст.
На його думку, якщо закон приймуть, буде економитись колосальна кількість ресурсів в Україні:
"Якщо у нас щороку вбивають 600 тисяч норок, то для відгодівлі лише однієї норки протягом її життя потрібно близько 50 кілограмів їжі. 600 000 множимо на 50, і це лише для норок – виходить 30 мільйонів кілограмів. Це колосально багато. 30 тисяч тон їжі буде економитися. Її можна давати тим, хто її потребує, але не згодовувати норкам, щоб потім їх вбити і отримати за них прибуток", - пояснює Антон Вакуленко.
Ще одна причина, чому виробництво хутра в Україні варто заборонити - це надмірна жорстокість до тварин, підкреслює Антон Вакуленко. Це також один із головних аргументів за заборону виробництва хутра в Європейських країнах.
"Подібне формулювання є і в законі. Є певні рамки, яких все ж намагається триматися людство у прагненні знищувати, підкорювати слабших. В наш час є набагато більш екологічні, етичні і тепліші замінники хутра. Із цього випливає ще одна причина, чому виробництво хутра в Україні треба заборонити. Це непрактичність хутра як матеріалу для одягу. У нас, насправді, не так багато днів, коли треба носити дійсно теплий зимовий одяг. Зими стають теплішими, але саме хутро – це вже давно не найтепліший матеріал”, - пояснює Антон.
При цьому він підкреслює, що виступає за заборону виробництва хутра в Україні, але не заборона хутра як такого.
За його словами, більшість провідних спортсменів, полярників та інші людей, яким потрібний теплий одяг, хутро давно не носять. У них для цього є набагато дешевший, простіший і часто тепліший одяг.
"Окрім того, хутро – найбільш негуманний вид одягу. Тварини живуть на фермах у колосальному стресі, у жахливих умовах. До нас переносять хутрові виробництва, бо у нас немає контролю за довкіллям, немає контролю за захистом прав тварин. Якщо ми будемо послідовними і зрозуміємо, що норки відчувають біль так само, як собаки і коти, то вплинемо на цю ситуацію", - каже він.
Крім нанесення величезної шкоди екології та тваринам, на виробництвах хутра порушуються і права людини, підкреслює Антон Вакуленко.
"Вони несуть шкоду для здоров'я людей. У нас на прес-конференції була представниця Шульгівської громади. Вона розповіла те, що вони спостерігали у своєму регіоні. Зараз практично половина людей із того виробництва звільнилися через погані умови праці. Але вже зараз там стикаються із проблемою, коли на довколишніх територіях через це виробництво буквально не буде води! Вона там вже так забруднена нітратами і аміаком, що в перспективі, за два-три роки, цю воду пити буде просто не можна", - пояснює він.
Законодавча ініціатива про заборону виробництва хутра існує, але зараз – лише початковий етап до того, щоб відповідне рішення було прийняте. За словами активіста, перспектива прийняття такого закону є, і має хороші шанси.
"Згідно досліджень, понад 70% мешканців України, зокрема Києва, виступають за заборону виробництва хутра. Це – більша частина виборців, і депутати все-таки мають до цього дослухатись. Вони слідкують за тим, що популярне серед суспільства. А ініціатива по забороні виробництва хутра – доволі популярна. Зокрема, наша петиція про заборону виробництва хутра на сайті Верховної Ради – на першому місці. Її доволі швидко підписало близько 7 тисяч людей. Було би більше підписів, до речі, але часто на сайті Верховної Ради є технічні труднощі із цим", - каже він.
Носити хутро – у наших умовах це скоріше пострадянський феномен та пережиток минулого, переконаний активіст.
"Це також символ дикого капіталізму, який прийшов на зміну СРСР. Що може відрізнити туриста із "русского міра" і європейця на зимових лижних курортах? Часто люди із пострадянського простору там вирізняються носінням хутра, аніж модного нині пуховика. Тут вже питання цінностей та того, до якого цивілізаційного руху ми хочемо примкнути", - помічає Антон Вакуленко.
Позицію Міністерства екології та природних ресурсів щодо законопроекту озвучила начальник Управління охорони біорізноманіття та біобезпеки Ганна Богданович.
"Ми підтримуємо ініціативу щодо заборони виробництва хутра та чекаємо якнайшвидшого подання цього законопроекту до Верховної ради України. Зі свого боку, ми забезпечимо його підтримку в профільному комітеті", - сказала вона.
Відповідний законопроект уже було розроблено членами Комітету з природних ресурсів, природоохоронного та екологічного права АПУ спільно із зоозахисниками та екоактивістами. Документ передали для ознайомлення присутнім на дискусії народним депутатам. Зокрема, народний депутат України Андрій Помазанов сказав, що підтримує вимоги громадянського суспільства і вважає за необхідне подати дороблений законопроект до Верховної Ради України.
У Києві активісти з лисицями вимагали заборонити виробництво хутра в Україні.
Також стало відомо, чому українці виступають проти хутряного виробництва в Україні.
Під стіни Верховної Ради вийшли активісти та просто небайдужі люди з вимогою на законодавчому рівні заборонити виробництво хутра в Україні:
Відео: Акція за заборону виробництва хутра в Україні (video.rbc.ua)