"Цій жорстокості немає місця в 21 столітті": у Києві активісти з лисицями вимагали заборонити виробництво хутра (фоторепортаж)

"Цій жорстокості немає місця в 21 столітті": у Києві активісти з лисицями вимагали заборонити виробництво хутра (фоторепортаж)
Фото: РБК-Україна/ Віталій Носач

Представники громадських організацій прийшли до Мінекології з конкретним проханням — стати на бік небайдужих українців та підтримати заборону хутрових ферм в Україні

Активісти еко-кампанії "ХутроOFF" організували черговий мітинг з вимогою заборонити на законодавчому рівні виробництво хутра в Україні. В цей раз небайдужі українці зібралися 15 серпня в Києві під стінами Міністерства екології та природних ресурсів України — однієї з профільних структур, від вирішення якої залежить майбутнє сотень тисяч диких тварин.

Акцію відвідали також незвичайні "мітингувальники" — лисиці, викуплені на хутровій фермі під Вінницею. Тисячі їхніх побратимів щорічно в муках "віддають" свої життя заради цінного хутра. При цьому активісти наголошують: "Хутряне виробництво — це жорстокість, яку ніяк не можна виправдати в 21 столітті".

"У Мінекології поки що відмовчуються, але ми впевнені: вони чудово знають про проблему переміщення кривавого бізнесу з країн Європи в Україну"

Мітинг за заборону виробництва хутра в Україні

Мітинг підтримали навіть лисиці. Саме заради захисту таких тварин активісти вийшли під стіни Мінекології (фото: РБК-Україна/ Віталій Носач)

На мітингу звертають увагу: в Україні щорічно забивають у середньому 630 тис. тварин, серед яких лисиці, песці, норки, нутрії.

За словами екоактивістів, щорічно ферма з 10 тис. звірків виробляє близько 300 тис. кг фекалій. Однак відходи не підлягають спеціальній переробці — заповзятливі власники таких ферм воліють вивозити тонни відходів на найближчі поля. Через що небезпечними вірусами і бактеріями забруднюються водойми і підземні річки, повітря, відбувається ерозія ґрунту. Не дивно, що Світовий банк відносить виробництво хутра в топ-5 найбільш небезпечних з точки зору забруднення навколишнього середовища важкими металами.

Координатор кампанії по забороні виробництва хутра в Україні "ХутроOFF" Павло Вишебаба уточнює: "Діяльність хутровий ферми забруднює все навколо в радіусі 10 км".

Тому викликані виробництвом хутра екологічні проблеми — одна з причин, по якій активісти сьогодні виходять під стіни Мінекології з вимогою заборонити діяльність хутрових ферм.

Павло Вышебаба

Координатор кампанії по забороні виробництва хутра в Україні "ХутроOFF" Павло Вишебаба (фото: РБК-Україна/ Віталій Носач)

"У питанні діяльності хутрових ферм ми не можемо обійтися якимось обмеженням їх діяльності, тому що в Україні елементарно відсутній екоконтроль. Не вийде зробити цей бізнес "більш екологічним". Крім того, крім забруднення навколишнього середовища, нас хвилюють інші аспекти роботи звіроферм: відсутність гуманного ставлення до тварин і проблеми зі здоров'ям у людей, які живуть поблизу таких виробництв. Тому ми вимагаємо прийняти тільки один дієвий сьогодні метод, а саме — заборона діяльності хутрових ферм, як це відбувається в ряді країн Європи", — пояснює позицію активістів Павло Вишебаба.

Так, активісти всеукраиснкой еко-кампанії "ХутроOFF" звертають особливу увагу на той факт, що вже близько 10 країн Європи, серед яких Великобританія, Австрія, Нідерланди, Чехія, відмовилися від виробництва хутра на своїх територіях. У ряді інших країн (Польща, Латвія) триває процес законодавчої заборони.

Мітинг у Києві

"Цій жорстокості немає місця в 21 столітті": у Києві активісти з лисицями вимагали заборонити виробництво хутра (фоторепортаж)

Фото: РБК-Україна/ Віталій Носач

Активісти б'ють на сполох і пояснюють, що вже сьогодні жорстокий бізнес переміщається з інших європейських країн в Україну.

Серед яскравих прикладів — ферма з розведення норок в селі Сінгури Житомирської області (бізнес відкрито голландцями). Жителі села скаржаться не тільки на забруднені поля, але і постійні мігрені і алергічні реакції у дітей. Аналогічний бізнес зараз намагається відкрити інвестор з Данії і побудувати норкову ферму також в Житомирській області, в селі Квітневе.

"Ми хочемо отримати в особі Мінекології союзника по просуванню заборони хутрового виробництва в Україні. Ми хочемо розірвати це "коло мовчання". У Мінекології поки що відмовчуються, але ми впевнені, що вони прекрасно знають про цю проблему — про переміщення кривавого бізнесу з країн Європи в Україну. Пора вже перестати це замовчувати і стати на бік громадськості. Петицію про заборону виробництва хутра в Україні підписали вже близько 5,5 тис. українців, нас підтримують відомі лідери думок (Ірена Карпа, Любко Дереш, Саша Кольцова, Христина Соловей і ряд інших). І ми хочемо, щоб Мінекології почули всіх цих людей і відповіли: вони на боці громадськості чи ні", — уточнює один з організаторів мітингу Павло Вишебаба.

Активісти зажадали, щоб Мінекології не тільки стали на бік їх петиції, але також підтримали просування відповідного законопроекту про заборону діяльності хутрових ферм.

"Ми хочемо, щоб Мінекології включилися з нами в роботу і підтримали підготовку та подання законопроекту до Верховної Ради", — уточнюють в "ХутроOFF".

Катерина Сорока

Член громадської організації "Єдина планета" Катерина Сорока (фото: РБК-Україна/ Віталій Носач)

"Після однієї з останніх акцій до нас звернулися народні депутати, які допомагають нам з підготовкою законопроекту про заборону виробництва хутра в Україні, — розповідає член громадської організації "Єдина планета" Катерина Сорока — Поки що ми не можемо говорити про деталі. Але вже відбулося кілька зустрічей. Тобто результати є. Найголовніше — до нашої ініціативи приєднується дедалі більше людей. Ми зрозуміли, що це питання насправді турбує багатьох українців".

Газові камери і електричний струм... Навіщо допускати існування такої жорстокості?

Виробництво хутра в Україні

"Подивися в очі своїй шубі" — активісти вимагають зупинити кривавий хутровий бізнес (фото: РБК-Україна/ Віталій Носач)

І все ж активісти уточнюють: ще залишається чимало українців, які просто не знають, що конкретно відбувається на хутрових фермах.

"Країни Європи одна за одною відмовляються від хутрового виробництва. Це неекологічно, це шкодить здоров'ю людей. По-третє, цей бізнес вкрай неетичний по відношенню до тварин. Адже на цих фермах застосовуються дуже жорстокі методи забою. Так, Міністерство аграрної політики сьогодні рекомендує три види забою хутрових тварин. Пропускання електричного струму через пащу і анальний отвір. Тобто тварина фактично вмирає від серцевого нападу. Також удушення в газовій камері і безпосередньо уприскування отрути. Це жорстокість, яку ніяк не можна виправдати в 21 столітті.

Тим більше, що з розвитком технологій люди сьогодні можуть обрати більш практичні матеріали, які нічим не будуть за своїми якостями поступатися натуральному хутру. Є матеріали, які утримують тепло при -40. Тому навіщо допускати існування такої жорстокості? У цьому немає необхідності", — говорить активістка Катерина Сорока.

Хаскі і лисиця

Хаскі Каталея знайомиться з лисом (фото: РБК-Україна/ Віталій Носач)

Аня, яка прийшла на акцію під стіни Мінекології,  також погоджується з думкою активістів. До речі, Аня привела з собою свого четверолапого друга — 7-річну сибірську хаскі на прізвисько Каталея.

"По-перше, я проти забруднення нашої країни, а також абсолютно жорстокого способу вбивства тварин на звірофермах. Сьогодні людині не обов'язково кутатися в шкури, щоб зігрітися. Стверджувати, що це "красиво" також складно. Тим більше, що світові бренди одягу поступово відмовляються від натурального хутра. Тому в 21 столітті хутряне виробництво абсолютно невиправдане! Це просто забавки", — ділиться своєю точкою зору Аня.

"Коли людина особисто побачить тварину, вона вже не захоче носити вироби з хутра"

Лисиці

На мітинг також завітали незвичайні "активісти" — лисиці Арі, Альк і Крістофер (фото: РБК-Україна/ Віталій Носач)

Мабуть, головними "героями" мітингу за заборону виробництва хутра в Україні стали лисиці, які прийшли зі своїми господинями.

Так, на галявині біля центрального входу Мінекології весь цей час мирно грали троє лисенят — червона звичайна лисиця Арі, якій лише чотири місяці, а також однорічні снігові лиси-брати Крістофер і Альк. Всіх їх викупили через посередників з хутрової ферми під Вінницею.

За словами їх господинь, за Арі віддали 6 тис. грн, Крістофер і Альк обійшлися дорожче — 8 тис. грн кожен. Настільки висока ціни пояснюється наявністю посередника. Крім того, дівчата пояснюють: ці лисиці погано розмножуються, тому і цінуються на хутрових фермах.

Діана з лисом Крістофером

Діана зі своїм лисом по кличці Крістофер (фото: РБК-Україна/ Віталій Носач)

За словами дівчат, лисиці живуть на балконах, у кожного є свій просторий вольєр. А поводяться іноді, як "шкодливі щенята" — люблять носитися по квартирі і все досліджувати.

"Заборони на утримання таких тварин в Україні немає. Ми все виконуємо: у них є паспорти, вони щеплені. Умови у кожного також хороші", — говорить господиня Крістофера Діана.

Цікаво, що дівчата самостійно організовують спеціальні зустрічі на природі, під час яких всі бажаючі можуть особисто познайомитися з лисицями, дізнатися про цих вертких тварин трохи більше і найголовніше — назавжди відмовитися від лисячих шуб і комірів.

Настя з лисичкою Арі

Настя з лисичкою Арі (фото: РБК-Україна/ Віталій Носач)

"Я якось прочитала в одному співтоваристві зоозахисників фразу — "Подивися в очі своїй шубі". І ця фраза дуже сильно зачепила мене. І ми з подругами, у яких є лисиці, вирішили організовувати пікніки, де люди зможуть побачити цих чудових тварин наживо. Так вони зможуть зробити правильні висновки набагато швидше — не використовувати хутро", — розповідає господиня лисички Арі Настя.

"Коли людина особисто побачить тварину, погладить її, вона вже не захоче носити хутряні шуби або інші вироби з хутра. Багато приходять до нас з дітьми, і це дуже добре", — додає Діана.

Зазначимо, що за даними Державної служби статистики, в Україні на хутрових фермах щорічно в середньому вбивається 10 тис. лисиць.

У тварин також є право на життя!

Мітинг завершився зустріччю з представником Мінекології, яка запевнила — Міністерство на своєму рівні підтримує активістів, які виступають проти хутрових ферм в Україні.

Анна Богданович

Начальник управління охорони біорізноманіття та безпеки Мінекології Ганна Богданович (фото: РБК-Україна/ Віталій Носач)

"Це дійсно актуальна проблема. В особі Мінекології хочу зауважити, що ми підтримуємо вашу ініціативу. І на своєму рівні ми забезпечимо професійну підтримку. Звичайно, питання відкриття або закриття хутрових ферм — не наша компетенція. Але забруднення навколишнього середовища з їх боку стосується нашої сфери, і ми будемо підтримувати вас у цьому напрямку... Ми підтримуємо петицію. Це правильний шлях. Це тварини, у яких також є право на життя! Тому ми готові підтримати і ваш законопроект, але він повинен бути узгоджений на законодавчому рівні", — запевнила начальник управління охорони біорізноманіття та безпеки Мінекології Ганна Богданович.

Підписати петицію про заборону виробництва хутра в Україні можна тут.

"Цій жорстокості немає місця в 21 столітті": у Києві активісти з лисицями вимагали заборонити виробництво хутра (фоторепортаж)
"Цій жорстокості немає місця в 21 столітті": у Києві активісти з лисицями вимагали заборонити виробництво хутра (фоторепортаж)
"Цій жорстокості немає місця в 21 столітті": у Києві активісти з лисицями вимагали заборонити виробництво хутра (фоторепортаж)
"Цій жорстокості немає місця в 21 столітті": у Києві активісти з лисицями вимагали заборонити виробництво хутра (фоторепортаж)
"Цій жорстокості немає місця в 21 столітті": у Києві активісти з лисицями вимагали заборонити виробництво хутра (фоторепортаж)
 

Як у Києві пройшов мітинг за заборону виробництва хутра в Україні (фото: РБК-Україна/ Віталій Носач)

Нагадаємо, 3 червня активісти вже виходили з вимогою заборонити виробництво хутра в Україні. Тоді мітинг відбувся під стінами Верховної Ради. Активісти більш детально розповіли, що відбувається на хутрових фермах в Житомирській області.

Також відзначимо, що раніше STYLER їздив у Запоріжжі до єкоактивістки Олесі Кулик, яка тримає у себе вдома близько 300 тварин!

Як живе активістка і її вихованці, читайте в матеріалі: "Били об стіну, нацьковували собак": як волонтер із Запоріжжя виходжує диких тварин і чому любить їх більше людей.

Акція за заборону виробництва хутра в Україні

Новини партнерів
On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся