Про "плюси" і "мінуси" хоумскулінгу розповідають психолог, директор школи і батьки
"Не хочу ходити до школи" – таку фразу, сказану дитиною-школярем, чули хоча б раз у житті практично всі батьки. Проте у більшості випадків небажання ходити до школи у дітей минає, бо часто залежить від настрою, самопочуття або тимчасових конфліктів і непорозуміння з однолітками чи вчителями.
Проте нерідко буває, що у дитини зовсім зникає інтерес до школи як такої. Тоді батьки всерйоз починають думати про хоумскулінг – домашнє навчання дитини.
Так чи інакше, хоумскулінг для своїх дітей в Україні обирає поки абсолютна меншість батьків, і про тенденцію тут говорити зарано.
Які ж плюси і мінуси хоумскулінгу? Чим навчання дитини вдома краще або гірше за навчання у школі? Чи врегульоване домашнє навчання дитини українським законодавством? З такими питаннями журналісти Styler звернулися до педагогів, психологів та батьків школярів.
Львів'янка Ольга Бартиш та її чоловік Костянтин прийняли рішення перевести свого сина Матвія на хоумскулінг у 2016 році. Тоді хлопчик вчився у третьому класі. Основною причиною переходу на домашнє навчання стали не конфлікти хлопчика з однолітками, а те, що син просто не хотів ходити до школи.
До того, як перейти на домашнє навчання, Матвій встиг повчитися у трьох різних школах. Жодного конфлікту під час навчання ані з вчителями, ані з дітьми, він не мав. Школи змінювали переважно через переїзд родини в інші місця проживання.
"Матвій вчився у школі до осені 2016 року. Після цього ми повністю перейшли на домашнє навчання і жодного разу через це не пошкодували. Сину стало цікавіше отримувати нові знання, покращився настрій. За час навчання вдома Матвій жодного разу не захотів до школи знову", - розповідає Ольга Бартиш.
За словами жінки, щоденний тиск у школі відбив у сина бажання вчитись.
"Раніше син добре знав математику. Пригадую, у другому класі я писала на своїй сторінці у Facebook, що він усно додає і віднімає тризначні числа протягом кількох секунд, без стовпчиків, без калькуляторів. Наприклад, на питання "скільки буде 387 + 292" витрачав всього до десяти секунд. Дитині це явно йшло легко і подобалося. Але з часом цей інтерес просто зник, і він не любив навіть математику", - розповідає Ольга.
Перехід на домашнє навчання пробудив інтерес до багатьох предметів, які він тепер вивчає з великим задоволенням.
Матвій вчиться вдома, і за документами і атестацією закріплений за львівською школою "Лідер" – звичайною державною школою. За словами Ольги, цей навчальний заклад – один із небагатьох у Львові, де є змога вибирати різні форми навчання дитини. Все навчання для Матвія – безкоштовне.
Право дитини навчатися вдома закріплене чинним Законом про освіту, нагадує Сергій Горбачов, директор столичної спеціалізованої школи з української мови №148 імені Івана Багряного. Проте хоумскулінг в Україні часто є реакцією не на потреби дитини, як це буває в Європі.
"Наша система освіти, на жаль, дуже мало задовольняє потреби батьків. Частіше за все вибір переходу на хоумскулінг відбувається через те, що школа не відповідає психологічним особливостям конкретної дитини. Тому до того, що дитина може навчатися вдома, я ставлюся цілком спокійно і виважено: якщо батьки і самі діти так вирішили, то це їх вибір", - коментує Сергій Горбачов.
При цьому треба дуже добре розуміти відповідальність, яку на себе беруть батьки, коли обирають домашнє навчання як форму отримання дитиною загальної середньої освіти, наголошує він.
"Бо це, насправді, доволі складна справа – вчити дитину вдома. Для цього потрібна суттєва кваліфікація вчителя-предметника, особливо якщо дитина - старшокласник, який має опановувати дуже серйозні предмети і теми. Зараз все більшої популярності серед хоумскулерів набувають групові заняття із вчителями-предметниками. Для цього батьки кількох хоумскулерів домовляються із вчителем, щоб проводив заняття для кількох дітей вдома", - каже Сергій Горбачов.
Киянка Олена – мама 15-річного Дмитра, який вчиться в одній зі шкіл Подільського району Києва. Батьки хлопця пару років тому задумувалися про хоумскулінг, але прийняли рішення все-таки не переводити дитину на домашнє навчання.
"Вважаю, що головний "мінус" домашнього навчання – це те, що із дитиною батькам треба займатись постійно, - пояснює свою думку Олена. – Можна і треба перевіряти і контролювати виконання домашніх завдань, якщо дитина щодня ходить до школи. Але постійне навчання вдома – це зовсім інше. Комусь із батьків при цьому треба повністю забути про роботу, бо увесь час іде на навчання дитини. Тим, хто вибирає для дитини хоумскулінг, треба зауважити: якщо ви працюєте повний день, то це не для вас. Якщо переводите свою дитину на домашнє навчання, то пам'ятайте: у вас з'явиться ще одна повноцінна робота".
Мама Дмитра каже: хоумскулінг для свого сина вона обрала б, якби родина мала значно вищий дохід.
“Для дитини хоумскулінг - це, може, і краще. Але на практиці це далеко не так просто, як може здатися”, - підкреслює вона.
"У мене непогана робота, але чоловік заробляє трохи більше. Та я б не назвала це високим доходом. І якщо хтось із нас звільниться і постійно буде вдома вчити дитину, ми втратимо фінансово. Тоді ми не назбираємо достатньо грошей, наприклад, на навчання сина в університеті", - каже вона.
Олена підкреслює: хоумскулінг підходить насамперед батькам, які працюють на фрілансі і можуть заробляти гроші, не виходячи з дому. Таким, на її думку, значно легше розподіляти час так, щоб систематично займатися навчанням із дитиною.
В будь-якому підході завжди будуть дві сторони, і при виборі їх потрібно враховувати, підкреслює системний психолог, супервізор Вікторія Корсун.
Наприклад, психологічна складова при домашньому навчанні для дитини точно стає більш комфортною, впевнена вона.
"Не треба вставати дуже рано вранці, вільний графік, комфорт і спокій, ніхто не тисне - це не може не впливати на дитину позитивно. З іншого боку, в цьому може бути й “мінус". Будь-яка стадія життя людини вимагає спілкування. При домашньому навчанні соціалізації мало, але це легко компенсується прогулянками, спілкуванням у дворі, відвідуванням секцій, гуртків, групових занять", - коментує Вікторія Корсун.
Фото: “Домашнє навчання дуже відповідає вимогам сучасного світу” - системний психолог, супервізор Вікторія Корсун (facebook.com/vika.korsun)
У форматі домашнього навчання у дитини більше шансів проявляти свою індивідуальність, знайти хороших вчителів, репетиторів. Є можливість самому вибирати більш цікаві заняття.
"А інтерес - це один з найважливіших факторів, які рухають розвиток особистості. Я дуже часто чую від своїх дітей, від учнів, що приходять на консультації та від їх батьків: “у школі - сумно, нецікаво, буденно". Вдома багатьом вчитись цікавіше. Можливо, при домашньому навчанні щось може бути упущено. Але я впевнена, що це не загроза, а просто акцент, на який треба звернути увагу. У школі дитина вчиться бути самостійною. Але цю ж навичку можна опанувати і вдома. Важливо, щоб домашнє навчання не було втечею від самостійності”.
При цьому хоумскулінг может буті ще корисним експериментом для родини, вважає психолог Вікторія Корсун. Адже у будь-який час від домашнього навчання можна знову перейти на звичайне. Хоумскулінг дозволяє сім'ї разом подорожувати, самим формувати графік.
"Домашнє навчання дуже відповідає вимогам сучасного світу. Дитині це дає більше шансів вибрати свою спеціалізацію, поглибити інтерес до певних дисциплін, тоді як ці самі предмети у школі вчать всі однаково”, - каже вона.
Розвиток соціуму з кожним роком прискорюється, і в кожній області все більше потрібні яскраві і талановиті фахівці, каже психолог. Домашнє навчання йде в ногу з розвитком сучасного світу, констатує вона.
"Останнім часом все більше батьків звертають увагу на хоумскулінг. Хоча в Україні все нове сприймається дуже тяжко. Потрібно виходити з того, что ми, все-таки, "постсовкове" суспільство. А “совок" - це "всі разом, все однаково","все узагальнено”, і “всі слухають старшого". А навчання нового формату - це зовсім інше. Це особистісний розвиток, це індивідуалізація, це спеціалізація і особиста відповідальність. Поки в нашій суспільстві це незвичне, але цього потребує світ. Та ми так чи інакше йдемо в Європу і рухаємось вперед до цивілізації. Ми потроху розуміємо нові підходи. Сучасні батьки набагато менше побоюються нових форм навчання. А там, де менше страху, там завжди більше сили, більше впевненості, більше інтересу і щастя в житті", - підкреслює Вікторія Корсун.
Чи можна сказати, що хоумскулінг – це вже тенденція для України, і все більше батьків вирішують перевести дитину на домашнє навчання?
"Про загальну тенденцію я сказати не можу, оскільки для цього треба мати точну статистику. Взагалі із освітньою статистикою в Україні біда: є дуже мало достовірної інформації, і часом добути її буває доволі складно. Часто статистика - розпорошена, а подекуди її взагалі немає. Тому її доводиться довго шукати і користуватися дотичними джерелами. На жаль, деякі із джерел не є достовірними", - каже Сергій Горбачов, директор столичної спеціалізованої школи №148.
Він припускає:
якщо на цей момент у приватних школах навчається близько 2% школярів, то на хоумскулінгу в Україні вчаться, скоріш за все, не більше 1% дітей.
"Одна із переваг хоумскулінгу полягає в тому, що дитина сама вибирає більш комфортний темп навчання. Дитина більш вільно планує час, батьки більш конкретно можуть контролювати навчальний процес дитини. Ще одна перевага – в тому, що психологічно дитина виходить із зони потенційного булінгу, що також є серйозною мотивацією перейти на хоумскулінг. Бо, як відомо, дитина, які чимось відрізняється від інших, може стати об’єктом цькування інших школярів, а сама школа із цим не завжди може впоратися", - підкреслює він.
У хоумскулінга є й свої недоліки, нагадує Сергій Горбачов. Втім, їх вплив завжди можна зменшити.
"По-перше, навчання вдома - це менший рівень соціалізації. Бо дитина зростає і виховується поза межами дитячого колективу. Це можна розглядати і як позитив, і як негатив. Бо дитина може не володіти навичками спілкування із ровесниками у вирішенні природних життєвих конфліктів, які бувають у цьому віці. Звісно, дитина може ходити на гуртки, секції, спілкуватися з однолітками там. Але там обсяг соціалізації все-таки значно менший, ніж у школі", - коментує Сергій Горбачов.
Навіть коли дитина вчиться вдома, то все одно при закінченні школи має вийти на оцінку знань – здати іспити, щоб отримати атестат.
"Щоб мати життєві перспективи стосовно освіти, дитина обов’язково має отримати результати свого навчання. Жоден навчальний заклад не прийме дитину без атестату про середню освіту", - каже директор школи.
Ще один негатив – це те, що батьки подекуди не є фахівцями у певних предметах і часто не можуть дати достатній рівень своїм дітям. Проте ці проблеми вирішуються запрошенням професійного викладача для групи дітей, що навчаються вдома.
Хоумскулер Матвій недавно закінчив навчання у п’ятому класі. Його форма навчання – екстернат. Матвій закріплений за класом із класним керівником. Кожної чверті він здає контрольні роботи з усіх предметів. У нього є графік на рік, і батьки знають, у який день син іде на консультації з вчителями.
Всі контрольні протягом року можна здавати електронною поштою, каже мама Матвія. Це дуже зручно, особливо коли родина подорожує або перебуває за кордоном.
"Після четвертого класу здавали ДПА – державну підсумкову атестацію, яка є обов’язковою для закінчення 4-го класу. Звісно, ДПА він здавав разом з іншими дітьми, бо ця атестація вимагає особистої присутності учня", - розповідає Ольга Бартиш, мама хлопчика.
Крім того, Матвій відвідує багато гуртків і не має браку спілкування із друзями.
"Відвідування гуртків ми об’єднали в один день, і він ходить на них по п’ятницях: займається зранку до шостої вечора. Ходить на те, що йому подобається: театр, музика, анімація. Також має в інші дні плавання".
Ольга Бартиш підкреслює: перехід дитини на домашнє навчання часто сприймають скептично.
"Щоб перейти на домашнє навчання в українському середовищі, у родини насправді має бути багато відваги. Треба не боятися бути "білою вороною", не боятися, що хтось засудить. Про це треба якомога частіше говорити. Адже нічого тут страшного немає: дитина живе далі. Моя дитина стала щасливішою, розумнішою, веселішою і більш здоровою”.
В той же час точно визначити, що фінансово вигідніше – навчання дитини у школі чи вдома, каже директор школи №148 Сергій Горбачов.
Він пояснює:
"Якщо батьки хочуть навчати дитину вдома, то держава за розумною схемою мала би повернути хоча б частину їх податків, які йдуть на освіту. Але зараз цей механізм поки не опрацьований і тому поки що не зрозуміло, яким чином це зробити. Скажімо, це може вирішити освітній ваучер, коли діє принцип "гроші йдуть за дитиною". Але тоді виникає питання. Наприклад, дитина вивчилася, ходить на консультації, потім іде здавати іспити у призначений їй час, але це й робочий час викладачів, який їм теж треба оплачувати. За яким принципом – поки це незрозуміло. Це все питання, які можна вирішити, але вони лишаються відкритими. Про це треба пам’ятати".
Закон про освіту дозволяє навчання дитини вдома, проте деякі питання лишаються неврегульованими, каже він.
"Зараз розробляється Закон про загальну середню освіту. Це один із п'яти законів, які згадуються у рамковому Законі про освіту. Він міститиме розділ про домашнє навчання, принаймні мені так відомо на цей момент. В якому вигляді він буде, що саме він буде передбачати і обмежувати – питання поки відкрите, бо для нас хоумскулінг - це справа нова. Але це питання буде врегульоване обов’язково", - переконаний Сергій Горбачов.
Нагадаємо, раніше стала відома відверта історія родини зі Львова, яка наважилася взяти дитину з притулку