"Трагедія планетарного масштабу": історики про те, чому не всі визнають Голокост геноцидом

Фахівці коментують трагедію Бабиного Яру і Голокост – страшні злочини проти людства

Днями Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) у співпраці з Будинком європейської історії в Брюсселі провів публічне слухання огляду базового історичного наративу BYHMC.

Під час публічних слухань зібрали і залучили до обговорення істориків, експертів з Бельгії та сусідніх країн, членів Європейського парламенту, представників інституцій і неурядових організацій, а також всіх зацікавлених тематикою Голокосту.

На прохання Styler під час події прес-служба Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) опитала провідних істориків про те, чи добре вивчений Голокост з точки зору історії, чому далеко не всі країни визнають Голокост геноцидом і як знання про трагедію впливає на життя сьогодні.

Карел Беркгоф, головний історик BYHMC, cтарший науковий співробітник в Інституті досліджень Війни, Голокосту й Геноциду NIOD в Амстердамі

Чи знають в ЄС та інших країнах про Голокост, про трагедію Бабиного Яру? За словами Карела Беркгофа, в деякій мірі Бабин Яр відомий поза академічними колами, особливо в Ізраїлі, Німеччині та в єврейській діаспорі.

"Це ледь не єдине відоме для нефахівців місце, де нацисти розстрілювали євреїв. Частково це пов'язано з різними спробами візуалізувати його на телебаченні та кіно, а також внаслідок урочистих візитів світових лідерів, таких як президенти США та папа Іван Павло ІІ. Захоплююча книга Анатолія Кузнєцова все ще читається також і у перекладі", - пояснює він.

Фото: Карел Беркгоф, головний історик BYHMC (прес-служба)

При цьому далеко не всі країни визнають Голокост геноцидом. На думку історика, цього не відбувається тому, що лідери деяких країн не хочуть визнати, що євреї були жертвами, і сприймають євреїв як злодіїв.

"Їх спроба спростувати геноцид євреїв - це намагання звільнити націонал-соціалізм і антисемітизм від провини або відповідальності за це. Як стверджує Міжнародний альянс пам'яті жертв Голокосту (IHRA), "Метою заперечення Голокосту часто є реабілітація явного антисемітизму та сприяння політичним ідеологіям та умовам, придатним для появу самого типу подій, які він заперечує", - каже головний історик BYHMC.

Сьогодні Голокост вивчений добре, але недостатньо, пояснює експерт:

"У нас все ще бракує ясності щодо чіткого взаємозв'язку між масовим вбивством євреїв та іншими масовими злочинами, такими як вбивство двох мільйонів радянських військовополонених за один рік".

Карел Беркгоф підкреслює: існують також надзвичайно великі набори джерел, які в основному ще потребують вивчення: наприклад, архів Міжнародної Пошукової Служби та записи НКВС.

"Це чудово, що ми можемо побачити ці допити та протоколи трибуналу в архівах СБУ", - додає він.

За його словами, знання та усвідомлення Голокосту допомагають розвиватися та підвищувати рівень обізнаності у багатьох ключових питаннях: потенціалу сучасного геноциду, цінності плюралізму та поважного ставлення до меншин, небезпеки замовчування або байдужості, коли стаєш свідком гноблення інших.

Андрій Руккас, науковий радник BYHMC, доцент історичного факультету, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

За словами історика, у ЄС та в інших країнах світу прекрасно знають про таку жахливу трагедію як Голокост та знищення людей у Бабиному Яру.

"Трагедія Голокосту для країн Західної Європи ніколи не була історичним "табу" як у Радянському Союзі. Відповідно ця тема давно є предметом глибоких і серйозних досліджень, присутня в освітньому процесі, стала частиною національної історичної пам’яті. Так само добре відомо у Європі і про трагедію Бабиного Яру, який став одним із символів Голокосту", - коментує він.

При цьому деякі країни поки не визнали Голокост геноцидом, додає експерт. Він пояснює:

"Це передусім пов’язано з політичними, ідеологічними чи релігійними поглядами, які домінують у тій чи іншій країні. У кожному окремому випадку – це тема для більшої розмови. Наприклад, Сирія, яка не визнає Державу Ізраїль як таку, не визнає й трагедію Голокосту".

Фото: Андрій Руккас, науковий радник BYHMC (прес-служба)

Весь час після завершення Другої світової війни Голокост був і залишається важливою темою історичних досліджень.

"Багато питань мають сьогодні достатньо широке коло відповідної фахової літератури. Проте, Голокост був трагедією безпрецедентною в історії людства, трагедію планетарного масштабу, тому, звісно, до сьогоднішнього часу залишається ще чимало питань, котрі потребують наукового висвітлення. Наприклад, внаслідок тривалого перебування країн Східної Європи або під впливом, або безпосередньо у складі Радянського Союзу Голокост у цій частині континенту, де загинули 90% жертв трагедії, є вивчений значно гірше, ніж у Європі Західній, де не було ідеологічних чи політичних обмежень".

Сьогодні, коли після трагедії минуло вже багато років, лишається безліч запитань, підкреслює історик.

"Головне – як це стало можливим? Як купка радикальних нацистських політиканів і популістів під расистськими гаслами змогла прийти до влади у демократичній Веймарській республіці, перетворивши її дуже швидко на тоталітарний Третій рейх? Як вони поставили собі на службу весь державний механізм? Як вони привернули на свій бік, підкорили і паралізували німецьке суспільство? Для нашого регіону це, безумовно, питання, пов’язані з реакцією місцевого населення на винищення євреїв – своїх друзів, товаришів, знайомих, сусідів тощо. Реакцію, яка має два діаметрально протилежні полюси – від рятування (навіть ціною власного життя) до цілковитої підтримки окупантів і безпосередньої участі у масових розстрілах", - акцентує увагу Андрій Руккас.

Нагадаємо, стало відомо, яким буде меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр".