Незгоду із змінами в Інституті висловлюють ряд його співробітників
Вже близько трьох років у стані реорганізації знаходиться ДУ "Український науково-дослідний протичумний інститут імені В.І. Мечникова МОЗ України", розташований в Одесі.
Нині Інститут є окремою держустановою, що фінансується МОЗом, але згодом повинен приєднатися до ГУ "Центр громадського здоров'я МОЗ України" (далі - ЦГЗ). Ряд співробітників інституту не згодні з таким рішенням, побоюючись, що будуть знищені наявний науковий та лабораторний потенціал. У ЦГЗ, навпаки, підкреслюють, що весь потенціал збережеться, а установа після всіх змін буде працювати набагато ефективніше.
"Основне питання, яке ставило Міністерство – консолідація всіх ресурсів і можливостей у рамках однієї системи - громадської охорони здоров'я. Ми запропонували цього інституту стати повноцінним і повноправним центром з питань біобезпеки, щоб частково консолідувати ресурси 5 або 6 регіонів, які оточують Одеську область", - коментує заступник генерального директора Центру громадського здоров'я Ігор Кузін.
На жаль, деякі співробітники Інституту протестують проти таких змін, каже він.
"З самого початку реорганізації колектив Інституту намагається спілкуватися з МОЗ-ом, профільним комітетом ВР з іншими відомствами і службами, відстоюючи позицію щодо недоцільності приєднання до Інституту ЦГЗ і необхідності збереження його як самостійної установи з його структурою та функціями", - розповідає Олександр Гайдаш, завідувач лабораторії епізоотології особливо небезпечних інфекцій Інституту.
На питання, що буде заважати займатися тією ж діяльністю вже на базі Центру, в Інституті відповіли, що підтримують створення системи громадського здоров'я в Україні і готові брати активну участь у її розвитку. Однак вважають, що функції, які виконує Інститут, ефективніше залишити вузькоспеціалізованій установі, яка має досвід роботи, висококваліфікований персонал та сучасну лабораторну базу.
Підпорядкування установи ЦГЗ, на думку фахівців, призведе до розпилення або втрати унікальних функцій, можливої зміни напрямів діяльності установи, ймовірного скорочення штату.
"У разі реорганізації, ми втратимо не тільки національний статус, але і пряме підпорядкування та фінансування МОЗу. ЦГЗ зможе самостійно визначати структуру, штатний розклад, напрями діяльності, функції та обсяги фінансування. Протягом 3 років реорганізації вже кілька разів змінювалася сама концепція входу інституту в ЦГЗ: від окремого наукового підрозділу "Центр біологічної безпеки" до "протичумного інституту імені Мечникова". Поки ситуація абсолютно незрозуміла. Проте точно знаємо, що у разі реорганізації наша унікальна установа буде втрачена", - переконаний науковець.
Заступник генерального директора Центру громадського здоров'я Ігор Кузін запевняє, що ліквідацію цієї установи зовсім не планують.
Інститут на даний момент знаходиться не в стані припинення діяльності, а в стані реорганізації.
"Ми хочемо зробити з нього регіональний центр з питань біологічної безпеки і біологічного захисту: переформатувати в більш ефективний центр лабораторної діагностики, реагування і відповіді на потенційні ризики в сфері громадського здоров'я. Адже лабораторне обладнання, яке їм було поставлено ще у 2010-му, останній раз там запустили лише у 2015-му. І ті спалахи захворювань, які були зареєстровані навіть в минулому році (випадки сибірської виразки в Одесі і випадки захворюваності на холеру в Україні - ред.), показали, що цей Інститут не має сьогодні того потенціалу, який повинен мати", - каже Ігор Кузін.
Зараз інститут отримує фінансування за трьома основними програмами.
"Перша – підтримка роботи спецполіклініки, яка повинна реагувати на екстрені ситуації, пов'язані з громадським здоров'ям. Сьогодні інститут не має чинної ліцензії, тобто фактично не може надавати медичну допомогу, на яку виділяються чималі кошти з держбюджету. Поліклініка працює за фактом тільки на папері. Там практично немає лікарів. І можна вважати, що той обсяг грошей, який виділявся на підтримання її життєздатності, - це нецільове використання державних коштів. Адже керівництвом інституту не було зроблено нічого для того, щоб відновити роботу цієї поліклініки", - підкреслює Ігор Кузін.
Друга лінія фінансування Інституту пов'язана з науково-дослідницькою роботою.
"Щорічно у них планується за 2-3 наукових роботи, але, на жаль, якоїсь застосовності цієї науки для практичної охорони здоров'я ми не бачимо", - підкреслює заступник гендиректора ЦГЗ.
Третя бюджетна лінія пов'язана з поточними витратами, з оплатою комунальних платежів і так далі. Там були виявлені дрібні бухгалтерські недоліки, які можна усунути в робочому порядку, пояснює він.
"На даний момент є небажання колективу виконувати ті функції, які на них покладені уставом установи. Інститут повинен бути потужною науковою базою, і в тому числі він навіть може виробляти системи для діагностики певних захворювань. Він цього не робить. Команда, яка там працює, повинна бути готова в режимі 24/7 кудись виїхати. Були випадки, коли потрібно було оперативно виїжджати, але вони цього не робили.
При неформальному спілкуванні співробітники повідомляють: "Нас влаштовує, умовно, режим роботи з 9 до 4", плюс – "йде надбавка 60% за те, що ми працюємо з особливо небезпечними патогенами", "нас не влаштовує те, що ми повинні постійно бути готові кудись виїхати". Частину колективу не влаштовує збільшення їх функцій, збільшення обсягу відповідальності. При цьому вони хочуть, щоб їх ніхто не контролював. Ряд співробітників не влаштовує, що після приєднання до ЦГЗ над ними буде здійснюватися контроль, якого не було раніше", - говорить Ігор Кузін.
При цьому незгодних з реорганізацією всього кілька, а ніяк не більшість співробітників, які різко виступають проти змін, упевнений він.
Зараз в Інституті триває службове розслідування щодо того, що співробітники провели дослідження матеріалу від хворого з підозрою на Денге, каже Олександр Гайдаш.
“Там питання в тому, чому ми провели це дослідження безкоштовно. Що стосується реагування, то на сибірку в Одеській області нас навіть не покликали. Роком раніше наші епідеміологи виїжджали на сибірську виразку в Суми, були залучені при холері в Миколаєві. Ми як центр індикації виявилися єдиними, хто зміг досліджувати вміст конвертів, які розсилали по областях. Це все - за останні 2-3 роки", - додає він.
МОЗ направив в Інститут комісію з аудиту, яка працювала там наприкінці 2018 року.
“В результаті було виявлено величезну кількість проблем. У тому числі – нецільове використання бюджетних грошей, складності з бухгалтерським обліком. До нового року також там була окрема комісія ЦГЗ з перевірки умов зберігання штамів, які там є. Було дано велику кількість зауважень та рекомендацій стосовно того, як покращити цю ділянку роботи", - згадує Ігор Кузін.
З 9 державних установ національного рівня, які повинні увійти в ЦГЗ згідно з Наказом МОЗ України від 18 вересня 2015 №604 "Про утворення державного закладу" Центр громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України", 4 були виключені в новій редакції Наказу.
"Всі вони повинні були увійти в Центр громадського здоров'я. Ми ще тоді попереджали, що непродумані зміни системи обов'язково приведуть до ризиків щодо керованості створюваної системи, її здатності оперативно реагувати на надзвичайні ситуації, відтоку професійних кадрів. Коли пройшло вже більше двох років, лабораторні центри з цього Наказу були виключені, як і деякі держустанови та науково-дослідні інститути. А наша установа, яка, на нашу думку, менше відповідала критеріям приєднання до ЦГЗ, все ж залишилася у списку", - уточнює Олександр Гайдаш.
"Ми вважаємо, що з Інституту національного рівня ми можемо перетворитися у звичайну регіональну лабораторію. Будуть втрачені кваліфікований персонал, можливості і функції, які ми зараз виконуємо", - говорить він.
Але всі подібні побоювання - безпідставні, додає Ігор Кузін.
Зараз ряд співробітників Інституту продовжують відстоювати свій національний статус і функції, залучаючи до питання Кабмін, профільний комітет Верховної Радий, РНБО. Зокрема, пропонують виключити Інститут з переліку установ, які повинні бути приєднані до ЦГЗ, чи підпорядкування іншим відомствам.
Як повідомили у коментарі співробітники інституту, стурбованість реорганізацією установи, висловили у Міністерстві оборони. Частина колективу інституту не проти перейти під його юрисдикцію. Але в ЦОЗ які-небудь домовленості про це з Міністерством оборони спростовують.
Фото: Лист, отриманий співробітниками Інституту від Міноборони (надане Олександром)
"Ми маємо офіційну відповідь Міністерства оборони про те, що вони не розглядають питання переходу Інституту під свою юрисдикцію. Вони не розглядають це питання. Тому, я думаю, це зовсім не реалістичний сценарій, адже у Міноборони є своя вертикаль санепідуправління. У тому числі - лабораторний потенціал і дуже кваліфікований персонал, який може оперативно реагувати на виклики і завдання, які перед ними ставляться. Я вважаю, що це дуже нереалістичний варіант і просто предмет маніпуляцій", - коментує Ігор Кузін.
У чотирьох регіонах України (Київ, Одеса, Харків і Львів) є плани створити філії Центру громадського здоров'я, які буду займатися питаннями біологічного захисту та біологічної безпеки.
"Там буде консолідуватися сучасне лабораторне обладнання, будуть мобільні протиепідемічні бригади, які зможуть у разі необхідності виїхати в будь-яку точку сусідніх регіонів і надати будь-яку потрібну допомогу - як діагностичну, так і прикладну з точки зору лікаря-епідеміолога. Також у таких центрах можна буде зберігати необхідні медичні препарати, запас тест-систем, реагентів. Крім того, центри будуть виконувати референс-функцію по цілому ряду інфекційних захворювань", - пояснює заступник гендиректора ЦГЗ.
Для таких цілей в Одесі розглядають базу, на основі якої буде створено регіональний філіал.
"Існуючий потенціал Інституту втрачено не буде. Коли все це стане реальністю, Інститут стане більш ефективним, більш керованим, і справді почне виконувати свою функцію. Хвилюватися не варто: нікуди передавати обладнання ми не будемо. А навпаки: ми хочемо змусити це обладнання працювати ефективно. Адже дуже дорогий і по суті найбільш цінний прилад, який коштує кілька сотень тисяч доларів, останній раз працював в Інституті тільки у 2015 році", - підкреслює Ігор Кузін.
Спеціалізація цієї установи - дуже вузька. У сферу компетенції Інституту входять у першу чергу особливо небезпечні інфекції. Зокрема, лихоманка Західного Нілу, геморагічна лихоманка Крим-Конго, гарячки Ласа, Ебола, Марбурга, Зіка, Денге, Жовта лихоманка, високопатогенний грип птахів, туляремія і інші. Плюс - питання біобезпеки.
"На території України є природні осередки особливо небезпечних інфекцій, що потребують постійного контролю, моніторингу та дослідження. Ми також є базовою лабораторією пташиного грипу, головним центром індикації біологічних патогенних агентів, які можуть бути використані при біотерористичних подіях, референс-лабораторією з низки особливо небезпечних інфекцій", - говорить Олександр Гайдаш.
Нагадаємо, стало відомо, що українці починають акції підтримки Уляни Супрун.
Як повідомлялося раніше, в листопаді комітет Верховної Ради з питань охорони здоров'я направив проект постанови про звільнення Уляни Супрун спікеру Андрію Парубію, з чим громадськість виловила різку незгоду.