Корупція, нелегальний вивіз деревини і колосальна шкода екології - далеко не всі проблеми цієї сфери, вважає відомий український науковець Богдан Проць
В Україні вирубка лісів призводить до серйозних негативних наслідків. Технічна відсталість лісового господарства, використання важкої, травматичної техніки на схилах, погана організація роботи, а також банальна корупція призводить до того, що рубки, як правило, відбуваються варварським чином. Це призводить до масштабних змивів поверхні грунту, замулюються річки, зникає риба й не тільки.
Утворені ерозійні "рани" на гірських схилах ще довго “кровоточать”. Збираючи “вершки” у вигляді зрубаного лісу, лісове господарство залишає нам наслідки, за які населення повинне платити як не безпосередньо грошима, то повенями, селевими потоками, зменшенням об'єму води у річках й струмках, розмитими дорогами.
Таку думку у коментарі Styler висловив кандидат біологічних наук Богдан Проць, директор громадської організації "Дунайсько-Карпатська Програма", завідувач відділом ландшафтного й біотичного різноманіття Державного природознавчого музею Національної академії наук України, лауреат міжнародної премії Вітлі.
"Наслідки вирубки лісів - жахливі. Коштів на відновлення лісу, як правило, немає. І саме місцеві мешканці мають справу з усіма тими поганими наслідками знищення лісу. Це суттєво зменшує прибутки у туристичній галузі, адже заробітків у гірських селах не багато, і саме зелений туризм є важливим засобом їх розвитку. Крім того, вирубка лісу є крайнім заходом: ліс приносить величезні можливості для заробітку, тільки потрібно навчитися їх отримувати. Однозначно потрібна деревина для життя, але не такою ціною", - коментує фахівець.
Ранішге еколог і кандидат біологічних наук та президент РМЕО "Екосфера" Оксана Станкевич розповіла, що більшість відео в соцмережах, де викриваються масштаби вирубки лісів, не показують справжніх проблем у цій сфері.
Однак Богдан Проць лише частково поділяє таку думку:
"Проблема є однозначно непростою. З однієї сторони ми маємо технічне відставання способів ведення лісового господарства, з іншого - напіввійськовий спосіб його управління, де інша думка, крім думки керівництва, є неприйнятною. Я думаю, корупційна складова ведення лісового господарства призвела до його технічного відставання, що унеможливлює підвищення ефективності його ведення".
Усе це стимулює абсолютно неправомірні, варварські заходи господарювання та повномасштабні рубки лісів. За останні 25 років кількість вирубаного лісу зросла на 75%, каже він.
"Кількість нелегальних рубок зросла щонайменше на 40%. Звісно, скрізь є різні люди. Одні, наприклад, використовують критику лісового господарства, щоб потім прийти самим до влади та продовжувати корупційну складову. Загальна тенденція є загрозливою. Вона полягає у варварському, не екологічному веденні лісового господарства, який має абсолютно негативний вплив на довкілля та місцеве населення", - переконаний він.
У перспективі надмірне знищення лісів веде до ще більш серйозних екологічних проблем.
"З одного боку, ми маємо також кліматичні зміни, які проявляються у зменшенні кількості опадів у вегетаційний період. З іншого, ми маємо надмірні вирубки. Температура в горах підвищується, в тому числі – температура води, відповідно випаровування підвищуються, також рівень поверхневих грунтових вод знижується, струмки зникають, і більше того – вода в горах, яку місцеве населення звикло використовувати, просто зникає. Це одна із найбільш критичних негативних наслідків та сучасних тенденцій у цілому Карпатському регіоні", - додає Богдан Проць.
"Використання важкої, технічно відсталої техніки при веденні лісогосподарських робіт стимулює меліорацію схилів. Коли вирубують одну ділянку та вивозять ліс, утворюються глибокі меліораційні канали, чим стимулюють всихання для сусідніх ділянок. Руйнування схилу призводить до руйнування усієї його гідромережі. Починають формуватися інші водні потоки, стимулюючи змивання поверхні грунту. Спускання деревини струмком стало звичним явищем. Проведення протиерозійних заходів є відсутнім. Тому наслідки вирубування лісів є настільки негативними", - коментує він.
Деякий час тому відомий український науковець і дослідник дикої природи Ігор Загороднюк висловив думку про те, що у Європі є попит на українську деревину навіть під час дії мораторію на вивіз лісу. "З одного боку, нас закликають дотримуватися стандартів. А з іншого – та ж Європа всіляко сприяє тому, щоб ми свій ліс різали і їм продали", - вважає він.
Проте Богдан Проць підкреслює, що у вивезенні лісу винна перш за все саме Україна.
"Як відомо, в Україні на вивіз лісу був накладений мораторій. Але навіть під час дії мораторію лісу вивозили більше, ніж коли мораторій не діяв! Ліс підвозять до кордону, а там ми маємо митницю, яка це все пропускає. Скільки було випадків, коли представники громадських організацій приїздили на місце й питали: "Ось стоять вагони, що це таке?" Підходив офіцер СБУ або інших служб і казав: "Дякуємо, що повідомили". А наступного ранку половина поїзда (десятки вагонів) чи часом кілька таких поїздів із деревиною вже не було, бо його вночі перевели в інше місце або терміново вивезли за кордон. Такі випадки трапляються постійно. Зараз - вже у меншій мірі, але рік чи два тому такі випадки мали місце буквально масово”.
Тому, вважає він, саме корупція в Україні є причиною таких проблем, а не запит Європи.
"Навіть якщо з боку Європи є запит на нелегальний вивіз деревини, то можна ж закрити кордон, не давати вивозити. Це завдання саме України. Найперше треба дати раду з корупцією. Проте ми бачимо, що корупція не подолана в лісовому секторі, корупція не подолана на митниці, в інших галузях. Це наша вина, і ні в якому разі не Євросоюзу. Євросоюз постійно закликає Україну рішучіше боротися із корупцією", - зауважує науковець.
Зараз масштаби вивозу лісу в Україні менші. Проте експерт пояснює це тим, що українські політики і топ-чиновники перебувають в очікуванні виборів – президентських та парламентських.
"Я думаю, позначається певна критика, і впливає, звісно, період виборів. Під час виборів багато процесів сповільнюються, в тому числі - цей. Для того, щоб не було негативу, ряд процесів або сповільнилися, або затухли. Є люди, які керують цими процесами. В подальшому все залежатиме від того, кого виберуть, як все буде. Зараз в цьому сенсі в Україні панує певна невизначеність.
В різні періоди корупціонери поводять себе по-різному. Але у період хаосу завжди є ймовірність того, що нелегальний вивіз лісу буде знову зростати. Звісно, хтось контролює вивіз деревини за кордон. Зараз важко сказати, як все буде. Скоріше за все, буде негативно. Але може статися по-різному, якщо буде політична воля керівництва держави по-справжньому боротися із нелегальними явищами" – вважає він.
За словами науковця, найбільша проблема під час вирубки – це корупція. Одна із найбільш поширених схем – заниження реального об’єму деревини, яка є у лісі.
"Приміром, приходить комісія на якусь з територій, її представникам кажуть: "Тут є 200 кубічних метрів деревини на одному гектарі лісу". Комісія фіксує ці дані. А насправді там, скажімо, 400 кубометрів. Різниця між 200 і 400 - просто зникає: прибуток від продажу цієї різниці йде в кишені. Це – лише один із найпоширеніших методів, яких насправді немало. По документах – все легально. Потрібно дуже ретельно рахувати об’єми, щоб це прослідкувати. А при великих об’ємах це просто непомітно", - каже він.
Для того, щоб при вирубці лісу заробити максимальну кількість грошей, корупціонери часто зменшують економічну складову цього процесу. Для цього ліс спускають вниз з гір якнайшвидше з мінімальними затратами.
"Вони використовують спуск деревини по струмках: деревина по вологій поверхні легко і швидко з’їжджає донизу. Тоді не треба будувати спеціальних підвісних мереж, не потрібно багато задіяних у цьому процесі працівників. Це усе гроші. Спустити деревину струмком швидше та дешевше. Проте цей "найпростіший" метод дуже шкодить природі, зокрема, йде замулення річок, об’єм води у водоймах стає меншим, тому що змитий грунт затримується між камінням, річка ніби поступово зникає", - звертає увагу Богдан Проць.
"Таким чином ми маємо всі ті загрозливі наслідки, які отримує населення цих регіонів. Якась частина людей, яка живе в горах, бере участь у цих корупційних схемах, а інші - страждають. Вирубка лісів руйнує туризм, руйнує майбутнє населених пунктів, руйнує життя людей. Без води населений пункт в горах існувати не буде: люди з нього виїдуть. Це вже стається. У багатьох селах, наприклад, у серпні, при високих температурах повітря та відсутніх опадах вода просто зникає, і велика кількість криниць просто стоять без води", - згадує фахівець.
Виходить, щоб подолати екологічні й демографічні проблеми, найперше треба подолати корупцію, переконаний він.
"Корупція є не тільки на верхніх ешелонах влади, а й внизу. Проте схеми сформовані саме нагорі. Внизу подолати корупцію було би легко: для цього потрібна належна робота місцевих правоохоронних органів. Але, на жаль, так не відбувається. Загалом зараз тенденція – негативна із періодичними антикорупційними заходами, які тривають досить недовго (скоріше для того, щоб показати Євросоюзу, що така боротьба присутня). Якщо ми візьмемо для порівняння проблему вивозу лісу два роки тому, то так – є позитивні зміни: вивіз деревини зменшився. Але я вважаю, це тільки тимчасовий аспект, пов'язаний з виборами. Щоб не було негативу, шуму в пресі, багато таких речей припинилися. Шум в пресі нікому не потрібен. Натомість всі зайняті передвиборчими обіцянками", - звертає увагу Богдан Проць.
Нагадаємо, раніше експерт розповів про страшні екологічні наслідки від вирубки дерев в Україні.
Також у мережі показали, як вирубують ліс в Києві та Київській області.