У березні активіст Клим Братківський зважився на екстремальний експеримент - прожити місяць на 3723 грн. Як у нього це вийшло, які цікаві відкриття він для себе зробив, і на що він витратить зекономлені гроші - в матеріалі Styler
3723 грн в місяць - це багато чи мало? А адже саме такий розмір мінімальної зарплати з 1 січня 2018 року встановив уряд для громадян України. Але чи можна прожити на ці гроші і "не померти з голоду"? Відомий юрист, громадський активіст та блогер Клим Братківський, який весь березень жив лише на "мінімалку", вважає: можна, але складно.
Про те, як життя на "мінімалку" позначилася на здоров'ї Клима, як треба складати план витрат, живучи на 3723 грн, і в чому правий міністр соцполітики Андрій Рева - в інтерв'ю Styler.
Клим Братківський (фото: facebook.com/klimetin)
Якось в лютому я піднімався по Вознесенському узвозу і на зустріч йшов чоловік пенсійного віку. Коли ми порівнялися з ним, він мене спитав, чи не можу я дати йому трохи грошей. Людина не бомж, я багатьох жебраків зустрічав, але це явно був не аферист. Тоді я дав грошей і запитав: невже не вистачає на життя пенсії, після того, як її підвищили? Він відповів, що збільшили до 3600 грн чи близько того, але на неї важко прожити в Києві.
1 березня я згадав цю історію і вирішив провести експеримент - чи можна прожити місяць на мінімальну зарплату в розмірі 3723 грн в Києві. При цьому я розумів, що повноцінно прожити на "мінімалку" неможливо, тому обмежив витрати на оплату комунальних платежів, їжу та проїзд по місту.
Яка була основна мета експерименту? Мені було цікаво, чи можна прожити в столиці на мінімальну зарплату з сплатою комунальних платежів, а також дізнатися, що відчуває людина, яка живе на "мінімалку".
Було місцями складно. Але думки про те, щоб кинути цю затію, мене не відвідували.
Найскладніше в цьому експерименті було прожити перші 10 днів, так як я до кінця не розумів, скільки я повинен буду заплатити комунальних платежів за лютий. Чесно кажучи, я розраховував на велику суму, тому посилено економив, але виявилося, що у мене витрати на комунальні платежі не такі вже й високі - 1440 грн разом з оплатою телефону та Інтернету. Таким чином, мені потрібно було прожити цілий місяць на 2283 грн. Мінус транспортні витрати (в сумі приблизно 350 грн) - і у мене на їжу залишилося 1933 грн. Тобто, в день на їжу я повинен був витрачати не більше 62 гривень, а це трохи більше $2,3. У підсумку витрачав навіть менше - $1,5, а це нижче стандарту ООН ($2)!
Скріншот поста (facebook.com/klimetin)
Я не включив в експеримент ні одяг, ні гігієнічні засоби, ні побутову хімію. В мої плани входило заощадити максимум на їжі, щоб можна було купити хоча б мило, шампунь, зубну пасту, туалетний папір і пральний порошок, а також пару шкарпеток (посміхається). Крім того, "мінімалка" не передбачає ніяких платних розваг. Якщо мене безкоштовно запрошували на заходи, то звичайно йшов.
Кожен день повноцінно харчуватися (перше, друге і третє страви) не вийде, але вмерти з голоду не вийде теж. Я готував собі супи, каші, салати і нормально себе почував.
Як треба складати план витрат, живучи на "мінімалку"? Думаю, що їжа повинна бути на першому місці, а не оплата комунальних платежів. Після їжі слідують ліки, одяг і так далі. У першу чергу потрібно відмовитися від будь-яких платних культурних заходів (концерти, музеї, виставки), відвідування кафе, проїзду на транспорті, де можна пройтися пішки і так далі.
Скріншот поста (facebook.com/klimetin)
Думаю, що ті, хто живе на мінімалку – це ідеальні виборці. Мені тепер стало ясно, чому деякі легко голосують на виборах за "гречку". Будь-яка шара сприймається, як велике благо.
Підвищення цін на доступні продукти для бідних - ось це найбільше обурило і засмутило. Наприклад, морквина в супермаркеті коштувала 8 грн/кг, а потім 11 грн, а далі 16 грн. Навіть подорожчання продуктів на кілька гривень - це відчутно для бідних.
У наших громадян дійсно немає культури правильного харчування, так що міністр соцполітики Андрій Рева в чомусь правий (в одному з інтерв'ю Рева сказав, що українці вважають одним з основних пріоритетів в житті - повноцінно поїсти, що викликало хвилю обурення серед наших співвітчизників - Ред.). Я подивився, що купують люди, які живуть на маленьку пенсію або зарплату, і прийшов до висновку, що деякі харчуються такими продуктами, які б не варто було купувати, наприклад, дешеві сосиски або дешеве масло. Крім того, багато людей готують їжу на два-три дні, думаючи, що цим вони економлять на їжі. На мій погляд, це спірний момент. Особисто я готую їжі стільки, щоб її з'їсти за раз, максимум до кінця дня.
Життя на "мінімалку" позначилося на моєму фізичному і моральному здоров'ї. Один час я був у пригніченому стані, але потім все налагодилося, навіть став виглядати краще, ніж до експерименту.
Свій експеримент я висвітлював у Facebook і натякав одному мережевому супермаркету, що непогано було б стати моїм спонсором. Але вони належним чином не відреагували. Можливо, їм не потрібен піар типу, що їх магазин доступний для бідних.
Скріншот поста (facebook.com/klimetin)
Мені вдалося заощадити грошей завдяки експерименту. Суму не назву. Витрачу їх на відпочинок і благодійність.
Життя на "мінімалку" можливе, якщо дуже сильно економити. З іншого боку прожити на "мінімалку" неможливо, оскільки таке життя принижує людську гідність.
Жити на "мінімалку" у селі, де є город, та в Києві, де немає свого городу - це зовсім різні речі. Тому повинен існувати коефіцієнт підвищення "мінімалки" від місця проживання, наприклад, для села він повинен бути 1К, а для Києва - 2К. Сума нинішньої "мінімалки" неадекватна для життя. Особливо для столиці. Для того, щоб жити, а не виживати в Києві, пересічний громадянин повинен отримувати не менше 1,5 "мінімалки" (тобто +- 5584,5 грн).
Скріншот поста (facebook.com/klimetin)