Іван Драч ще в 1993 році говорив про формування багатовікового російського нацизму
Іван Драч, який помер 19 червня в Києві, ще понад 20 років тому передбачив російську агресію проти України. Про це культовий поет і громадський діяч говорив у 1993 році під час міжнародної наукової конференції "Голод 1932-33 рр. в Україні".
Відео: РБК-Україна
Під час виступу Драч зазначив, що в Росії "ніколи не було, немає і поки що не передбачається іншого інтересу в Україні, ніж винищення до решти, до ноги, до пня української нації".
"Бачимо, що від найрафінованішого філософа до найзахланнішого пияка - надто в багатьох росіян вкладено справді фатальну одержимість українофобією. Вона становить один із головних елементів "руской ідеї", вона нині піниться несамовитою, справді зоологічною ненавистю до українства в російському парламенті, вона закарбована на стінах міст Криму: "Хороший хахол - мертвий хахол!" Ця якась бісівська одержимість уже перевершила хронічний - учений і чорносотенний - антисемітизм російських "пасіонаріїв". Ця убивча для українців і самовбивча для самих росіян манія диктує кожен крок, кожне слово, кожен жест щодо України і з боку нинішньої влади в Москві, генералітету політичного, військового, економічного, наукового й культурного, хоч би в які шати вони не маскувалися. Мусимо констатувати, що нині довершується формування кількасотлітнього великоросійського расизму, російського нацизму як світоглядної, духової бази, здається, останнього й вирішального походу для остаточного знищення української нації", - зазначив Драч.
Повний текст виступу Івана Драча на конференції (Іван Драч. Політика: статті, доповіді, виступи, інтерв'ю)
"Честь і гідність нашої нації тисячоліттями полягала в повазі до інших народів, навіть до ворогів, яких в українському фольклорі вибачливо іменували "воріженьками", йдеться про те, аби до нашої толерантності додати більше, ніж досі, національної мужності, національної обачності, національної стійкості і мудрості. Українці не прагнуть війни з Росією, але змушені бути готові до гіршого. Українці не прагнуть жити і господарювати на шкоду Росії, але мусять навчитися не поступатися своїми національними, економічними інтересами. Українці не відкидають російської культури, але зобов’язані нарешті вміти виробити імунітет до її аж ніяк не культурної, расистської агресивності й нетерпимості до духових надбань інших народів. Українці не зречуться православ’я, але свого, а не накинутого їм натомість церковного фанатизму московського великодержавництва. Саме про це промовляють до нас і наших нащадків мільйони світлих душ українських жінок і дітей з мороку 1932-1933 років", - сказав поет.
Він також додав, що "руская ідея" та її практики ще не дістали оцінки свого україножерства па черговому міжнародному Нюрнберзькому процесі".
"Але цей процес виглядає реальним і неминучим, його перший дзвоник пролунав у рішенні Ради Безпеки ООН щодо російських зазіхань на український Севастополь, постукав у двері утворенням міжнародного трибуналу про звірства агресорів у Югославії. Поки-що не помітно, щоб офіційна Росія почула ці історичні сигнали долі. Не бачимо каяття і за переполовинення української нації у останні 75 років. Але ми хотіло б, щоб північний сусід звернув увагу на наше застереження: українська нація залишає за собою право зажадати відповідальності Москви, зокрема і за Голодомор-1933. Настане час, і 8 чи 12 мільйонів свідків - удвоє чи утроє більше, ніж полеглих у війні 1941-1945 років, устануть із могил кожного українського села і зажадають невизнання терміну давності за злочин їхнього умертвлення, як і належить за міжнародним правом", - резюмував Іван Драч.
Нагадаємо, культовий український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч помер 19 червня у Феофанії після тривалої хвороби.
Олег Сенцов. Один у полі воїн