В Украине, раздираемой войной, коррупцией и политическими неурядицами, все чаще задаются третьим, как ни цинично, русским вопросом: "В чем сила, брат?". Только для украинцев этот вопрос куда поэтичнее и глубже сформулировала поэтесса Лина Костенко в своем стихотворении "Крила".
В исполнении Богдана Ступки ее размышления о правде, верности и искренности, позволяющих людям оторваться от земли, звучат особенно актуально и проникновенно. И снова напоминают о подвиге героев Небесной сотни.
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір'я,
А з правди, чесноти і довір'я.
У кого - з вірності у коханні.
У кого - з вічного поривання.
У кого - з щирості до роботи.
У кого - з щедрості на турботи.
У кого - з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!
Кстати, российский поэт Орлуша посвятил свое новое стихотворение подвигу Небесной сотни.