У суспільстві прийнято списувати емоційну холодність чоловіків на їхню природу, мовляв, вони з іншої планети. Проте сучасна психологія пояснює це інакше.
Психоаналітик Катерина Тамразова в ексклюзивному коментарі для РБК-Україна розвіяла міфи про чоловічу "бездушність" та розповіла, як насправді побудувати гармонійні стосунки без конфліктів.
Фахівчиня переконана, що емоційна закритість сильної статі - це виключно результат жорсткого виховання та соціальних очікувань. З дитинства суспільство вимагає від них відповідати критеріям "справжнього чоловіка", де абсолютно немає місця для відкритого прояву вразливості. Насправді ж чоловіки переживають такий самий глибокий спектр емоцій, як і жінки.
Якби дівчатам століттями нав'язували думку, що почуття - це соромно, вони б демонстрували аналогічну холодність і засуджували б емоційність інших. Натомість жінки не мають такого жорсткого табу. Для них прагнення постійно проговорювати переживання є своєрідним катарсисом, адже після відвертої розмови їм стає фізично легше.
Головна причина щоденних сварок криється у банальному невмінні почути партнера та ігноруванні базових потреб одне одного. Чоловікам критично важливо відчувати власну значущість і стояти на своєрідному "п'єдесталі".
Їм необхідно щодня усвідомлювати, що їхній внесок цінують, і найчастіше для них це вимірюється великими, глобальними досягненнями.
Натомість для жінки на першому місці стоїть постійна увага в дрібницях. Їй важливо відчувати турботу в деталях: щоб партнер пам'ятав, яку каву вона п'є, або міг привезти тістечко просто без приводу.
Фатальний конфлікт виникає тоді, коли чоловік робить один значущий дорогий подарунок раз на пів року і вважає це достатнім, а жінка починає страждати від нестачі щоденного тепла.
Крім того, психологиня наголошує, що чоловік багато в чому ідентифікує власну успішність саме через реакцію обраниці. Його мотивація напряму залежить від її здатності щиро радіти, хвалити та показувати задоволення як у побутових речах, так і в близькості.
Здорова комунікація та порозуміння починаються не з намагання переробити іншого, а з роботи над собою. Навчитися жити без конфліктів цілком реально, якщо обидва партнери є зрілими особистостями зі спільною метою.
Важливо усвідомлено підходити до вибору коханої людини, а не намагатися "відпрацювати" на ній власні дитячі травми. Коли людина розуміє себе, їй набагато легше приймати відмінності партнера, перетворюючи їх на зручну інструкцію до щасливого спільного життя.