Революційні зміни: як спростилася процедура отримання інсуліну в Україні
Відео: За якими ознаками розпізнати діабет (video.rbc.ua)
14 листопада у світі відзначають Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом (World Diabetes Day). Цей день – нагадування всьому людству про те, що з кожним роком хворих на діабет у світі стає все більше. На жаль, кількість хворих на діабет людей зростає і в Україні.
Станом на 2018 рік діабет має кожен 40-й українець. Це небезпечна хвороба, при якій відсутність лікування виливається тяжкими наслідками: ускладненнями і скороченням тривалості життя.
Зараз ліками проти інсулінонезалежного діабету (таблетованими препаратами) в Україні забезпечують за програмою "Доступні ліки". Також вже майже два роки в Україні діє електронний реєстр пацієнтів, що потребують інсулінотерапії – інсуліну в ін’єкціях. Всі розрахунки по потребі інсуліну в масштабах країни та окремих областей ведуться згідно з даними реєстру. За словами експертів, запровадження реєстру докорінно змінило принципи розподілу коштів на інсулін і разом зі старими механізмами прибрало ряд корупційних складових, які діяли раніше.
На сьогодні Україна з державного бюджету приблизно на 75% покриває витрати на інсулін, кажуть у МОЗ. Решту коштів має забезпечити місцева влада із місцевих бюджетів. Очікується, що наступного 2019 року почнеться повне відшкодування вартості таких препаратів.
Що змінилося від початку дії реєстру? Згідно з найсвіжішими даними МОЗ України, наданих редакції Styler РБК-Україна, станом на 1 листопада хоча б один раз отримували інсуліни 196 757 пацієнтів (188 037 дорослих та 8 720 дітей).
Наразі по Україні виписуються рецепти від 1 594 лікарів, а видають по цих рецептах інсуліни у 1 105 аптеках по всій країні. Станом на 1 листопада, відпущено 1 504 153 рецептів.
"В аптеці в реєстрі бачать лише прізвище людини і рецепт - лише те, що їм потрібно. Лікар бачить лише свого пацієнта, а не чужого. Ви як стороння людина не зможете дізнатись, у кого лікується якийсь пацієнт, який інсулін він приймає і в якій аптеці його купує. Через реєстр цього дізнатися неможливо. Інформація про кожного є дуже добре захищеною", - пояснює заступник міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський.
У Всесвітній день боротьби з діабетом відповіді на питання про новий принцип розподілу інсуліну дає Андрій Ізмайлов, технічний директор ТОВ "Український інформаційно-обчислювальний центр" - компанії, що займається технічним обслуговуванням реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії.
Андрію, наскільки введення в Україні електронного реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії, - революційний крок?
Я б не казав про революційність кроку – це дуже різке слово. Скоріш ідеться про еволюцію бажання держави контролювати ефективність витрачання державних коштів. Але на сьогодні це фактично перший медичний реєстр, що стабільно працює протягом вже майже двох років та показує свою ефективність.
Як з того часу для пацієнта змінилася процедура отримання інсуліну? Які зміни на практиці відчули люди, хворі на інсулінозалежний діабет?
Формально єдина різниця для пацієнта – це ще одне місце, яке треба відвідувати для отримання інсулінів – аптека. Пацієнт після візиту до лікаря отримує рецепт, з яким треба сходити в аптеку та отримати інсулін. Але тепер пацієнт захищений від заблокованих тендерів з закупівлі інсулінів, захищений від відсутності вибору інсуліну.
Для лікаря немає сенсу призначати пацієнту той інсулін, який був раніше закуплений. Можна призначити той, що підходить конкретному пацієнту, який той просто отримає в аптеці. Можна навіть обрати препарат у більш зручній формі (картридж, шприц-ручка).
З якими основними зловживаннями або внесеннями некоректних даних у реєстр ви стикалися? Опишіть найбільш поширені ситуації і конкретні населені пункти, де цйе відбувалося.
Деякі лікарі вносили "списочних" пацієнтів, які після цього ніколи не з’являлися за рецептами, але потребу на них щороку розраховували. Можливо, такі пацієнти виїхали за кордон чи померли, були внесені з помилковими персональними даними або взагалі не існували.
Перевірити величезну кількість людей неможливо, якщо не розробити алгоритм виявлення "активності пацієнта" за даними його оглядів у лікаря, пошукових запитів лікаря про нього в базі даних тощо. За допомоги реєстру це вперше стало можливим і довело свою ефективність, адже кількість заявлених пацієнтів та кількість тих, хто реально отримував інсуліни, виявилась невідповідною. Найбільш показові приклади були по Дніпропетровській та Одеській областях.
Деякі лікарі не вносили всі медичні дані пацієнтів, що не дозволяло зробити висновки щодо правильності призначення тих чи інших препаратів інсуліну. Це все також стало можливо відслідковувати, не гортаючи велику кількість паперових медичних карток. Також деякі лікарі перебільшували допустиму кількість препаратів інсуліну в рецептах, тобто надавали рецепти на кількість, необхідну пацієнтам не на 1-3 місяці, а на півроку чи навіть рік і більше. Іноді виявлялося, що пацієнт за декілька місяців отримав більше річної потреби. По кожному окремому випадку на місцевому рівні проводилися заходи з виявлення причин такого перебільшення, а в алгоритми роботи реєстру включались нові технічні засоби контролю та недопущення таких порушень.
Зараз можна сказати, що таких випадків стає все менше, і це стало можливим також тільки завдяки технічній можливості аналізувати та контролювати подібні речі.
Деякі аптеки ігнорували нормативну процедуру та не відмічали відпущені рецепти в реєстрі, але такі порушення було виявлено, і аптеки почали працювати з реєстром коректно, адже порушення стали технічною перепоною для відшкодування вартості відпущених рецептів. І це також через те, що місцеві департаменти охорони здоров’я через реєстр мають можливість контролювати кількість рецептів і суми відшкодування.
Кожний факт невідповідності даних аптек даним реєстру був ними одразу помічений та мав наслідки. Такі випадки були по багатьох областях. Також ряд аптек порушували процедуру відпуску рецептів та відмічали відпущені рецепти пізніше, наприклад, вночі або в інші дні, деякі збирали рецепти за тиждень і відмічали однією хвилею.
Оскільки кожен рецепт має унікальний номер та строк дії, то зустрічалися випадки неприємних несподіванок у вигляді прострочених рецептів або таких, що вже були отримані через реєстр, чи взагалі не існували в реєстрі. Взагалі реєстр дає чудову можливість контролю за підробленими рецептами, а реальні рецепти дозволяє відслідкувати від моменту виписки лікарем до відпуску в аптеці. Особливо часто таке відбувається в Запорізькій області.
Фіксування всіх дій всіх користувачів реєстру дає можливість ретельно вивчити кожну ситуацію та знайти технічне рішення для в будь-якого проблемного випадку.
Наприклад?
Наприклад, були випадки, коли лікар наполягав у наявності пацієнта, відсутнього в реєстрі, але детальний аналіз дій лікаря доводив, що такого пацієнта не тільки не існувало в реєстрі, але раніше були відсутні навіть пошукові запити до його даних. Очевидно, що й рецептів такий пацієнт ніколи не отримував.
А ще, наприклад, через реєстр були оперативно зібрані дані про стан забезпеченості лікарів комп’ютерною технікою, принтерами, інтернетом на робочих місцях. Крім того, реєстр дав чудову можливість лікарям комунікувати між собою з питань даних пацієнтів, наприклад, коли пацієнт змінює місце проживання та переходить обслуговуватись від одного лікаря до іншого. Все це також легко відслідковується по реєстру.
Чи передбачений механізм відповідальності за подібні та інші маніпуляції на місцях?
МОЗ України по всіх подібних випадках надсилає інформацію у відповідні регіональні департаменти охорони здоров’я, в яких уже детально розбираються по кожному випадку та приймають рішення.
Час від часу МОЗ проводить також селекторні наради з усіма регіонами, на яких розглядаються всі проблемні питання та шляхи розв’язання таких проблем.
Олександр Лінчевський розповідав, що були випадки, коли у певних селах реєстрували більше тих, хто потребує інсуліну, ніж взагалі було жителів у тому селі. Чи справді таке було? Розкажіть детальніше.
Це стара історія від початку роботи реєстру. Йдеться про один з районів Чернівецької області. Там декілька разів чи то медсестра, чи декілька медсестер по черзі вносили пацієнтів за списками, і кожен раз - із величезною кількістю помилок, причому джерело самих списків також, як я розумію, було дуже сумнівним.
В результаті там виявилось, що в якомусь селі було внесено близько тисячі інсулінозалежних пацієнтів, у яких замість адреси просто стояла назва села. Це очевидний абсурд, адже середня кількість пацієнтів в середньому на район області – 200-300 людей. В великих містах таких може бути до 700-800 на велику лікарню, але подібне неможливо в селі.
Чи потребує реєстр допрацювань зараз і, якщо так, то щосаме будуть допрацьовувати?
Станом на зараз реєстр повністю відповідає нормативній документації МОЗ України. Така нормативна база поступово змінюється і реєстр, відповідно, не є статичним об’єктом. Такі зміни раніше торкались, наприклад, форм та вимог до рецептів, зміни порядку розрахунку ціни відшкодування аптек та тому подібного. Реєстр автоматизує великий процес, який сам по собі в подальшому може змінюватись, тому ми готові до подібних змін та до їх реалізації в реєстрі.
Нагадаємо, у ексклюзивному інтерв’ю Уляна Супрун розповіла про кошти на медицину, вибір сімейного лікаря та про опір медичній реформі в регіонах.
Також раніше Уляна Супрун пояснила, як можна запобігти діабету та назвала головні методи профілактики хвороби.
Відео: Поради, як позбутися депресії без таблеток (video.rbc.ua)