Медреформа в Україні: як Уляна Супрун змінювала систему охорони здоров'я

Що змінилося в українській медицині за кілька останніх років - у матеріалі

У вівторок, 5 лютого, Україну сколихнула новина про те, що Окружний адміністративний суд Києва тимчасово заборонив Уляні Супрун виконувати обов'язки міністра охорони здоров'я. Пізніше стало відомо, що Кабінет Міністрів обов'язково оскаржить це рішення суду.

В мережі відразу ж з'явилося безліч реакцій на відсторонення Уляни Супрун від посади. Так, багато хто висловив їй свою активну підтримку і пообіцяв зібратися на її підтримку в суді 15 лютого, коли будуть розглядати позов нардепа Ігоря Мосійчука щодо "відсутності у Уляни Супрун компетенцій" (повноважень) для виконання обов'язків міністра охорони здоров'я. Це активісти вважають черговою атакою на трансформацію системи охорони здоров'я України, яка зараз проходить по всій державі.

Які зміни вдалося запустити Уляні Супрун, виконуючи обов'язки міністра охорони здоров'я - у матеріалі.

Триває реформа первинної ланки

Терапевти, педіатри та сімейні лікарі почали отримувати більш високу зарплату в тих медичних закладах, які приєдналися до медреформи. Створена "з нуля" Національна служба здоров'я України стала перераховувати гроші в конкретні медустанови безпосередньо за кількість підписаних з пацієнтами декларацій. Фактично оплата тепер іде за конкретні послуги, надані пацієнту.

По всій країні проходить автономізація медичних закладів. Там стали самостійно вирішувати, як розподіляти фінансування, які напрямки розвивати, а від яких варто відмовитися.

Тим часом декларації з сімейним лікарем підписали вже майже 25 мільйонів українців. Знаючи, що зарплата медика буде прямо залежати від кількості підписаних декларацій, багато лікарів завели власні сайти, сторінки у соцмережах, стали рекламувати свої послуги, що говорить про появу ринку медичних послуг, які надає держава.

Реформа вторинної ланки має запуститися вже цього року.

Курс на профілактику та ранню діагностику хвороб

"Курс на профілактику захорювань практично вперше за довгий час у Міністерстві взяли саме при Уляні Супрун. Профілактика стала активно популяризуватися. Адже набагато краще, та й дешевше, не лікувати хворобу на більш пізніх стадіях, а уникати хвороби як такої", - коментує для Styler РБК-Україна Отто Стойка, кандидат медичних наук, головний лікар Київського міського Центру Здоров'я, експерт ГО "Платформа Здоров'я".

Акцент на профілактиці, здоровому способі життя, яким повинні займатися сімейні лікарі, допоможуть уникнути безлічі проблем у пацієнтів, вважає він. Також важливу роль відіграє поширення інформації про вакцинацію. Чим більше люди будуть вакцинуватися, тим менше будуть хворіти.

Фото: Отто Стойка, головний лікар Київського міського Центру Здоров'я, експерт ГО "Платформа Здоров'я" (facebook.com/otto.stoyka)

Перехід на міжнародні протоколи лікування

Був розпочатий перехід на міжнародні протоколи діагностики та лікування. Це лікування тільки перевіреними, безпечними препаратами з доведеною ефективністю.

"В Україні лікарями використовується поєднання доказової і так званої народної медицини, яка не має доведеної ефективності. Внесення доказової медицини до роботи дуже важливе. Це у багатьох викликало незручності. У нас більше звикли до того, що чим більше у лікаря харизми, тим більше йому довіряють, грунтуючись на персоналіях. Зараз же увага більше акцентується на тих методах, які точно можуть допомогти", - каже експерт "Платформи Здоров'я".

Запустили програму "Доступні Ліки"

Вже майже два роки успішно працює програма "Доступні ліки" у більш ніж 7 тисячах аптек країни. Пацієнтам відпускають ліки зі списку за рецептом безкоштовно або з мінімальною доплатою.

Перш за все системою користуються пацієнти з гіпертонією, цукровим діабетом та астмою. Родині пацієнта це дозволяє економити до 1000 грн в місяць. До речі, нещодавно МОЗ оновив перелік безкоштовних ліків, розширивши їх список.

Забезпечення безкоштовними стентами, створення мережі центрів ангіографії

За словами самої Уляни Супрун, вперше в історії України вдалося забезпечити 100% потреби у невідкладному стентуванні, яке пацієнтам проводять при гострому інфаркті. У МОЗ наголошують: при гострому інфаркті стент у лікарні зобов'язані поставити безкоштовно, адже за нього вже заплатила держава.

Крім того, було закуплено 26 ангіографів і створюється мережа центрів ангіографії. У них будуть проводити стентування 24/7 365 днів на рік. Після цього відпаде необхідність долати величезний шлях до столиці чи інших міст, щоб провести таку термінову операцію.

Фото: За словами Супрун, вперше в історії України вдалося забезпечити 100% потреби у невідкладному стентуванні, яке пацієнтам проводять при гострому інфаркті (РБК-Україна)

"За інфаркт держава вже заплатила", - говорить заступник міністра Олександр Лінчевський, підкреслюючи, що стенти для втручань при гострому інфаркті тепер закуповують прозоро та за вигідною ціною.

Запущений процес створення електронної медицини

Створенням еелектронної медицини систематизуються дані, які зберігалися на папері, а від того – губилися, і був високий ризик їхньої підробки.

"Реєстр пацієнтів, реєстр препаратів, дозволяють прозоро розподіляти кошти і взагалі дуже точно систематизувати всі дані, з ними пов'язані. Туди вже нічого не можна "просто так" дописати або видалити. До того ж, вже давно відомо, що до лікаря можна записатися онлайн в інтернеті, а не вистоювати довгу чергу", - говорить Отто Стойка.

Крім того, запущений електронний реєстр пацієнтів, що потребують інсулінотерапії. Його створення виявило чимало "фейкових" рецептів та "мертвих душ" – людей, які не існували, але на них продовжували виписувати інсулін.

Закупівлі ліків і вакцин стали планувати на довгі терміни

Закупівлі ліків і вакцин в Україні тимчасово довірили міжнародним організаціям. Плюс – з'явилося довгострокове планування закупівель ліків і вакцин. Плани з закупівлі складаються на три роки.

"Це вносить передбачуваність у забезпечення країни вакцинами, замість вирішувати все хаотично, коли відбуваються спалахи тих чи інших хвороб і щось робити поспіхом. Тут слова "проти" сказати взагалі не можна! Супрун в цьому плані виявилася людиною на своєму місці. Відкрилися можливості для тих, хто хоче вчитися і працювати більш ефективно", - говорить експерт "Платформи Здоров'я" Отто Стойка.

За його словами, зараз стоїть завдання продовжити процес реформ і налагодити нову систему, а не все припиняти і починати якісь невідомі зміни заново.

Електронні рецепти і електронні лікарняні

За словами заступника міністра Павла Ковтонюка, у 2019-му року МОЗ почне широко запускати електронні інструменти для лікарів і пацієнтів.

"Зараз декларація з лікарем укладається в електронному вигляді. З 2019-го року сімейні лікарі вже почнуть заводити електронні медичні картки кожному своєму пацієнту. В середині року запрацюють: 1) електронні рецепти на програму "Доступні ліки", 2) електронні лікарняні, яких ми теж так довго очікуємо", – розповідають у МОЗ.

Змінити мислення

Часто звучать популістські гасла на кшталт "подивіться, у Супрун перетворила українську медицину", наводячи мало конкретних прикладів. Коли ж говорять про поганий стан лікарень в Україні, то часто не згадують про те, що матеріально-технічне та інше забезпечення медустанов багато в чому залежить саме від місцевої влади, а не конкретно від Супрун.

Оскільки процес змін у рамках медреформи розпочато порівняно нещодавно, то результати будуть помітні тільки в певній перспективі, підкреслюють експерти сфери охорони здоров'я.

Але що може перешкодити втілювати реформи швидше?

Популізм політиків і саботаж на місцях

Багато в чому саме місцеві бюджети тепер відповідальні за те, як будуть функціонувати медустанови на місцях, а не Міністерство. Часто зміни саботують або представники місцевих рад, або лікарі, або головні лікарі. Зокрема, пацієнтам деяка інформація може подаватися невірно.

Наприклад, про те, що МОЗ буде закривати лікарні. Хоча в реальності, наприклад, лікарня не змогла правильно розподілити свої кошти, або ж на її фінансування не вистачило грошей з місцевого бюджету.

Так, у регіонах, де місцева влада працює більш ефективно, проходить будівництво сільських амбулаторій, своєчасна закупівля ліків, приймаються інші ефективні управлінські рішення. Де ефективність низька, там і змін мало або взагалі немає.

Фото: Закупівлі ліків і вакцин в Україні довірили міжнародним організаціям (УНІАН)

Низька активність лікарів

Багато хто з лікарів не може звикнути до думки про те, що потрібно конкурувати, рекламувати свої послуги, щоб заробити більше. Багатьом лікарям в регіонах складно звикнути до збільшення обов'язків.

Звикнувши до старих стандартів, багатьом перебудуватися на нову систему буває складно. До того ж, доводиться освоювати комп'ютер. Без якого, звісно, не обходиться медичне обслуговування в усіх розвинених країнах. На жаль, багато представників державної медицини просто не хочуть самі брати участь у змінах.

Фінансова складова

У травні в інтерв'ю РБК-Україна заступник міністра Павло Ковтонюк, відповідаючи на питання про те, який тариф МОЗ попросить закласти в держбюджет-2019, сказав, що ці цифри будуть залежати від можливостей державної скарбниці. Витрат, що передбачаються Мінфіном, на зміни в медицині може не вистачити. Втім, це вже вічне питання - на які цілі дати більше коштів, а на які - менше.

До того ж, далеко не скрізь на місцях кошти розподіляються ефективно. У МОЗ наголошують: українцям на місцях потрібно вимагати від місцевої влади, яку вони обирали, справедливого розподілу бюджету так, щоб на медицину виділяли достатньо коштів.

Нагадаємо, раніше експерт розповів, що дасть українцям легалізація марихуани в медичних цілях.

Як повідомлялося, раніше Уляна Супрун розповіла українцям, чим можна замінити щоденні пробіжки.