Відновлення після поранення 36-річного добровольця з Чернівців тривало півтора року
У червні 2014 року Сергій Козак, за власним бажанням відправився в АТО, отримав під Слов'янському тяжке поранення, яке мало не позбавило його ноги. Українським лікарям вдалося врятувати фактично відірвану кінцівку бійця, але для цього йому довелося перенести 34 хірургічних втручання.
Незважаючи на складний характер поранення і наступні численні операції, внаслідок яких його ліва нога стала коротшою правою на 3,5 см, він без роздумів повернувся на військову службу, у 2-й батальйон 95-ї бригади.
"Вирішивши повернутися в батальйон, відразу сказав командирові: "Тільки без жалю. Буду виконувати всі завдання і накази так само, як і інші бійці. Мені поблажки не потрібно робити", - заявив Сергій Козак в інтерв'ю кореспонденту Цензор. НЕМАЄ.
"Коли мене привезли до Києва, були побоювання, що ногу все ж доведеться відрізати. Операцію мені робили кожен день. Хірурги - молодці, боролися. Тепер я кажу їм, що вони пришивають непришиваемое і рятують неспасаемое... - згадує боєць. - 31 день я перебував на внутрішньовенному знеболюванні. Кожні три години мені вводили наркотик. Лікарі говорили, що це смертельна доза. Але один раз я вирішив відмовитися від нього - і мене ледве вивели з больового шоку. Коли я знову заїкнувся про те, що хотів би припинити введення знеболюючого, мені пояснили: з наступного шокового стану мене не витягнуть. І вирішили: біль є - колем, немає - не колемо. Ось цей місяць був найскладнішим. Мало того, що постійно перебував у півсні, так ще ж боюся уколів...".
На місце роздрібленою кістці лікарі пересадили малу гомілкову кістку. Однак на цьому все не закінчилося, її треба ще виростити за допомогою системи Ілізарова. За півроку кістка стала довшою на шість сантиметрів і обросла кісткової мозолем. Тепер Сергій повинен активно навантажувати кінцівку, щоб вона стала ще міцнішою.
Фото: Сергій Козак показує свій ортез - пористий лангет, що сприяє зміцненню його нової кістки
Повернутися на фронт Сергій вирішив, як тільки зміг відмовитися від милиць.
"Якщо ти повіриш у свою інвалідність - будеш шкандибати на милицях до кінця днів. А я намагаюся не звертати уваги на біль. Під час медкомісії нейрохірург, дивлячись на прилади, підключені до моєї ноги, сказав: "Та ти ходити не повинен!". "Але я ж прийшов сюди, - відповів я. - І без палички!". Зараз вже можу швидко ходити, але впевнений, що і бігати буду!" - говорить він.
До речі, поширюється епідемія грипу дісталася і до українських військових, які несуть службу в зоні АТО.