Арка Дружби народів у Києві – символ "недофарбованих" рішень українців

Історія про те, як веселка і незрозумілі амбіції групки провокаторів руйнують імідж країни - в колонці кореспондента Styler

Україна приймає Євробачення 2017. Конкурс, що вже давно втратив оригінальність в очах пересічного європейця (щорічний Октоберфест і викликає більше емоцій і передчуття щастя), у нас чомусь звели в ранг "події для всієї України", як у свій час зазначив Володимир Гройсман.

Прем'єр-міністр впевнений, що Євробачення – "подія нашої промоції, нашої прекрасної країни і тому ми інвестували в цей ресурси". За пишномовним стилем читаємо, що Міжнародний пісенний конкурс – хороший спосіб додати кілька бонусів у скарбничку позитивного іміджу та туристичної привабливості України. Можна довго сперечатися, але припустимо!

Намагаючись всіма силами "тримати марку" і не впасти обличчям в бруд стихійного ринку на Лівобережці, столична влада застосувала як стандартні підходи, так і стару добру радянську класику: латають дороги, роблять косметичні ремонти, прибирають МАФи "погані" і розставляють МАФи "сувенірні офіційні".

Негласний статут "як зустрічати іноземні делегації" в дусі кращих радянських традицій також згодився. Недобудову біля МВЦ на Лівобережці накриють захисним банером. Ну а то як же?! Не має "іноземний шпигун" бачити, що і в нашій країні трапляються "капіталістичні проблеми". Сюди ж – розгін бабусь і осіб без певного місця проживання. Нічого продавати сигарети поштучно і просити валюту "на лікування сина". В будь який інший час – будь ласка. Але під час Євробачення все повинно бути ідеально.

Про культурний відпочинок закордонного любителя Євробачення також подбали. Ось вам виставки, концерти, інсталяції, українська кухня, вишиванки, віночки і бантики. Навіть гід безпеки зробили, де попереджаємо про шахраїв, непорядних торгашах і "фотовымогателях" з тваринами. Так, такого "добра" у нас валом і не завжди вдається контролювати. Але ми ж чесно зізнаємося, а значить – стали на шлях повільних, але впевнених "покращень".

А щоб вже зовсім "засяяти" в очах іноземних гостей, Київ вирішили наповнити "новими смислами": багатостраждальну Арку Дружби народів запропонували на час зробити арт-інсталяцією Arch of Diversity (Арка різноманітності), прикрасивши її кольорами веселки.

Скріншот поста керуючого партнера компанії CFC Consulting (виграла тендер на здійснення комунікації під час Євробачення в Києві) Геннадія Курочки (facebook.com/gennadiy.kurochka)

І все чудово у мирному місті! Вулиці марафетять, поливають клумби, арку оздоблюють – чекаємо гостей і покращуємо імідж країни.

Але тут почався черговий зашквар. Не встигли на сірий метал нанести перші шари фарби, як особливо "духовні" люди побачили в цьому рішенні "ЛГБТ-пропаганду". Так-так, не натяк, наприклад, а справжню пропаганду!

Все пішло по накатаній. Група молодих людей у спортивках оточила Арку і призупинила роботи з її розфарбуванні. Журналістів не пропускали. Про законність таких дій залишається тільки сумувати.

Незгодні заявили, що столична влада "намагається позиціонувати Україну і українську столицю, як столицю розпусти". А роботи "не було узгоджено з громадою". Кольори веселки зажадали прибрати, замінивши їх, наприклад, народними орнаментами.

Незважаючи на всю дурість подібних висновків, влада міста "знайшла компроміс". Мер Києва офіційно заявил, що Арку таки прикрасять, доповнивши її українськими орнаментами...

Фото: Арка Дружби народів у Києві (РБК-Україна)

І ось знову. Втілення однієї з небагатьох гідних уваги ідей проходить через трубу, повну православних сил, недоречного піару і не менш убогих діагнозів.

Те, що повинно було додати жадані бонуси в "скарбничку іміджу", зіграло з нами злий жарт. "Бонуси" вже є і ще будуть.

Коментарі з сайту buzzfeed.com під статтею "A Soviet Monument Got A Rainbow Makeover And People Have Opinions" (скріншот)

Зарубіжні ЗМІ з цікавістю підхопили саме новину про Арки Дружби народів у Києві. Іноземні журналісти практично пройшли повз нових доріг, банерів, фан-зон та вишиванок – все це нудно, банально і очікувано. А ось оздоблена Арка – спадщина радянської епохи, яке ми не знесли на гребені хвилі декомунізації, а постаралися надати йому нові смисли – це зовсім інша історія. Жива, цікава, за цим хочеться поспостерігати.

Скріншот сайту sbs.com.au

Скріншот сайту buzzfeed.com

Скріншот сайту pinknews.co.uk

Після сьогоднішнього висновку столичної адміністрації Арка Дружби народів мимоволі стала символом неготовності українців вийти з "зони вишиванок і православних сил".

Послідовність наших рішень, відкритість до креативу і чогось неординарного - як фарба на Арці Дружби народів, якої "вистачило" рівно наполовину. Далі, немов злякавшись новизни, ми знову з головою кинулися в затишне і звичне – національні орнаменти.

Арка – наочний приклад того, що ще досі в нашій країні група молодиків у спортивках може ось так просто зупинити реалізацію того чи іншого проекту, нав'язати свої ідеї, погрожуючи силою.

Арка – символ неспроможності наших чиновників прийняти чітке рішення, бажаючи догодити всім.

Арка – символ "недофарбованих" реформ України.