Перемовини про звільнення Сенцова йдуть конфіденційно і не розголошуються публічно, каже Євген Захаров
По всьому світу відбуваються акції на підтримку Олега Сенцова, який голодує вже 29 днів.
Хоча за свободу українського режисера і виступають багато активістів, Україна робить недостатньо кроків для його звільнення. Таку думку у коментарі для Styler висловив відомий український правозахисник, голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи, учасник дисидентського руху 1970-1980-х років Євген Захаров.
"Хоча ми й думаємо, що Україна нічого не робить, але я впевнений, що перемовини про звільнення Сенцова йдуть конфіденційно і не розголошуються публічно. В той же час, якщо подивитися новини, то можна зробити висновок, що про Сенцова говорять мало", - каже правозахисник.
Колаж РБК-Україна
Загалом кампанія на підтримку українського політв’язня в Росії розгортається в усьому світі, і особливо гостро питання постає ближче до Чемпіонату світу з футболу, бо пік голодування Сенцова припадає саме на нього, додає він.
"Я особисто сподіваюся, що його обміняють. Нещодавно Порошенко зустрівся із родинами полонених українців у Росії. Міг би зустрітися раніше, як на мій погляд. Але все одно вирішувати, що робити президенту - це не наша справа. Та я вважаю, що це питання має бути для нього першочерговим", - висловлює думку правозахисник.
За словами Євгена Захарова, у питанні звільнення Олега Сенцова не варто покладатися на право, бо про це в Росії навіть не думають. Єдиний шлях – це домовлятися про обмін, вважає він.
"Право тут і не "ночувало". Іде суто політичний торг про обмін, нічого більше. Саме на обмін можна сподіватися щодо й інших наших заручників в Росії, хто перебуває під політичним переслідуванням у Росії і в Криму. Принцип обміну варто розглядати як основний і до тих, хто на Донбасі перебуває під судом у звинуваченні у шпигунстві. Треба працювати над тим, щоб створити ситуацію, коли Росія зрозуміє: їй значно вигідніше цей обмін провести, ніж тримати Сенцова у тюрмі далі. Але це все лише політичний торг, нічого тут не вдієш. А права там немає зовсім. Все це не регулюється жодними правовими процедурами. Це все політика. Тому - тільки принципи про обмін заручників", - коментує Євген Захаров.
На його думку, якщо на Путіна будуть дуже серйозно тиснути, і ця ситуація особисто для нього буде більш програшна, ніж виграшна, то він піде на обмін. Інша справа – як довго він буде з цим тягнути.
У СРСР вже були подібні прецеденти, згадує Євген Захаров. Так, у 1986 році Анатолій Марченко (письменник, дисидент, радянський політв'язень. З 1960-го відбув 17 років в тюрмах та засланнях – ред.) розпочав голодування саме з вимогою звільнити всіх політичних в’язнів СРСР.
"Анатолій Марченко проголодував 18 діб і помер від виснаження. Це було 8 грудня 1986 року. Він помер у віці 48 років. Після цього був неймовірний шквал, так поставилися до СРСР тоді, що Горбачов був змушений щось робити. І вже того ж місяця звільнили Сахарова (Андрій Сахаров - радянський фізик, лауреат Нобелівської премії миру, співтворець водневої бомби, активний борець за права людини – ред.). А потім звільнили майже усіх політв’язнів. Взагалі держава, у якій людина голодує під вартою за звільнення політв’язнів – приречена. Інакше не може бути. Якщо щось, не дай боже, станеться із Сенцовим, Росія вже повністю буде відкинута на міжнародному рівні. Тому я думаю, що вони все-таки до цього не доведуть", - вважає правозахисник.
Відео: Скільки українських політв'язнів знаходиться в РФ (video.rbc.ua)
За СРСР також були прецеденти, коли політичних в’язнів не звільняли, а обмінювали. Євген Захаров згадує ситуацію із політв’язнем Володимиром Буковським – письменником і політичним та громадським діячем.
Загалом він провів у в’язницях і на примусовому лікуванні 12 років. У 1976 році радянська влада обміняла його на лідера чилійських комуністів Луіса Корвалана. Після цього Буковський переїхав у Великобританію та живе у Кембриджі.
"Це був серйозний прецедент. Втім, і інших політв'язнів також міняли. Прецедентів було в СРСР багато. Нашого Миколу Руденка також обмінювали (Микола Руденко – український письменник, громадський діяч, філософ, засновник Української Гельсінської Групи, Герой України – ред.). Це було завжди насправді. Можна сподіватись на те, що це буде і далі. Довести до смерті українського політв’язня – для Росії це насправді абсолютно програшна ситуація з політичної точки зору. Вони на це не підуть і його звільнять. Питання тільки, коли це відбудеться, як довго йому ще голодувати", - каже правозахисник.
Олег Сенцов. Один у полі воїн (video.rbc.ua)
Нагадаємо, журі російського кінофестивалю "Кінотавр" виступило з вимогою звільнити Сенцова.