Як змінюються ціни на ліки і чому варто заборонити рекламу препаратів - розповідає Дмитро Подтуркін
Держава мінімально втручається в ринок ліків в Україні, хоча могла б контролювати його значно більше. Тим часом самі українці часто вибирають ліки не за призначенням лікаря, а за своїми особистими переконаннями. Це призводить до того, що ліки виявляються зовсім не тими, які потрібні їм для лікування.
Крім того, Україну чекає чергове підвищення цін на ліки. Наприклад, з 2016 року ліки подорожчали на 54%, а в цьому році аптечна корзина подорожчала на 18,6%. Найближчим часом буде чергове підвищення цін. Про це у інтерв'ю розповів Дмитро Подтуркін, засновник Українського медичного експертного співтовариства.
Про те, що дасть заборона реклами на телебаченні, як формується ціна на ліки і чому вони дорожчають – в матеріалі.
Дмитро, яка зараз ситуація на фармринку і наскільки змінився контроль держави за ним?
Наприклад, є Нацперелік – список препаратів, які пацієнти в стаціонарах повинні гарантовано отримувати безкоштовно. Але нічого з Нацпереліку держава не закуповує. Державні або комунальні клініки повинні за бюджетні гроші купувати тільки те, що є в Нацпереліку до того моменту, коли вони задовольнять повну потребу в цих ліках. Якщо у них є гроші, то вони повинні купувати спочатку всі з цього списку, а потім – все інше.
Ключове – якщо у них є гроші. Але при цьому на закупівлю ліків за фактом грошей лишається дуже мало - 2-5% від фінансування. Все йде на зарплати лікарям і комунальні послуги. У 90-мільярдному фармацевтичному ринку ці закупівлі – крапля в морі. Я маю на увазі 1 мільярд гривень, виділений на препарати за програмою "Доступні ліки". У нас обсяг аптечного ринку становить близько 89 мільярдів гривень. Чи добре держава впливає на ринок при таких мінімальних обсягах участі? Ніяк не впливає.
Наскільки сильно держава має на нього впливати?
Держава просто зобов'язана впливати на ринок лікарських препаратів. По-перше, вона має це робити за законом. По-друге, у неї для цього є всі механізми. По-третє, вона зобов'язана це робити з точки зору ідеології турботи про пацієнта. Коли ми говорили про різницю в контролі ринку ліків в Україні та Великої Британії, то згадували, що в цій країні витрати практично до 100% препаратів компенсуються державою. Це і є вплив на ринок.
Також у Великобританії держава визначає ціни на препарати. Чому це відбувається? Фармакотерапія – це частина лікування. Якщо держава оплачує частину лікування громадянам, то, ймовірно, хоче впливати на те, щоб фармкомпанії не "роздягали догола" державу. Держава може впливати на ринок шляхом закупівлі і шляхом регулювання – тарифного, цінового, технічного. Технічні – це вимоги до ліків. Всі ці методи держава має право застосовувати, але не застосовує.
Як результат, ціни диктує ринок.
Так, і як результат, ми маємо в цьому році парадоксальну картину: з 2016 року ліки подорожчали на 54%, а в цьому році аптечна корзина подорожчала на 18,6%. Це при тому, що рівень інфляції складає менше 10%. Ліки дорожчають більше, ніж зростає інфляція. А в цьому році ліки подорожчали вдвічі більше, ніж інфляція!
Стався різкий стрибок цін, і цей тренд насправді ще наростає. Адже багато оптовиків вже заклали підвищення цін ще на 10-15%. Це збільшення цін ми побачимо протягом 1-2 кварталу 2019 року. Оптові ціни насправді вже піднялися, а роздріб просто ще не відреагував. Але це точно буде помітно найближчим часом. Тренд на зростання цін на фармринку не пропадає.
Ціна на ліки формується складними механізмами. У тому числі – уподобаннями громадян. Уявіть ситуацію: у МОЗ кажуть, що їм вдалося знизити ціни на ліки в рамках програми "Доступні ліки" на 15-20%, але коли ви починаєте регулювати таку маленьку частину ринку, то фармкомпанії відразу ж підвищують ціни відсотків на 40 на ті препарати, які не регулюються. Таким чином виробники компенсують витрати, які виникають через зниження ціни.
Як ситуацію на фармринку може вирішити заборона реклами ліків? Адже, як ви раніше сказали, люди часто купують те, що нав'язує реклама, а не те, що їм потрібно для лікування.
Заборона реклами лікарських засобів значно поліпшить ситуацію!
Витрати на рекламу займають значне місце в ціні ліків, при цьому вони постійно зростають. За підсумками 2018 року вкладення в рекламу ліків "аптечного кошика" збільшилися більш ніж на 60% в доларовому вираженні в порівнянні з 2017 роком і склали майже 23 млрд грн, тобто в середньому в ціні кожної пачки ліків в аптеці (і рекламованих і ні) 26% складають витрати на рекламу! Що стосується тих препаратів, які рекламуються на телебаченні, то відсоток такої реклами в ціні того чи іншого препарату становить цілих 40-60%!
Зараз в Україні ситуація така, що люди часто лікуються самі, і нерідко купують з ліків зовсім не те, що їм потрібно для лікування. У всіх цивілізованих країнах реклама ліків серйозно контролюється. Вся телевізійна реклама, у тому числі - реклама ліків, розрахована на емоції.
Чому так сталося і що треба реально зробити для справжнього зниження цін на ліки в наших аптеках?
Перший крок – заборона реклами лікарських засобів. Другий – впровадження нормальної промоції препаратів.
Просто ринок лікарських засобів - досить складний механізм, і до цінового регулювання на ньому не можна підходити так примітивно і грубо, як некомпетентні клерки з МОЗу і представники "Вінницької школи економіки" Не можна комплексну задачу регулювання цін на ліки вирішити тільки одним, найпростішим по впровадженню, але і найбільш неефективним механізмом - регулюванням торговельних націнок.
Тим більше, що ділки від фарми давно навчилися обмеження на торговельні націнки обходити, додатково з контрактом на продаж ліків, укладаючи так звані "маркетингові угоди", за які продавець додатково оплачує аптеці (вірніше аптечній мережі) за послуги по забезпеченню пільгових умов для продажу ліків.
Тобто аптекар за додаткові гроші за цією угодою розташує ліки ближче до погляду пацієнта (зробить його більш помітним серед сотень ліків на аптечній полиці), запропонує його першим серед інших аналогів і зробить ще дуже багато різних дій, спрямованих на нав'язування покупцеві саме вашого товару. І вартість таких "маркетингових" послуг в аптечних мережах може піднімати вартість ліків і на 30, і на 70%.
Нагадаю - вартість медпрепарату залежить не стільки від торгової націнки, стільки від того, за якою ціною він входить на ринок – ціною виробника або імпортера.
При цьому для фарми рівень матеріальних витрат при виробництві ніколи не перевищує 30%, а для оригінальних препаратів, що недавно вийшли на ринок, може становити навіть не десятки, а 1-3%. Решта – це компенсація інвестицій в розробку і виведення препарат на ринок, роялті і витрати на просування препарату на ринку (промоцію, в тому числі і описані вище "маркетингові угоди", і рекламу). При цьому реклама в ЗМІ займає дуже значне місце в ціні ліків та рекламні бюджети фармкомпаній складають основу рекламних надходжень наших провідних ЗМІ. При цьому витрати на рекламу постійно зростають.
Для того, щоб реально знизити ціни на ліки, потрібно почати регулювати не торгові націнки, а ціну входу ліків на ринок. Регулювати ціну внутрішнього виробника і ціну імпорту ліків на наш ринок. І для цього є всі можливості, причому їх ефективність доведена досвідом застосування в інших країнах. Для регулювання цін входу на ринок для імпортних препаратів практично у всіх розвинених країнах застосовується метод референтних або порівняльних цін. Тобто ціна імпорту препарату не може перевищувати ціну, за якою він ввозиться в інші, референтні країни. Для регулювання цін на ліки, вироблені в Україні в доповнення до методики референтних цін повинні застосуються і підхід щодо обмеження рентабельності виробництва медпрепарату.
Але і це не все. Бізнес завжди знайде лазівки в будь-якій системі регулювання. Тому для забезпечення значного стійкого зниження цін на ліки потрібно заборонити або суттєво обмежити те, що формує основні невиробничі витрати в структурі ціни на ліки – рекламу ліків у ЗМІ та маркетингові угоди при роздрібному продажу ліків в аптеках. Тільки це дасть можливість знизити ціни на ліки майже в два рази.
Крім того, щоб лікування за допомогою ліків стало по-справжньому доступним всім пацієнтам, незалежно від їх соціального статусу, необхідно, щоб держава почала активно бути присутньою на фармацевтичному ринку і взяла на себе основну частину витрат на придбання пацієнтами ліків через систему реімбурсації – часткової або повної компенсації вартості пацієнтом препарату за рахунок бюджетних коштів Але це неможливо зробити за існуючої бюджетної моделі фінансування медицини. Це можливо лише при впровадженні обов'язкового медичного страхування.
Значить реально знизити ціни на ліки і зробити їх доступними для всіх пацієнтів незалежно від їх соціального стану можна лише шляхом комплексного підходу до цінового регулювання на фармацевтичному ринку, заборони реклами ліків і маркетингових угод при їх продажу, а також, і це головне, шляхом впровадження системи обов'язкового медичного страхування.
Як українцям можна заощадити на ліках в умовах їх подорожчання?
Тут важливі дві речі. Перше - "щеплення проти реклами". Не ведіться на рекламу і звучну назву. Якщо рекламують ліки, значить, в їхній ціні є витрати на рекламу. Шукайте аналогічний препарат-генерик, але який не рекламується. Він буде дешевший при подібній ефективності і якості.
Друге. Ще більше заощадите, якщо будете купувати препарат без власної торгової назви, так званий "небрендований генерик". Назва такого препарату, як правило, складається з найменування діючої речовини та назви виробника. За гарну назву препарату - "бренд" теж підвищується ціна. І третє - перевіряйте призначення лікаря і порівнюйте його призначення з доказовою медициною. Не треба приймати непотрібних таблеток. Треба відійти від "совкового" поняття – хороший лікар – значить обов'язково призначить пігулку. Лікуйтеся раціонально і вдумливо.
Раніше Уляна Супрун розповіла, що її заступники не можуть підписувати важливі накази, доки її тимчасово відсторонили від виконання обов'язків.
Також у Держстаті оприлюднили рейтинг нової вартості проїзду в регіонах України. За даними відомства, проїзд у міському транспорті за рік подорожчав у середньому на 42,3%.
Відео: Як українцям економити на купівлі ліків (video.rbc.ua)