Квоти на українські пісні: рішення мовної проблеми чи "головний біль"?

Отже, закон про фіксованою частці україномовних пісень в ефірі вітчизняних телерадіоорганізацій прийнятий. За скандальний ЗУ №3822-д "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" проголосували 268 депутатів, після чого він був направлений на підпис Петру Порошенку.

Нові правила, на думку прихильників офіційного документа, дають зелене світло виконавцям і музикантам, які пишуть пісні українською мовою. Під девізом "Музика – це зброя" активісти та небайдужі до гострої теми музиканти намагалися донести суспільству цілком логічне меседж: культуру необхідно розглядати як один з елементів національної безпеки, а питання української мови взагалі не повинен викликати стільки розбіжностей.

Проте розбіжності все ж таки виникли.

Багатьох артистів і власників радіокомпаній стурбував той факт, що радіоефір хочуть наповнювати за мовним принципом. Рішення назвали "популістським" і обмежує права радіобізнесу. Заговорили навіть про обмеження свободи слова в Україні.

Противники закону про квоти" підкреслювали, що нові правила можуть спричинити за собою закриття цілого ряду радіостанцій (особливо "нішевих"). Крім того, радійники будуть змушені пожертвувати якістю музичного продукту, що призведе до зниження популярності радіо в цілому. А адже зараз йому і без того складно конкурувати з музичними онлайн-ресурсами.

Якщо президент закон підпише, вже восени 2016 року не менш 25% пісень, що звучать з радіоприймачів українців, будуть україномовними.

Начебто все зрозуміло, але за фактом багато питань залишаються відкритими. Хто, як і наскільки об'єктивно буде контролювати виконання нових правил? Що робити, наприклад, "танцювальним" радіостанціям, які віддають перевагу музиці з мінімальною кількістю слів? Дійсно "закон про квоти" простимулює розвиток української мови?

Styler спробував розібратися в заплутаному "статус квот". За відповідями і порадами ми звернулися до директорів вітчизняних радіокомпаній, представникам державних організацій і музичним продюсерам.

Закон про квоти: відсотки і тимчасові проміжки

Фото: Тепер радийщикам доведеться виділяти найкращий час україномовним пісень (iseekmate.com)

Ініціатори законопроекту вимагають, щоб у радіоефірі звучало не менше 35% пісень українською мовою від загальної кількості композицій, що розповсюджуються протягом доби. Проте робоча група, до складу якої увійшли не тільки депутати, а й представники радіобізнесу, домовилися про поступове введення квот. Тому восени 2016 року радіослухачів чекає лише 25% україномовного контенту.

Варто зазначити, що пісні українською мовою повинні звучати в прайм-тайм – з 7:00 до 14:00 і з 15:00 до 22:00. Таким чином, хитрість з прокруткою всіх 25% українських пісень в непопулярне нічний час не "прокотить".

Цікаво, що на даний момент в Україні діє інша норма, згідно якої у загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації не менше 50% має становити національний аудіовізуальний продукт. Іншими словами, половина пісень, незалежно від мови, повинна бути написана українськими артистами. Тепер увага загострюється саме на "мовному питанні".

"Наша абсолютна інновація в квотах – це встановлення тимчасових проміжків. Ніде в світі немає такого прикладу. Ми ж не просто встановили квоту, ми зобов'язали радіо з 7:00 до 14:00 і з 15:00 до 22:00 дотримуватися її найбільш суворо. Я думаю, що цей захід ще покаже свою неефективність. Створення радіо – це така ж творча робота, як створення музики. Заганяючи цей творчий процес в жорсткі рамки регулювання, можна вбити його в принципі. На жаль, в нашій країні, де всі вміють займатися політикою, ТБ і радіо, рівень дискусії про квоти і радіо, на мою скромну думку, був не завжди достатньо професійним", - ділиться своєю точкою зору виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників, голова "Радіокомітету" Катерина М'ясникова.

Закон про квоти: мова ведення радіопередач

Фото: Закон про квоти зачіпає dопрос мови радіомовлення (magnoliamedianetwork.com)

Не обійшли стороною і мова радіомовлення. Закон №3822-д передбачає, що радіокомпанії повинні забезпечити не менше 60% добового об'єму ведення програм, у тому числі новинних і аналітичних блоків, розважальних передач (дикторами, ведучими) державною мовою.

Закон про квоти: терміни впровадження

Радийщикам дадуть час на поступове впровадження нових нормативів. Закон №3822-д набирає чинності через чотири місяці з дня його опублікування. Протягом першого року частка пісень державною мовою має становити не менше 25%, другого – 30%, третього – 35%.

Що стосується радіомовлення українською мовою, то провідним доведеться перебудовуватися за наступним принципом: протягом першого року з дати опублікування квота складе не менше 50%, другого – 55%, третього – 60%.

"Поблажку" для нішевих радіостанцій

Фото: "Неформатних" радіостанціям буде важко (skuki.net)

Відзначимо, що в новому законі також врахували "особливий статус" радіостанцій з західною музикою. Для них передбачена так звана "знижена квота" - 25%. Таким чином, телерадіоорганізації, які протягом доби поширюють від 60% загального обсягу пісень на офіційних мовах Євросоюзу, повинні забезпечувати не менше чверті пісень державною мовою. При цьому "правило прайм-тайм" (з 7:00 до 14:00 і з 15:00 до 22:00) на них також поширюється.

Тільки от про терміни впровадження нової квоти на українську музику для таких радіостанцій не подумали.

"Підводні камені є, навіть в питанні тих же форматних станцій. А саме – немає перехідного періоду для станцій, які ведуть мовлення в першу чергу англомовну музику. Наприклад, в форматі lounge або dance. Таким радіостанціям потрібно буде вже в жовтні знайти 25% україномовної музики таких стилів. Це серйозний виклик. Але якщо згадати, що розмова про введення квот починався з 37,5% для всіх станцій, і багато радійники у відповідь на цю пропозицію говорили: "Ми встаємо, йдемо і робіть радіо самі в цій країні", – то тепер можна зі стовідсотковою упевненістю сказати, що в закон увійшло компромісне рішення. Звичайно, потрібно дуже уважно стежити за тим, як нове регулювання вплине на радіогалузі. Якщо ми побачимо, що все-таки вузькоформатні станції не справляються, можливо, потрібно буде внести якісь корективи. Адже заперечення форматності радіо – це заперечення можливості радіо в Україні розвиватися. Це найбільша проблема і головна думка, яку ми намагалися донести всім причетним до процесу розробки цього закону", - розповідає Катерина М'ясникова.

Думка голови "Радіокомітету" підтримують і продюсери.

"Негативна сторона закону – можливий відтік радіослухачів і негативний вплив цього факту на радіобізнес. Але навіть якщо будуть які-небудь глобальні негативні наслідки, то радіобізнес, я впевнений, за прикладом деяких європейських країн, на вищих рівнях пролобіює і в результаті зможе спростити норми закону", - говорить генеральний продюсер компанії Secret Service Entertainment Agency Михайло Ясинський

Закон про квоти: "чіплятися" до пісень

Фото: В Національній раді з питань телебачення і радіомовлення стверджують, що будуть контролювати тільки пісенний матеріал (pinterest.com)

На думку експертів, саме для нішевих радіостанцій процес впровадження квот буде особливо болючим.

"Закон про квоти недалеко пішов від "мовного закону" і зобов'язує радіостанції транслювати україномовні пісні. Причому абсолютно не важливо, чи є подібні треки в тих музичних напрямках, в яких працюють радіостанції. Зобов'язати станції грати ту музику, яку хочуть депутати, легко, але тільки змусити слухачів слухати все це вкрай важко. Адже ми змушені будемо відбирати музику для ефіру, керуючись не стільки музичними та стилістичними критеріями, скільки мовними. Головне, щоб текст був українською мовою, а вже якої він якості і змісту - це не має значення. Боюся, що в результаті ми не стільки стимулюємо музичну індустрію, скільки вбиваємо радійну. Я розумію, що деякі радіо формати будуть змушені припинити своє існування в нашій країні. На жаль, я не знаю достатньої кількості україномовного джазу. Та й, прямо кажучи, танцювальної музики українською мовою не так і багато. Так, українські артисти і діджеї виробляють хороші танцювальні треки, але україномовний текст у них практично не присутня", - ділиться своїми спостереженнями генеральний директор радіостанції KissFM Антон Цеслік.

У свою чергу, заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Уляна Фещук звертає особливу увагу на те, що "закон про квоти" буде жорстко регулювати тільки пісенний контент. Тобто ті музичні твори, які містять в собі слова.

"Закон №3822-д – це компроміс між усіма. У ньому є досить багато послаблень. Хочу підкреслити, що квоти охоплять тільки пісенний матеріал. До танцювальної музики це відношення не має", - пояснює Уляна Фещук.

Тільки от радійники нарікають, що навіть в танцювальній музиці часто звучать слова - повторювані фрази і словосполучення. У такому разі музичний трек потрапляє під дію закону №3822-д.

Закон про квоти: штрафи і контроль за виконанням

За нехтування правилами радіокомпаніям-порушникам доведеться сплатити штраф – 5% від загальної суми ліцензійного збору, виданої згідно з ліцензією на мовлення. Контролювати виконання закону буде Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

Заступник голови Нацради Уляна Фещук пояснила Styler, що за моніторинг радіоефіру буде відповідати спеціальне контрольно-аналітичне управління. Час від часу вибірково буде записуватися ефір радіостанцій без відома їх співробітників. В управлінні будуть прослуховувати музичний контент і перевіряти його на відповідність українському законодавству.

Закон про квоти: чекати нові музичні відкриття?

Фото: Деякі експерти пророкують появу нових "зірок" на українській сцені (inrock.ru)

У Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення впевнені, що закон №3822-д допоможе вирішити виниклу на вітчизняному музичному ринку несправедливість по відношенню до україномовної пісні. Заступник голови Нацради Уляна Фещук пояснює, що багато років українська пісня залишалася в тіні російськомовних композицій. Тепер необхідно вирішувати цю проблему - і "закон про квоти" в цьому допоможе.

"Розуміємо, що деяким радіокомпаніям доведеться напружитися, щоб знайти необхідний україномовний музичний контент. Але так потрібно", - каже Уляна Фещук.

Музичний продюсер Віталій Пастух підтримує дану точку зору. Він стверджує, що неодноразово у своїй професійній діяльності стикався з дискримінацією по відношенню до українських виконавців.

"Стикався - і не раз. Я вже довгий час в шоу-бізнесі і починав свою діяльність на початку 2000-х, коли "розцвітали" російськомовні радіостанції. Потрапити україномовної пісні в ефір, наприклад, "Російського радіо", було нереально. Більш або менш прогресивно вело себе "Наше радіо". Конкуренція з російськомовною продукцією завжди була божевільна і не завжди справедлива. У спадщину ми отримали країну, де 70% вважали себе мало не росіянами, говорили російською (я не виняток). Зараз ситуація поступово змінюється. До щастя! І цей закон вже не перший, який дозволяє україномовної пісні відчувати себе комфортніше. Звичайно, як людина творчої професії я не люблю рамки і заборони. Але так склалося в нашій країні, що ми перебували в 90-літній мовний окупації північним сусідом. І вже як громадянин своєї країни повинен визнати, що іншого вибору, крім як врегулювати мовну долю ефірів, у нас немає. Радіо і ТБ – це пропагандисти. Відповідно, потрібно пропагувати власні цінності, культуру і мову", - говорить Віталій Пастух.

Генеральний продюсер компанії Secret Service Entertainment Agency Михайло Ясинський згоден з колегою.

"Закон прийнятий, і треба прийняти його правила гри - як продюсерам і артистам, так і радиобизнесу. Він несе в собі не тільки обмеження, але і можливості. Наприклад, радиобоссы стануть більш активними в роботі з продюсерами з метою відкриття нових імен та участі в їх промотуванні, бо аудиторії потрібні не просто гарні пісні, а гарні пісні у виконанні зірок. З іншого боку, вони мають право вимагати від продюсерів та артистів якісних треків. Впевнений, що це розворушить ринок і ми станемо свідками цікавих відкриттів у музичній індустрії України. Тому хороший момент у прийнятті закону - це можлива поява нових артистів і якісних пісень українською мовою, адже погані треки в ефір не будуть брати – це точно", - пояснює Михайло Ясинський.

Фото: Радіослухачі бояться, що радійники будуть прокручувати старий матеріал, щоб виконати нові квоти на українську музику (yuna.ua)

Однак не всі експерти вважають, що "закон про квоти" дозволить наповнити радіоефір якісним україномовним контентом. Так, відповідаючи нової тенденції, вітчизняні виконавці напевно не захочуть відставати і активно записувати пісні українською мовою. Але наскільки ця "музична поспіх" буде якісною і цікавою українському слухачеві – інше питання.

"Має пройти час, щоб нашої музики стало трохи більше, вона стала трохи цікавіше, многожанровей і діє різноманітніше, і головне – трохи якісніше. Для цього студії звукозапису повинні отримувати більше фінансування, композитори знижувати ціни, поети - піснярі писати безкоштовно, а музиканти віддавати себе в жертву. Тоді за якийсь рік-п'ять все налагодиться. Так, має пройти час. Єдине, що вже після Нового року, коли ми отримаємо рейтинги, ми побачимо, що слушаемость радіо стала трохи падати, і так з кожною хвилею. Все дуже просто: поки пройде це час становлення кількісної і якісної музики українською мовою, поки глобальний слухач почне правильно сприймати рідну пісню і "гойдатися" разом з нею, ми не можемо вберегти цілу медіа-галузь", - ділиться своєю точкою зору програмний директор "Радіо Київ" Ольга Герасимчук.

"Чи зможе цей закон вплинути на появу більшої кількості українського музичного контенту? Ні! Це закон не спрямований на те, щоб музики стало більше, він спрямований на те, щоб в ефірі було надано більше, ніж раніше, той контент, який вже створений. А новий контент з'явиться тільки тоді, коли будуть стимулюючі норми. Якщо держава дійсно хоче, щоб в світовій музичній середовищі українська музика становила амбітні 30%, або хоча б її вистачало для заповнення внутрішньої національної квоти, то потрібно приймати закон про стимулювання музичної індустрії. Другий рік, якщо не більше, йде обговорення закону про авторське право і суміжні права. Автори, які пишуть пісні, повинні отримувати гроші, їм потрібно, як і всім нам, жити на доходи від своєї праці. Артисти повинні мати можливість робити бізнес всередині країни. Поки таких яскравих прикладів, як "Е", яким не потрібні ніякі квоти, які збирають 85-тисячні аудиторії на стадіонах, дійсно мало. Іншим потрібна допомога. Ми не ставимо питання про неякісне контенті, але говоримо про те, що якісного недостатньо. Цю проблему кожен програмний директор вирішує сам. І, на щастя, багато з них дійсно хочуть, щоб український контент в їх ефірах був конкурентним і виглядав гідно порівняно із зарубіжною музикою. Поки, на жаль, саме такої музики у багатьох форматах недостатньо. Я не кажу, що у нас немає талановитих поетів і композиторів. Вони, безумовно, є. Ми дуже талановита нація. Але якість пісні багато в чому залежить і від аранжування та від якості звукозапису. А це вже питання не тільки таланту, але і наявності грошей на студію і оплату роботи потрібних фахівців", - коментує ситуацію директор Незалежної асоціації телерадіомовників, голова "Радіокомітету" Катерина М'ясникова

Час гнучкості, професіоналізму і креативу

Фото: Радіокомпанія радять набратися терпіння (sdelanounas.ru)

Експерти сходяться в одному – для радіо бізнесу зокрема та української музики в цілому настав час змін. Радийщикам необхідно змиритися з новими умовами і знайти для себе певні вигоди від прийняття нового "закону про квоти".

"Сам закон нічого не вирішить, але дасть поштовх для того, щоб з'явилося більше якісного україномовного продукту. Почнеться інша конкуренція. Не з низькопробною російською попсою, а з західними колегами. Звичайно, наші радіостанції почнуть крутити, в першу чергу, відомих артистів. Але молодь вже давно наступає на п'яти метрам. Радіо слухати не перестануть, бо іншого у нас немає. Колись ми звикали до українського дубляжу в кіно. І звикли. А адже кричали, що перестануть ходити в кіно. І до україномовного радіо звикнемо. І претензій, повірте, не буде", - каже музичний продюсер Віталій Пастух.

У Незалежній асоціації телерадіомовників радять набратися сил і сміливості, щоб приймати часом несподівані рішення.

"Закон, безумовно, компромісний. Це щось середнє між тим, що дійсно могло бути хорошим законом з точки зору радиоиндустрии, і очікуваннями громадських активістів, деяких депутатів і державних діячів. Якщо говорити про виграшних рішеннях для радіо, то, безумовно, потрібно відзначити той факт, що все-таки передбачено спеціальне регулювання форматних станцій, яка дозволить їм продовжувати свою діяльність. Особливо це стосується тих, чий ефір в основному базується на західній музиці. Звичайно, квоти будуть перевіркою креативності, професіоналізму, того, наскільки радіо готове в нових умовах утримати ту зв'язок зі своєю аудиторією, яка побудована за минулі роки. Багато залежить від винахідливості програмного директора, від його сміливості та готовності приймати несподівані рішення. Наприклад, програмні директора об'єднання "Радіокомітет" сказали, що буде складно, але вони постараються впоратися. Зараз належить п'ять місяців дуже важкої роботи – підготовки до цих нововведень", - розповідає голова "Радіокомітету" Катерина М'ясникова.

Продюсери і програмні директори радіостанцій також залишають місце позитиву.

"Кажуть, всі радіо стануть однаковими. Не зовсім. Всі "радіо-люди" знають свого слухача, проводять дослідження і поділяють умовного Вітю Павлика на різні жанри/ віки/ стану/ версії (до речі, у Віті вони є). Проблема в тому, що слухач буде змінювати Віті і ходити на сторону, наприклад в інтернет. Адже улюбленої якісної музики багато, та й країна у нас багатонаціональна. Хоча особисто я дуже вірю, що люди стануть більше любити і слухати українську пісню, не насильно. До речі, на "Радіо Київ" співають українською давно, і ми цим пишаємося", - каже програмний директор Ольга Герасимчук.

"За десять років роботи разом з командою ми пережили багато змін у правилах гри, в законах, в нових віяннях і при цьому далі продовжуємо "запалювати" зірки, а також ефективно працювати з топовими артистами. Бути гнучкими - це дуже важливе вміння. А час покаже - чи стане ця законодавча ініціатива добривом або асфальтом. Головне, щоб влада звернула свою увагу і на інші, як на мене, більш важливі питання індустрії - забезпечувала захист авторських і суміжних прав, надала пільги для організації гастрольної діяльності українським артистам, фінансувала фестивалі", - ділиться досвідом Михайло Ясинський.

"Жирну крапку" в обговоренні питань, пов'язаних з прийняттям нового закону №3822-д "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення", ставить Незалежна асоціація телерадіомовників.

"Державне стимулювання – це головний крок, якого ми чекаємо. Якщо ми і в цьому питанні, як і в багатьох інших, будемо апелювати до Європи, то давайте подивимося, які заходи там домінують: стимулюють або обмежують? Так, у них теж є квоти, але давайте поговоримо про таку програму, як Creative Europe, яка діє на рівні ЄС. Мета цієї угоди, до якого можуть приєднуватися країни-члени угоди про асоціацію, – стимулювати культурне розмаїття в країнах ЄС, в першу чергу, за допомогою медіа. Це багатомільярдна програма, яка видає кошти на виробництво кіно -, відео -, аудіопродукції, яка допомагає молодим виконавцям. А у нас такий радянський рефлекс: щоб щось сталося – потрібно наказати або заборонити. Потрібно виробляти інший рефлекс – стимулювання і плекання, допомога і підтримка. Ми бачили парламентські бої навколо закону №3822, гарячі дискусій та полум'яні промови. Так нехай наступним кроком парламентарів стане стимулювання. Потрібно сідати за стіл з професіоналами музичної індустрії і задавати їм питання: "Чим ми можемо допомогти вам, щоб вам було вигідно шукати молодих і талановитих та робити з них великих і улюблених зірок, які співають хорошу українську музику?", - підсумувала глава "Радіокомітету" Катерина М'ясникова.

До речі, нещодавно Styler писав про 5 нових українських стартапів, якими можна пишатися.