Вчені з США пояснили, як Місяць виявився на своєму місці, і чому за складом схожий на Землю.
Про це повідомляє портал наукових новин Phys.org.
Згідно чинної теорії, в кінці формування Сонячної системи зіткнулися дві гарячі планети. Майбутня Земля скинула частина матеріалу, саме з нього утворилася Місяць.
Про це свідчить те, що склад Землі та її природного супутника вражаюче схожий. Кутовий момент системи Земля-Місяць був розтрачений приливними силами між цими об'єктами і почав працювати у зворотному напрямку.
Кутовий момент – це величина, яка залежить від того, скільки маси обертається, як вона розподілена відносно осі обертання та з якою швидкістю відбувається обертання.
Однак ця теорія не пояснює, чому орбіта Місяця нахилена на п'ять градусів від екватора Землі. Якщо Місяць конденсувався з диска матеріалу, який обертається навколо екватора, то повинен був би знаходитися на орбіті над ним.
Провідні автори нового дослідження – Сара Стюарт з Університету Каліфорнії в Девисе та Матія Чук з Інституту SETI в Маунтін-В'ю – запропонували модель, яка доводить, що зіткнення було набагато потужнішим, ніж вважається.
Матеріал Землі та тіла, яке його вдарило, перемішався, тому склад Місяця аналогічний земному. Майбутній супутник віддалявся від Землі, поки не досяг точки, званої "площиною переходу Лапласа". Там сила земного впливу на Місяць стала менш значущою, ніж сонячна гравітація. Частина кутового моменту системи Земля-Місяць була передана в систему Земля-Сонце.
Це не вплинуло на орбіту Землі навколо Сонця, однак перевернуло нашу планету у вертикальне положення. Орбіта Місяця опинилася під значним нахилом до екватора. Впродовж десятків мільйонів років вона повільно рухалася від Землі, поки не досягла другої точки – так званого "переходу Кассіні". Тоді нахил Місяця знизився до п'яти градусів, і він зайняв своє місце.
"Нова теорія елегантно пояснює орбіту та склад Місяця, грунтуючись на одному гігантському ударі. Ніяких додаткових проміжних дій не потрібно, щоб отримати цей результат", – стверджує Сара Стюарт.
До речі, NASA показало, як Місяць проходить по диску Сонця.