Нещодавно в Україні набув великого резонансу скандал із заробітчанами у Польщі. На одному із заводів під Варшавою українців змушували носити синьо-жовту уніформу.
На інцидент відреагував польський омбудсмен Адам Боднар, який заявив, що ці дії можуть мати ознаки дискримінації. Бондар звернеться до інспекції праці для проведення перевірок на заводі, після чого мають ухвалити рішення про подальші дії.
Керівництво міжнародної компанії, в свою чергу, заперечує всі звинувачення в дискримінації. В компанії запевнили, що українці ходять у комбінезонах кольорів національного прапора для власної зручності, щоб іншим працівникам було зрозуміло, що вони можуть не розуміти польської мови.
Експерт пояснила, чи можна притягти до відповідальності керівництво цієї компанії та що робити іншим українським заробітчанам, які потрапили у подібну ситуацію. Про це розповіла виданню "Слово і Діло" адвокат Наталія Гнатюк.
Відзначається, що в Польщі працюють близько мільйона легальних працівників з України. В 2018 році, за даними департаменту ринку праці польського Міністерства сім'ї, праці і соціальної політики, заявки на сезонну роботу подали вже 1,2 мільйона українців.
"У випадку з уніформою в Польщі можна говорити про пряму дискримінацію українців за мовною ознакою та кричуще порушення прав людини. У країнах ЄС до таких фактів ставляться дуже педантично й уважно", - відзначила Гнатюк.
"Європейський суд із прав людини у Страсбурзі, створений при Раді Європи, серед іншого, розглядає й справи, що стосуються дискримінації за мовною, релігійною, національною чи будь-якою іншою ознакою. До речі, Україна є членом Ради Європи з 1995 року й наші співвітчизники активно звертаються за захистом своїх прав до Європейського суду", – зазначила експерт.
Інфографіка (slovoidilo.ua)
Проте, як зазначає видання, українські заробітчани, які перебувають в Польщі, Німеччині, Португалії, Іспанії чи Італії, навряд чи звертатимуться до Страсбурга, якщо їм загрожує негайне звільнення або депортація.
"Кожен окремий випадок слід розглядати індивідуально. Якщо говорити про тих українців, які стали жертвами дискримінації на заводі під Варшавою, то вони можуть об'єднатися й після певних формальностей на території Польщі подати позови до Європейського суду", - розповіла Гнатюк.
"Але, скоріш за все, роботодавець, щоб уникнути скандалу та серйозних фінансових витрат, піде на мирову угоду й виплатить працівникам моральну компенсацію. А вона може бути відчутною. При цьому, безумовно, потрібно пояснювати, що ніхто з потерпілих працівників не буде звільнений", – відзначила юрист.
Інфографіка (slovoidilo.ua)
Адвокат також пояснила, що нелегальні заробітчани, які зіткнулися із дискримінацією в будь-якій європейській країні, мають право звернутися до українського Консульства, де їм нададуть початкову юридичну консультацію і пояснять, як захистити свої права.
"Здебільшого також доведеться подати заяву до місцевих органів правопорядку. В цьому випадку не виключено, що нелегального працівника можуть депортувати. Але звернутися до суду має право будь-яка людина", – додала Гнатюк.
Зазначається, що в Україні діє закон "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", який часто критикують судді, громадські організації та європейські правозахисники.
"Положення цього закону схожі на європейські, проте він має радше декларативний характер, оскільки в ньому не виписані механізми захисту. Жертва дискримінації може звернутися до суду, але в Україні дуже слабка судова практика, й не можна сказати, що високі виплати моральної шкоди", – розповіла експерт.
Аналітики "Слова і Діла" відстежили ситуацію з дискримінацією громадян України за кордоном. Вони з'ясували, що найчастіше українці їдуть на заробітки до Польщі (36%) та Росії (25%). З них 77% заробітчан їдуть на сезонну роботу, а 15% – на постійну. Здебільшого люди їдуть працювати на будівництво (43%), сезонні польові роботи (23%), а також виконувати домашні роботи (10%).
Раніше повідомлялося, що польська компанія прокоментувала скандал з синьо-жовтою уніформою для українців.