Дихаємо над каструлькою: Комаровський зруйнував популярний міф

Доктор Комаровський роз'яснив, в яких випадках небулайзери абсолютно марні

Доктор Комаровський, який раніше розповів, чим загрожує відмова від вакцинації, дав пораду, в яких випадках потрібно використовувати паровий інгалятор, а в яких - ультразвуковий, тобто небулайзер. Відповідна стаття опублікована на його сайті.

За словами Євгена Комаровського, популярні сьогодні небулайзери, які купують батьки, що більше не хочуть примушувати дітей "дихати над каструлькою", варто застосовувати лише при захворюваннях нижніх дихальних шляхів, таких як обструктивний бронхіт, бронхіальна астма, бронхіоліти, пневмонії і так далі.

Для інших випадків, які зустрічаються набагато частіше, а саме при захворюванні верхніх дихальних шляхів, підійде звичайний паровий інгалятор. Але з ним теж треба бути обережним, якщо ваша дитина ще зовсім маленька.

Різниця між паровим інгалятором і небулайзером полягає в тому, що перший змішує ліки з парою, а другий дробить їх на дрібні частинки під дією механічних коливань, що знаходяться в діапазоні ультразвуку.

Дія парового інгалятора поширюється на верхні дихальні шляхи, а небулайзера - досягає нижніх. І вони застосовуються при різних видах захворювань:

• якщо інгаляційна терапія проводиться для лікування хвороб верхніх дихальних шляхів - потрібно використовувати парові інгалятори;
• якщо інгаляційна терапія проводиться для лікування хвороб нижніх дихальних шляхів - тоді слід застосовувати небулайзери.

А оскільки абсолютна більшість ГРЗ - це хвороби, що протікають з ураженням верхніх дихальних шляхів, то звідси логічний висновок - в абсолютній більшості випадків потрібен саме паровий інгалятор, пише Комаровський.

Комаровський розділив всіх "користувачів" небулайзера на три категорії:

• діти, для яких присутність в будинку небулайзера бажана (хворі бронхіальною астмою та хронічними запальними захворюваннями нижніх дихальних шляхів);
• хворі, яким небулайзер дуже потрібен на етапі проведення терапії в умовах стаціонару;
• всі інші, яким небулайзер може коли-небудь стати в нагоді, а може і не знадобитися ніколи.

"Очевидно, що переважна більшість населення належить до третьої категорії, тому для середньостатистичних мам і тат немає особливого сенсу в тому, щоб купувати небулайзер, який на кілька днів не завадить зараз, або може знадобиться коли-небудь в майбутньому", - заявляє Комаровський.

Традиційно-побутові уявлення про інгаляційну терапію: "треба подихати вологим і гарячим". І щоб уникнути "чайників і каструльок" необхідний саме паровий інгалятор.

Але до застосування даного пристрою також є показання. За словами Комаровського, інгаляційна терапія пором допоможе при сухому малопродуктивному кашлі і закладеності носа для того, щоб дитина могла відкашлятися.

"Якщо кашель продуктивний, а з носа рікою ллються соплі - тоді й без теплої пари можна жити приспівуючи", - пише Комаровський.

Але у зовсім маленьких дітей маленький об'єм легенів і слабкість дихальних м'язів, тому їм складно відкашляти слиз і потрібно бути дуже обережним при застосуванні інгаляції, оскільки мокрота може опуститися, спровокувавши ускладнення у вигляді захворювань нижніх дихальних шляхів.

Комаровський розповів про користь і шкоду інгаляторів (фото: pixabay.com)

Доктор Комаровський дає поради щодо правильного застосування парових інгаляторів:

• Головна мета батьків - з усіх сил намагатися зробити так, щоб парові інгаляції були не потрібні, тобто багато пити і дихати прохолодним вологим повітрям.
• Парові інгаляції мають сенс саме тоді, коли мова йде про ГРВІ та про ураження слизових оболонок дихальних шляхів.
• Парові інгаляції в домашніх умовах протипоказані дітям першого року життя.
• Дошкільнятам інгаляції не можна робити лише з ініціативи батьків. Цю процедуру повинен рекомендувати лікар.
• Біль або закладеність у вусі (вухах), схильність до отитів - протипоказання до парової інгаляції.
• Інгаляція повинна бути нетривалою, але відносно частою процедурою: у дошкільнят - дві-три хвилини, а у дітей старше семи років - чотири-п'ять хвилин. Частота інгаляцій - від одного до чотирьох разів на добу.
• Ефект інгаляції (поява продуктивного кашлю) може виникнути вже в ході самої процедури, але може проявитися через певний час (як правило, від 15 до 40 хвилин). Тому дуже бажано, щоб після інгаляції дитина хоча б годину не вкладався спати.
• Парові інгаляції найбільш ефективні на ранніх стадіях ГРЗ, коли харкотиння ще не встигло накопичитися у великій кількості.
• Підвищення температури тіла вище 37,5 °С є протипоказанням до проведення парової інгаляції. Її можна проводити, коли температура знизиться.
• Ефективність парових інгаляцій відсутня або короткочасна, якщо дитина мало п'є, в кімнаті сухо і тепло, довго зберігається висока температура тіла.
• Ефективність парових інгаляцій підвищується, якщо до і після інгаляції дитина багато п'є і знаходиться в кімнаті з прохолодним і вологим повітрям.
• Парова інгаляція ні за яких обставин не повинна викликати у дитини біль або дискомфорт.
• Інгаляції можуть викликати посилення болю при наявності дефектів слизової оболонки дихальних шляхів (виразки, елементи стоматиту). Одним із симптомів є кровотеча: будь-який натяк, будь-яка підозра на наявність крові у мокротинні - протипоказання до парової інгаляції.
• Завжди краще недогріти, ніж перегріти! Гарячий пар легко пошкоджує ніжну слизову оболонку дитячих дихальних шляхів. Дихати треба теплим і вологим, а не гарячим і вологим.
• Парові інгалятори - це в багатьох випадках стратегічно ризиковане поєднання гарячої води і електрики! Тому потрібно дотримуватися заходів обережності.

Як повідомлялося раніше, нещодавно Комаровський розповів, що потрібно знати про кишковий грип і як з ним боротися.

Також ми писали про те, що Євген Комаровський розповів, яка курятина безпечніше.