Діагноз " вегето-судинна дистонія" – радянський міф, і такого діагнозу не існує в міжнародній медицині. Але ВСД – це синдром і наслідок іншої хвороби, який вказує на те, що потрібне дообстеження. Про це розповіла виконуюча обов’язки міністра охорони здоров'я Уляна Супрун на своїй сторінці в соцмережі Facebook.
"Діагнозу "вегето-судинна дистонія" не існує у міжнародній медицині", - підкреслила вона.
"Якщо колись вам або вашим близьким записали в медичній картці ці три загадкові літери - ВСД - забудьте про них. Це великий совєтський міф, який народився за відсутності доступу до бази джерел доказової медицини. Проте зітхати з полегшенням також не поспішайте", - відзначила Супрун.
Вона пояснила, що ж таке ВСД насправді.
"Вегето-судинна дистонія (дисфункція вегетативної нервової системи, нейроциркуляторна дистонія) - не діагноз, а синдром, що використовують при комплексі різноманітних скарг та симптомів у пацієнта. Під ним, як під парасолькою, ховається цілий комплекс симптомів. Найчастіше його ставлять, коли пацієнт:
За її словами, вказані симптоми можуть зустрічатися в різних комбінаціях і не обов’язково всі одночасно.
"Насправді вони можуть говорити про кілька різних хвороб, які потрібно виявити після низки ґрунтовних обстежень. Проте якщо лікар натомість пише пацієнту у медичній картці "ВСД" та відправляє пити вітаміни й легкі заспокійливі, це означає, що буквально "зливає" справжню проблему", - підкреслила Супрун.
"Річ у тому, що дисфункція вегетативної нервової системи не може бути захворюванням сама по собі. Вона виникає вторинно, як наслідок іншої хвороби, яку потрібно лікувати. І виявити її неможливо, просто поставивши діагноз ВСД та відправивши пацієнта додому", - відзначила в. о. міністра.
"Якщо на прийом до лікаря приходить пацієнт з цими симптомами або ж з вже поставленим діагнозом ВСД, це означає тільки одне - його потрібно дообстежити та знайти справжню причину захворювання", - підкреслила вона.
"Перелік додаткових методів обстеження має включати загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові, ЕКГ, іноді - добовий моніторинг ЕКГ чи ЕхоКГ, за потреби УЗД органів черевної порожнини, рентгенографія грудної клітки, в деяких випадках МРТ головного мозку, консультації кардіолога, гастроентеролога, ендокринолога, невролога, а якщо об'єктивно немає підстав вважати пацієнта хворим, а він продовжує скаржитись - варто направити його на прийом до психолога або психіатра", - написала Супрун.
Скріншот поста (facebook.com/ulanasuprun)
До речі, Супрун висловилася про масову флюорографію.
Топ-5 найбільш вбивчих епідемій (відео: Styler.rbc.ua)