Стереотипи, маніпуляції і принизлива реклама: що не так із захистом прав жінок в Україні
В Україні з часом можуть істотно збільшитися штрафи за сексизм і дискримінацію в рекламі. Відповідні зміни до закону "Про рекламу" днями запропонували внести депутати. Йдеться про можливе збільшення штрафів за замовлення, виготовлення та розміщення в Україні реклами, яка має сексистські і дискримінаційні прояви.
Які штрафи передбачає законопроект? Пропонується штрафувати рекламодавців, що розміщують, замовляють або виготовляють рекламу з сексистськими проявами у п'ятикратному обсязі вартості виготовлення реклами. Повторні ж порушення протягом року тягнуть за собою накладення штрафу в 30-кратному розмірі від всієї вартості розповсюдженої реклами.
Якщо рекламодавець приховав інформацію про вартість виявленої дискримінаційної реклами, то з нього пропонується стягувати штраф в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 грн). Якщо вартість реклами з порушеннями експертам встановити не вийде, то штраф становитиме вже 600 нмдг (10 200 грн).
Така пропозиція в черговий раз активізувала дискусії про дотримання прав жінок в Україні і про те, як висвітлюють "роль" жінки в рекламних роликах і в ЗМІ.
В той же час значна частина українців все ж думає, що проблема захисту прав жінок в нашій країні – надумана і, нібито, тут взагалі немає чого обговорювати. Також частину людей здивувала пропозиція "збалансувати" образ жінки у рекламі. Мовляв, в Україні є безліч інших, більш важливих проблем. Прослідкувати, як саме на такі погляди вплинула реклама – навряд чи можливо, кажуть експерти. Все впливає в цілому – реклама, медіа, стійко вкорінені традиції, а часто – і суто радянські уявлення про "роль" жінки.
Що може змінити пропонований законопроект про підвищення відповідальності за "невідповідну" рекламу, які основні стереотипи про жінок панують в Україні і чому у нас досі мало хто розуміє значення слова "гендер” і використовують це поняття для маніпуляцій - із такими питаннями ми звернулися до Оксани Затолокіної - громадської діячки, тренерки з гендерного мейнстрімінгу.
“Реклама часто пропагує зневажливе ставлення до жінок, принижує їх та знецінює як особистість”
Законопроект №8558 Про внесення змін до Закону України "Про рекламу" щодо протидії дискримінації" покликаний захищати інформаційний простір, а отже - наше суспільство від дискримінації незалежно від статі, віку, походження і так далі, пояснює Оксана Затолокіна.
"У правовому полі держави пропонується закріпити поняття "дискримінаційна реклама за ознакою статі". Той факт, що суспільство пов’язує цей законопроект з боротьбою саме жінок за свої права і є маркером того, яка стать у більшості випадків і є об’єктом дискримінаційної реклами. Особисто для мене важливо не те, що в рекламі інших країн спокійно показують за миттям посуду і прибиранням чоловіків, а те, що це є результат розвиненості, рівня культури та свідомості суспільства. Стиль життя інший і, наприклад, батька дитини, який реалізував право на відпустку по догляду за дитиною не роблять героєм чи, навпаки, аутсайдером", - коментує вона.
“Реклама є одним з засобів формування громадської думки. У 1920-х роках у США був розроблений Кодекс рекламної практики Американської асоціації рекламних агенцій – "Чотири А" – American Association of Advertising Agencies, АААА. Вона, крім іншого, опікується етичними нормами реклами. В Європі лідером у сфері рекламного саморегулювання називають Європейський альянс рекламних стандартів (EASA). В Україні теж діють організації маркетологів, які працюють в напрямках саморегулювання та боротьби з дискримінаційною рекламою”, - роз'яснює пані Затолокіна.
Ще у 1995 році на 4-й Світовій Конференції жінок Хілларі Клінтон піднімала питання про вплив реклами на самооцінку жінок, додає експертка.
"На жаль, в Україні реклама, свідомо чи несвідомо, часто пропагує зневажливе ставлення до жінок, принижує їх та знецінює як особистість. Це впливає на свідомість і дорослих, і дітей, формує стереотипи", – звертає увагу вона.
За її словами, демонстрація переваги однієї статі над іншою призводить до обмеження свободи вибору кожної людини, до додаткового психологічного навантаження на жінку, до такої страшної речі як домашнє насильство, до сексуальних домагань на роботі.
“Думки, які нам нав’язують інші люди, є суб’єктивними”
Не секрет, що у українців існує безліч стереотипів стосовно того, як має поводитись жінка на думку тих чи інших людей. Психологи постійно звертають увагу на те, що через невідповідність такому соціальному шаблону у жінки можуть виникнути серйозні психологічні проблеми. Наприклад, незаміжня жінка або та, у якої немає дітей, може страждати від постійної критики або недвозначних натяків на те, що пора б “влаштувати своє життя”, в той час як її саму це життя може повністю влаштовувати.
Які основні стереотипи щодо ролі жінки в суспільстві панують у українців зараз? Чим ми в цьому сенсі відрізняємося від європейських країн?
За словами Оксани Затолокіної, стереотип – це усталений шаблон мислення, певний стандарт.
“Сила впливу стереотипу в тому, що він сприймається людиною без будь-якої попередньої критичної оцінки і діє на підсвідомість. Основні стереотипи щодо ролі жінки в суспільстві у українців – це "берегиня” та "муза". Тобто, або домогосподарка, або прикраса. Вони мають позитивне забарвлення і схвалюються суспільством. Ще один стереотип - "бізнес-леді". Він надає вже негативне забарвлення. Має такі епітети, як "мужеподбна жінка", якщо займає керуючу посаду, "жінка-зозуля", якщо будує кар’єру, маючи сім’ю та дітей. Звісно ж "коронне" – "стерва"”, - пояснює експертка.
Тобто, ті жінки які виходять за рамки гендерної ролі, наражаються на критику та осуд суспільства.
“Тут потрібно розуміти, що думки, які нам нав’язують інші люди, є суб’єктивними, і що ми маємо право на власну точку зору та модель поведінки у суспільстві та власній родині. В європейських країнах основним повідомленням, яке несе суспільство дівчаткам і хлопчикам – "ти можеш стати, ким забажаєш". Їх не позбавляють вільного вибору”, - розповідає тренерка.
67% чоловіків вважають, що жінка повинна бути "поступливішою"
Одним із промовистих прикладів, які ілюструють уявлення про роль жінки в Україні, стало одне із досліджень, проведених цього року. Інститут демографії та соціальних досліджень разом з Мінсоцполітики та українським представництвом Фонду народонаселення ООН провели опитування серед українських чоловіків на тему, яка дружина, на їхню думку, є "хорошою".
Результати цього опитування на початку червня 2018 року наробили чимало галасу в соцмережах і широко обговорювалися.
На думку 70% опитаних чоловіків, хороша дружина повинна піклуватися про будинок і готувати для сім’ї. 67% чоловіків вважають, що вона повинна бути "поступливішою", слово чоловіка повинно бути вирішальним в сім’ї. 66% респондентів були впевнені, що жінка повинна догоджати чоловікові. А крім того, жінка має одразу погодитися на інтимні стосунки з чоловіком.
З якими основними проблемами стикаються в Україні жінки у зв’язку із їх статтю на роботі, в родині? За словами Оксани Затолокіної, жінки часто отримують значно нижчу зарплатню на одній і тій самій посаді, що й чоловік:
“В середньому на кожну 1 гривню, що заробляє жінка, чоловік заробляє, 1, 67 гривні. Жінкам важче влаштуватися на роботу: часто від них вимагають повідомляти роботодавцеві свої плани щодо дітонародження, свій сімейний стан. Навіть вік може стати перепоною у отриманні посад".
"У родині в основному вся хатня праця лягає на плечі жінки. Стереотип працює так: це непродуктивна робота, тобто робота, за яку не отримують зарплатню, а отже, це і не вважається роботою. В той же час багато хто в Україні все ж дивується, коли чує про проблеми жінок у соціумі і каже, що ніяких проблем насправді нібито й немає. Стереотип можна порівняти з айсбергом, він має велику стійкість, ми до них настільки звикаємо, що не помічаємо як вони припиняють відповідати сучасному розвитку суспільства. Тому проблеми жінок треба робити "видимими", висвітлювати в засобах інформації", - каже тренерка.
“В чиїхось руках це може стати інструментом пропаганди”
Вже давно слово гендер в Україні, на жаль, стало об’єктом маніпуляцій. Поняттям “гендер” часто маніпуюлюють, підмінюючи поняття і прив'язуючи до цього визначення речі, які з ним зовсім не пов'язані. Маніпуляції навколо теми гендеру тривають в Україні вже не перший рік.
Ще у 2010 році деякі населені пункти в Україні засипали листівки, у яких писали: “SOS! Україні загрожує гендер (гей) “епідемія”!”. Як потім виявилося, автором “агітки” був Андрій Калинів, на той час - член республіканської партії “Собор”. Листівки містили викривлену інформацію про гендер. Гендерна політика, за словами автора, була суцільним злом. Автором гендер хибно визначався як “просування гомосексуалізму та позбавлення батьків їх батьківських прав”.
Заступник Голови Київської обласної ради, активіст ВО “Свобода” Юрій Ноєвий у своїх публічних заявах і публікаціях у ЗМІ критикує поняття саме гендеру і публікує статті, де називає гендер “прикладом українофобського екстремізму”.
“Гендеризм – це ніщо інше, як глобальна загроза сім’ї та суспільству” - пишуть на сайті “Національного Корпусу”, зауважуючи, що “норма – це традиційна сім'я, яка складається з чоловіка та жінки”. Не згадуючи при цьому, що багато чоловіків і жінок в Україні мають свої, особисті розуміння того, якою саме має бути їх родина.
Гендерними “страшилками” часто лякають людей під час передвиборчих кампаній і гіперболізують “загрозу з боку Заходу”. А деякі громадяни, не знаючи про справжнє значення тих чи інших понять, піддаються таким маніпуляціям. Це збільшує напругу і часто розколює суспільство.
Цього літа сама тренерка Оксана Затолокіна особисто зіткнулася із тим, що розуміння гендеру і прав жінок у нашому соціумі – викривлене і має безліч стереотипів. Зокрема тому, що напередодні одного з її тренінгів про гендер невідомі зіпсували написами стіни і вікна центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, де мав проводитися тренінг. Вандали зіпсували стіни написами "Ні гомосексуалістам!", "Гендер = педофілія","Ні ЛГБТ". Вочевидь, вандали самі не розуміли значення самого слова "гендер", бо пов'язували його чомусь навіть із педофілією.
За словами експертки, цей випадок вкотре дав зрозуміти той факт, що мало хто взагалі знає, що таке гендер, і в Україні заради збурення спільноти часто пов'язують несумісні між собою речі.
"В чиїхось руках це може стати інструментом пропаганди, яку можуть направити на те, щоб люди не знали й не розуміли, що насправді значить гендерна рівність. Таким людям важливо, щоб у суспільстві із цим поняттям були негативні асоціації. А наступним кроком прив’язують ці асоціації до Європи. Це робиться, на мій погляд, щоб дискредитувати європейський вектор України", - вважає пані Затолокіна.
Україна обрала шлях демократії, одним з принципів якої є гендерна рівність, додає вона.
“Ті, хто пов’язує асоціації поняття "гендер" з руйнуванням сімейних цінностей, або виключно з правами ЛГБТ спільноти, прикриваючись збереженням традицій, очевидно, не хочуть розвитку країни, особливо - не хочуть, щоб Україна йшла шляхом євроінтеграції. На мою думку, кожен громадянин повинен розуміти, відчувати і приймати свою відповідальність у житті країни. Потрібно поєднувати зусилля громади та влади. Так і народжуються сильні держави".
За її словами, пані Ірина Луценко, народна депутатка України, як представниця законодавчої влади внесла проект Про внесення змін до Закону України "Про рекламу" щодо протидії дискримінації".
"Антидискримінація та гендерна рівність є одним із напрямів Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Що ж до того, чи повинні протидіяти проявам сексизму і дискримінації самі люди, показовою для мене є розповідь Меган Маркл, герцогині Сассекської. Про те, як вона, ще 11-річною дівчинкою змогла вплинути на дискримінаційну рекламу у США. Жінки та чоловіки в розвинених країнах розуміють, коли дискримінують їх права і протидіють цьому”, - каже пані Затолокіна.
Відео: Промова Меган Маркл. “В 11 років я боролася за право на краще життя” (Youtube-канал Spletnik)
У Формулі-1 із 2018 року відмовилися від грід-герлз
“Світ змінюється. Навіть у сферах інтересів, які вважаються суто чоловічими. Яскравий приклад - закінчення епохи грід-герлз (grid girls) на гонці "Формули-1" у 2018 році”, - каже Оксана Затолокіна.
Грід-герлз або race queens - дівчата, які на автогонках виводять пілотів на стартові позиції (grid - решітки), тримають над учасниками змагань сонцезахисні зонтики і вручають нагороди переможцям. Також вони мають “прикрашати” своїм виглядом різні автошоу. У Формулі-1, починаючи із 2018 року відмовилися від грід-герлз. Замість дівчат на стартовій решітці номери триматимуть діти.
"Хоча використання грід-герлз десятиріччями була важливою рисою Гран-прі Формули-1, ця традиція, як нам здається, резонує з цінностями нашого бренду і явно не відповідає нормам сучасного суспільства", - йдеться у прес-релізі організаторів.
"Це рішення викликало шалений резонанс, шквал емоцій, несприйняття, обговорення у соцмережах і тиск. Організатори вже ладні повернути дівчат. Слідкуючи за подіями, що розгортаються в зв’язку з грід-герлз, ми усвідомлюємо: світ не просто змінюється. Він змінюється на наших очах і нами”, - каже Оксана Затолокіна.
Відео: Олег Сенцов. Один в полі воїн (video.rbc.ua)
У Києві активісти вимагали покарати догхантера Олексія Святогора (фоторепортаж).