У червні 2018 року у зоні проведення Операції об'єднаних сил на Донбасі наша країна втратила 22 бійців.
Завдяки самопожертві цих відважних воїнів ми живемо і дихаємо, роблячи все можливе для процвітання нашої країни. Ці бійці - Герої, без жодних сумнівів! Вони назавжди залишаться в пам'яті кожного українця.
У червні Україна втратила 22 захисників (відео: РБК-Україна)
Українські бійці, які загинули в червні 2018 року, боронячи нашу країну від россійських загарбників:
Метлінський Микола. Воював у складі 41 дивізіону артилерійської розвідки 55-ї ОАБр, зокрема в районі Авдіївки. Після демобілізації, коли донька підписала контракт, 2016 року пішов слідом за нею в 17 батальйон. 24 травня під час раптового обстрілу Микола накрив своїм тілом доньку-санінструктора, врятувавши їй життя, але сам дістав важке осколкове поранення голови. Переніс кілька операцій, вночі 1 червня реаніматологи чотири рази запускали серце воїна, але врятувати його не вдалось. Залишились дружина та 26-річна донька Ярослава, - санінструктор.
Метлінський Микола (фото: twitter.com/aphareus)
Французан Ігор. Молодший сержант, навідник - командир відділення зенітного артилерійського взводу 37-ї ОМПБ "Запоріжжя" 56-ї ОМПБр. 6 червня близько 19:00 противник намагався оточити ВОП поблизу селища Піски, але вчасно був помічений військовослужбовцями передового спостережного посту, які вступили у бій. В ході бою та переслідування ворожої ДРГ двоє бійців загинули внаслідок підриву на міні, ще один виніс пораненого. Загиблих не вдалось знайти. 11 червня тіло Ігоря було передане українській стороні за обміном. За повідомленнями у соцмережах, у бійця лишилось троє дітей, - дві доньки і син.
Французан Ігор (фото: twitter.com/aphareus)
Литковець Степан. Солдат, стрілець зенітного артилерійського взводу 37-ї ОМПБ "Запоріжжя" 56-ї ОМПБр. З 2016-го по кінець 2017-го працював шеф-кухарем, мріяв відкрити власне кафе. Взимку 2018 року 20-річний Степан вступив на військову службу за контрактом. 6 червня близько 19:00 противник намагався оточити ВОП поблизу селища Піски, але вчасно був помічений військовослужбовцями передового спостережного посту, які вступили у бій. В ході бою та переслідування ворожої ДРГ двоє бійців загинули внаслідок підриву на міні, ще один виніс пораненого. Загиблих не вдалось знайти. 11 червня тіло молодого бійця було передане українській стороні за обміном. У Степана залишились батьки і дружина.
Литковець Степан (фото: twitter.com/aphareus)
Вільчинський Микола. Солдат, номер обслуги гранатометного відділення 3-го батальйону 24-ї ОМБр. Загинув вранці 12 червня поблизу містечка Новгородське від кулі снайпера у спину. Куля пройшла навиліт нижче бронежилету та зачепила життєво важливі органи, почалася внутрішня кровотеча. Під час надання першої медичної допомоги та евакуації, бойовики почали обстріл. Важкопораненого бійця не встигли довезти до госпіталя. Залишились батьки, сестра, дружина та маленька донька, яка народилась 4 травня…
Вільчинський Микола (фото: twitter.com/aphareus)
Петров Ігор. Солдат, навідник розрахунку автоматичного гранатомету механізованого батальйону 53-ї ОМБр. 14 червня під час гарматного артобстрілу поблизу містечка Новотошківське 20-річний Ігор дістав тяжке поранення, помер в кареті "швидкої" від внутрішньої кровотечі. Похований в рідному Рубіжному. У 2018 році одружився. Залишились батьки і молода дружина.
Петров Ігор (фото: twitter.com/aphareus)
Жук Сергій. Стрілець-помічник гранатометника 1-го механізованого батальйону 92-ї ОМБр. Загинув 14 червня, відбиваючи атаку противника, який двома бронегрупами намагався оточити позицію шахти "Бутівка". Залишились дружина, донька та онука.
Жук Сергій (фото: twitter.com/aphareus)
Майданюк Яків. Військовослужбовець 14-ї ОМБр. Служив разом із батьком. Загинув 20 червня під час несення служби на бойовому посту в районі міста Попасна. У 21-річного захисника залишились батьки та сестри.
Майданюк Яків (фото: twitter.com/aphareus)
Остапчук Сергій. Сержант, механік-водій (БМП) 72-ї ОМБр. 24 червня зазнав смертельного поранення під час бойового чергування на позиції на Світлодарській дузі. Залишилися батьки і двоє братів.
Остапчук Сергій (фото: twitter.com/aphareus)
Баглик Руслан. Молодший сержант, навідник 2-го батальйону 92-ї ОМБр. 19 червня дістав тяжке наскрізне поранення голови кулею снайпера неподалік Донецька, тиждень перебував у комі. Помер 25 червня в Обласній клінічній лікарні ім. Мечникова в Дніпрі. Залишились батьки.
Баглик Руслан (фото: twitter.com/aphareus)
Федосенко Артур. Водій-електрик радіопеленгаторного пункту радіотехнічного центру вузла зв'язку та радіотехнічного забезпечення в/ч А1469 ПС ЗСУ. Загинув 26 червня у бою на східній околиці Мар'їнки від кулі снайпера. Залишились дружина та донька.
Федосенко Артур (фото: twitter.com/aphareus)
Холін Олександр. Солдат 93-ї ОМБр. Загинув 27 червня внаслідок прямого влучення ворожого артилерійського снаряду у спостережну позицію поблизу села Богданівка. Залишилась дружина та дитина.
Холін Олександр (фото: twitter.com/aphareus)
Дьяченко Володимир. Солдат 93-ї ОМБр. Загинув 27 червня внаслідок прямого влучення ворожого артилерійського снаряду у спостережну позицію поблизу села Богданівка. Залишився син.
Дьяченко Володимир (фото: twitter.com/aphareus)
Петрушенко Дмитро. Військовослужбовець мінометного взводу мінометної батареї 3-го механізованого батальйону 93-ї ОМБр. Все своє життя присвятив спорту, у Павлограді та Павлоградському районі відомий як тренер з велоспорту, інструктор, вело-механік із "золотими руками". Загинув 27 червня внаслідок прямого влучення ворожого артилерійського снаряду у спостережну позицію поблизу села Богданівка. Залишились батьки, дружина та син, який проходить службу в ЗСУ.
Петрушенко Дмитро (фото: twitter.com/aphareus)
Шишак Валерій. Молодший лейтенант, командир 1-го взводу 3-ї роти 1-го батальйону 24-ї ОМБр. Ветеран війни в Афганістані, пройшов кілька збройних конфліктів. Тривалий час працював адміністратором у ресторані, згодом - у кредитній спілці. 28 червня противник відкрив вогонь з мінометів по містечку Південне. Під прикриттям вогню впритул до населеного пункту наблизилась група бойовиків. Резервна група Шишака вступила у бій. Коли командир групи кинувся на допомогу пораненому бійцю Андрію Волосу, у нього поцілив снайпер. Залишилися дружина, дорослі син і дочка.
Шишак Валерій (фото: twitter.com/aphareus)
Волос Андрій. Стрілець-помічник гранатометника 1-го відділення 1-го взводу 3-ї роти 1-го батальйону 24-ї ОМБр. В 2015 році, у 19 років, вступив на військову службу за контрактом. 28 червня противник відкрив вогонь з мінометів по містечку Південне. В результаті бою Андрій дістав важке поранення, від якого помер, - куля снайпера пройшла між пластинами бронежилета і влучила у серце. Залишилися мати, вітчим і вагітна дружина, - одружився у травні 2018-го.
Волос Андрій (фото: twitter.com/aphareus)
Гусейнов Владислав. Молодший сержант, військовослужбовець 92-ї ОМБр. На фронт пішов добровольцем у 2015 році. Загинув 28 червня в ході бою, коли разом із побратимами утримував позицію бойової охорони попереду підрозділів бригади поблизу Авдіївки.
Гусейнов Владислав (фото: twitter.com/aphareus)
Нємцов Геннадій. Снайпер 72-ї ОМБр. Загинув у ніч на 29 червня від вогнепальних поранень під час вогневого зіткнення, боронячи підступи до Світлодарська. Залишились мати, дружина, донька та син (учасник АТО з 2014-го).
Нємцов Геннадій (фото: twitter.com/aphareus)
Небойові втрати:
Зинов'єв Олексій. Доброволець 2-ї ОТГ ДУК ПС. Строкову службу проходив у танкових військах. Був гарним автомеханіком. На фронті, окрім участі у бойових діях, куховарив та ремонтував техніку. Загинув 13 червня в результаті ДТП в зоні проведення ООС, - повертався на базу, на повороті вилетів з дороги, загинув на місці. Залишилися батьки.
Зинов'єв Олексій (фото: twitter.com/aphareus)
Галаган Володимир. Доброволець, командир 1-ї роти, заступник командира батальйону 8-го ОБ "Аратта" УДА. На фронті - з серпня 2014-го. Народний Герой України. За чотири роки переніс 11 поранень і контузій, дістав травму хребта, витягуючи на собі побратима. Саме після травмування хребта в зоні бойових дій і лікування в різних медзакладах, У Володимира діагностували онкологічне захворювання хребта. Помер 14 червня в реанімації одеської лікарні. Залишилась дружина, дві доньки, 23-річний син, який також служить в УДА, і онук.
Галаган Володимир (фото: twitter.com/aphareus)
Попов Андрій. Старший стрілець 14-ї ОМБр. Під час несення служби в зоні ООС помер у ніч на 19 червня в місті Попасна внаслідок тромбозу легеневої артерії. Залишились мати і сестра в Мелітополі та сім'я у Хмельницькій області.
Попов Андрій (фото: twitter.com/aphareus)
Божок Олександр. Був призваний на строкову військову службу 2015 року, після чого підписав контракт з ЗСУ. Помер 28 червня під час несення служби поблизу міста Рубіжне внаслідок раптової хвороби.
Божок Олександр (фото: twitter.com/aphareus)
У травні Україна втратила 18 захисників (відео: РБК-Україна)