"Серце мають всі тварини, зупиніть здирання шкіри": чому українці проти хутряного виробництва в Україні

З вимогою на законодавчому рівні заборонити виробництво хутра в Україні у вівторок, 3 червня, під стіни Верховної Ради вийшли активісти та просто небайдужі люди.

Зоозахисники підкреслюють: багато українців навіть не здогадуються, та й не хочуть вникати в суть кривавого бізнесу з видобутку дорогого хутра. Тисячі тварин (лисиці, песці, тхорі) утримуються у жахливих умовах. Вони виживають в тісних клітках, їх годують антибіотиками і хімічними препаратами, які по суті знищують внутрішні органи тварини, але дозволяють отримати більший обсяг хутра. Способи вбивства тварин так само далекі від гуманності, як зроблені з їх шерсті вбрання далекі від стилю. Тварин вбивають електричним струмом або газом. Не рідкісні ситуації, коли з оглушеного, але все ще живого звірка знімають шкуру. І все заради блискучого і шовковистого хутра.

За етичною стороною питання такого бізнесу стоїть екологічна проблема. Активісти пояснюють, що ферма по виробництву хутра в радіусі кількох кілометрів забруднюють грунт, підземні води та водойми.

"Україна - не вигрібна яма! Ми вимагаємо від депутатів Верховної Ради запобігти екологічну катастрофу і впровадити заборону на жорстоке хутряне виробництво", - вимагають українські зоозахисники.

STYLER також відвідав мітинг за заборону виробництва хутра в Україні, щоб з'ясувати головні вимоги активістів.

Як у Києві пройшла акція за заборону виробництва хутра в Україні (вигляді: STYLER/ Валентина Балабанова)

Ферма з 10 000 звірків виробляє близько 300 тис. кг фекалій щороку

Ферми по виробництву хутра щорічно виробляють велику кількість відходів, які вивозяться на полі по сусідству. Що сприяє ерозії грунту, забруднює найближчі водойми та підземні води.

"Особливо таке сусідство небезпечно жителям населених пунктів в радіусі 10 км від ферми. Адже її діяльність забруднює все навколо: від грунту до води і повітря. Потрібно розуміти, що ніяких переробних технологій ці ферми не застосовують – вони вивозять відходи на найближчі поля. За інформацією Аграрної академії наук України, ґрунт втрачає родючість, водойми забруднюються стійкими до антибіотиків вірусами і бактеріями, осушуються колодязі. Земля елементарно не справляється з такою кількістю відходів. Ферма на 10 тис. маткових голів щорічно продукує близько 300 тис. кг фекалій!" - розповідає організатор мітингу, координатор кампанії по забороні виробництва хутра в Україні "ХутроOFF" Павло Вишебаба.

Як результат, Світовий банк відносить цю промисловість у п'ятірку гірших з точки зору забруднення навколишнього середовища токсичними важкими металами. У свою чергу Кабінет міністрів України вносить хутрові ферми на 3000 голів у рейтинг об'єктів підвищеної небезпеки.

Не дивно, що в Україні подібну діяльність намагаються приховати під безликою вивіскою "агробізнес".

"Ми зверталися і в держстат, і мінюст. Але вони не дають такої статистики. Іноді мотивують, мовляв, це корпоративна інформація. Швидше за все, у них навіть немає такого реєстру. Адже ферми по виробництву хутра не називають себе як є – хутровими фермами. Це якісь "агрохолдинги" тощо. Начебто щось сільськогосподарське. Тому виявити ці ферми не так просто. Інформацію зоозахисникам дають небайдужі люди, які проживають поруч із такими виробництвами, знають, що там відбувається", - пояснює ситуацію Павло Вишебаба.

"Це живі істоти, у яких теж є почуття... вони бояться і відчувають біль"

За екологічною проблемою стоїть етична сторона бізнесу з виробництва хутра.

Зоозахисники розповідають, що тварин утримують в жахливих умовах: тісні клітки, неприродне середовище існування, що скорочує тривалість їхнього життя. Навіть здорових тварин годують різними антибіотиками і шкідливими препаратами.

Що вже говорити про жорстокість забою: електричний струм в пащу і анальний отвір, травлення газом, ін'єкції отрути. Тварини вмирають у муках.

Волонтер Олеся Кулик утримує більше 300 тварин, чимало з них були врятовані з хутрових фабрик, притравочних станцій (фото: STYLER/ Віталій Носач)

Волонтер і зоозахисниця Олеся Кулик приїхала на мітинг із Запорізької області, де вона утримує більше 300 врятованих тварин. Дівчина підкреслює, що до тварин не можна ставитися як до якихось "корисних людині речей" – у кожного звіра є почуття.

"У мене є і лисиці, песці, викуплені з хутрової ферм. Є врятована норка з Житомирської хутрової фабрики. Це живі істоти! Вони переживають не меншу гаму почуттів, ніж людина. І вони заслуговують жити!.. Якби ви бачили, в якому стані ми їх викуповували! Коли наші норки побачили сонце, у них був шок. Коли вони полиняли, у нас був шок. Тому що ми їх ніколи такими не бачили: у нас же використовують зимове хутро цих тварин. Багато людей не розуміють, ЩО вони носять і КОГО вони носять, що відбувається на хутрових фабриках. Я вже не кажу про екологічну складову цього бізнесу. Я влаштовую суботники і прекрасно знаю, наскільки ці фабрики забруднюють територію навколо. І це не десятки метрів, це кілометри! Іноді поля, куди вивозять відходи, забруднюються до такої міри, що ми їх більше ніколи не побачимо в первозданному вигляді", - розповідає волонтер Олеся Кулик.

На мітингу за заборону виробництва хутра в Україні нам зустрівся незвичайний учасник – тхір Маруся, якій виповнилося 6 років.

Грайливий тхір Маруся також прийшла підтримати мітинг за заборону хутрових ферм в Україні (фото: STYLER/ Віталій Носач)

Спостерігаючи за цікавою і абсолютно нешкідливою Марусею, складно було уявити, що саме таких тварин сотнями тисяч забивають на  хутрових фермах.

"Я підтримую акцію, тому що це мій друг. Подивіться, як таку тварину можна вбити заради хутра?! Це член сім'ї, у неї є два місця в будинку, де вона живе. Бігає по квартирі. У неї є величезна триповерхова клітка, в якій вона живе взимку. Влітку мешкає на балконі. Вона дуже грайлива, але більшу частину дня спить. У неї ж інстинкт мисливця, тому вона прокидається на світанку і заході. Будить мене вранці", - посміхається господиня Марусі.

"Європейськім фермам - ні, бо потонемо в лайні"

Ще один пункт, на який слід звернути увагу – ризики для здоров'я людей, які проживають поряд з хутровою фермою.

Зоозахисник пояснюють: "кал, сеча від діяльності звіроферм потрапляють в грунт, водойми та підземні води. Часто вони забруднені вірусами і бактеріями, які можуть бути стійкими до антибіотиків і смертельно небезпечними для людей. Найбільш поширеними хімікатами, які використовуються в хутряній індустрії, є формальдегід (який пов'язують з лейкемією) і хром (пов'язують з різними формами раку)"

Як добувають хутро на звірофермах (відео: youtube/peta2TV)

В якості прикладу активісти розповіли про звероферму з розведення норок в селі Сінгури Житомирської області (бізнес відкрито голландцями). За словами місцевих жителів, працювати на цьому підприємстві більше двох місяців дуже складно саме через погіршення здоров'я.

"На фермі в Сінгурах люди в принципі більше двох місяців не працюють. Про це мені розповіли місцеві жителі. У цьому виробництві використовують дуже токсичні речовини, які потрапляють в дихальні шляхи людини. Люди скаржаться на постійні мігрені. Тому працювати там щодня неможливо. Працівники амбулаторії в Сінгурах розповідають, що такої кількості алергічних захворювань у дітей ще не було ніколи, як після відкриття ферми. Але про це маленьке селі ніхто не думає, його не бачать. А там вся громада встала проти діяльності звіроферми, яка працює всього 1,5 року. Тобто вона тільки почала забруднювати наше довкілля", - каже координатор кампанії по забороні виробництва хутра в Україні "ХутроOFF" Павло Вишебаба.

Тварини на хутрових фермах міститися в жахливих умовах. Їм спеціально дають препарати для збільшення обсягу хутра (фото: The Mind Unleashed)

Сьогодні активісти б'ють на сполох – у Житомирській області хочуть відкрити ще одну норкову ферму. На цей раз до наших країв придивилися інвестори з Данії.

Як повідомляється на сайті Житомирської ОДА, 30 травня 2018 року інвестор Ханс Олесен і голова ОДА Ігор Гундіч підписали меморандум про співпрацю. Проект на € 800 тис. передбачає будівництво норкової ферми в Коростишівському районі на 5 тис. маткових голів. За 5 років інвестор планує розширити ферму на 10 тис. маткових голів.

"Ми відвідали село Квітневе в Житомирській області, де планують відкрити норкову ферму. При цьому Житомирська ОДА відзвітувала про проведення громадських слухань. Але в селі ми знайшли тільки одну людину, яка чула, що буде побудована ферма. Тобто реально ніяких слухань не було... Місцеві чиновники хочуть скористатися неосвіченістю в цьому питанні жителів села, які не знають, чим реально небезпечно таке сусідство. Багато з них в принципі не знають, що собою являє хутрова ферма.

У селі нині чисті поля, повітря. Це прекрасне українське село. Але там немає доріг. І ось інвестор вже пообіцяв їх побудувати. Натомість на те, що забруднить все навколо. На жаль, через нерозуміння місцеві жителі не виступають проти будівництва ферми. Їм пообіцяли дороги", - нарікає Павло Вишебаба.

Відео: facebook.com/hutrooff

На аргумент, мовляв, будівництво норкової ферми в Житомирській області забезпечить жителів села робочими місцями, активісти посміхаються. З'ясувалося, що звіроферма інвестора з Данії надасть всього 10 робочих місць при будівництві і 30 робочих місць під час функціонування. Про це йдеться в офіційному повідомленні Житомирської ОДА.

"Тобто за 40 робочих місць влада Житомирської області готова зіпсувати екологію краю, дозволити забруднювати грунти і води, вбивати тисячі тварин. Така жорстокість в принципі неприпустима в 21 столітті. І наша країна не повинна стати якимось відстійником екологічної катастрофи і жорстокості.

Зоозахисна ініціатива UAnimals влаштовувала акцію під Житомирською ОДА. Ми також проводили акцію в центрі Копенгагена разом з датськими зоозахисниками, щоб показати, що Україна проти виробництва хутра... Але у Житомирській ОДА все одно сказали, що ніякої проблеми немає! Тому потрібно якомога частіше проводити такі мітинги, щоб освідчувати людей у цьому питанні", - говорить активіст, засновник ініціативи UAnimals Олександр Тодорчук

Засновник ініціативи UAnimals Олександр Тодорчук (фото: STYLER/ Віталій Носач)

"Дивно, що в Європі закривають хутрові фабрики, але приїжджають зі своїм бізнесом в Україну. Як-би: "там ми гарні, а тут, в Україні, можна". Але ж в нашій країні також є люди, які проти цього бізнесу. І ми будемо захищати тварин до кінця", - каже волонтер Олеся Кулик.

Жорстокий бізнес переміщується з країн Європи в Україну

За словами активістів, головна причина хвилі заборон на діяльність хутрових ферм в ряді європейських країн – саме надмірна жорстокість цього бізнесу.

Так, виробництво хутра заборонили Великобританія (з 2000 року), Австрія (з 2004 року), Чехія, Сербія, Нідерланди, Хорватія, Словенія, Македонія, триває процес законодавчої заборони в абсолютній більшості країн ЄС.

У тій же Данії вже з 2009 року йде процес заборони виробництва хутра на території цієї країни. І в недалекому майбутньому заборона повністю вступить в силу. Ось чому данські інвестори поспішають побудувати звіроферму в Україні.

Ряд країн Європи відмовилися від хутрового бізнесу на своїх територіях (фото: STYLER/ Віталій Носач)

Зоозахисники переживають, що ця європейська тенденція призведе до ще більш масової появи в Україні шкідливих для навколишнього середовища хутрових ферм.

"Ми бачимо, що європейські країни одна за одною відмовляються від виробництва хутра. З цієї причини цей бізнес переміщається в Україну, де така діяльність дозволена. І щоб запобігти екологічну катастрофу в Україні ми повинні на законодавчому рівні заборонити цей бізнес. Якщо ми зараз будемо зволікати, то вже протягом 10 років хутрові ферми з іноземними інвестиціями окупують Україну", - каже Павло Вишебаба.

Учасники акції провели символічний перфоманс з дівчиною-Україною і "печерним" чиновником/ бізнесменом, який не проти хутрових ферм. Він намагається "задобрити" Україну грошима (фото: STYLER/ Віталій Носач)

"В Данії сьогодні дуже сильно обмежується виробництво хутра. І все йде до того, що в цій країні повністю заборонять цей бізнес. Тому тамтешні бізнесмени вирішують, що потрібно переміщати свої криваві ферми в Україну", - погоджується активіст Олександр Тодорчук.

"Це кривавий бізнес, недопустимий в 21 столітті. Сотні тисяч тварин вбивають електрикою, з них живцем знімають шкуру. По-друге, це шкідливе для екології виробництво. Щоб хутро краще зберігався, його обробляють величезною кількістю різних хімікатів, які зливаються в наші водойми. Ви тільки замисліться. Хутряні вироби їсть моль, тому що ваша одяг – це ж труп! Тому його щось їсть", - каже Тодорчук.

В європейській цивілізованій країні не місце брудним тортур над тваринами!

Як у Києві пройшов мітинг за заборону виробництва хутра в Україні (фото: STYLER/ Віталій Носач)

Організатори мітингу пояснюють: щоб зупинити жорстокий бізнес з видобутку хутра Україна повинна ввести законодавчу заборону на це виробництво.

Проте, за словами Павла Вишебабы, сьогодні лише деякі українські депутати готові підтримати таке рішення. Але їхніх голосів недостатньо.

"Ми, як люди з європейською свідомістю і дуже схожими уявленнями про мораль, також не хочемо бути жорстокою нацією. Ми хочемо, щоб на території України люди з повагою ставилися до тварин, тому що це впливає в тому числі і на ставлення до людей", - підсумував організатор мітингу проти хутрових ферм в Україні Павло Вишебаба.

До речі, під час мітингу кампанія "ХутроOFF" розпочала збір підписів під петицією за заборону виробництва хутра в Україні. Ознайомитися з петицією і підписати її можна тут.

Нагадаємо, в Березівках Житомирської області працює унікальний притулок для ведмедів "Біла Скеля". Тут тваринам надають другий шанс на нормальне життя.