Інсуліни безкоштовно: головні зміни в системі забезпечення пацієнтів ліками
Кожен сороковий українець має цукровий діабет. Це підступна хвороба, яка формує спосіб життя пацієнта: якщо її не лікують, то вона інвалідизує або вбиває. Пацієнт стає повністю залежним від препаратів, в даному випадку – від інсулінів або від цукрознижуючих препаратів, без доступу до яких пацієнт живе менше, ніж міг би.
З точки зору держави, забезпечення хворих на діабет інсулінами - це великі цифри: мова йде про мільярди. Але є ще одна важлива складова – величезна значимість діабету для суспільства, нагадує Олександр Лінчевський, заступник міністра охорони здоров'я.
“Діабет - дуже важлива суспільна проблема. Якщо не допомагати пацієнту контролювати його стан здоров‘я, хвороба має серйозні ускладнення, що потребують тривалого і дорогого лікування. А в масштабах країни такі наслідки лягають додатковим економічним тягарем на бюджет країни, а значить, і на все суспільство. Всі ми з вами як громадяни зацікавлені в тому, щоб пацієнти з діабетом отримували належне лікування”, - каже він.
Фото: Забезпечення інсуліном в Україні (twitter.com/usuprun)
Цукровий діабет є двох типів: інсулінозалежний і інсулінонезалежний: першого і другого типу відповідно. Пацієнтів із цукровим діабетом другого типу у п'ять разів більше, ніж хворих із першим типом цієї хвороби. Вони забезпечуються таблетованими препаратами за програмою "Доступні ліки". Ліки для хворих на інсулінозалежний діабет фінансуються із двох джерел - державного та місцевих бюджетів.
Зараз держава на 75% покриває витрати на інсулін, кажуть у МОЗ. Очікується, що наступного 2019 року почнеться повне відшкодування вартості таких препаратів.
Понад рік в Україні працює реєстр пацієнтів, які потребують інсулінотерапії. Тепер потреба в ліках розраховується за даними реєстру. Дехто вже назвав ці зміни революційними, адже подібного реєстру в Україні взагалі не було. Чим новий механізм забезпечення ліками відрізняється від старого, що діяв раніше, Styler РБК-Україна розпитав Олександра Лінчевського.
"Життя пацієнта не може залежати від ринку, від лобізму, від хабарів"
"Попередня схема забезпечення інсуліном працювала так: ми давали субвенцію в області. Область проводила тендер, купувала інсулін і роздавала його ендокринологам. Ендокринологи видавали його пацієнту", - пояснює Олександр Лінчевський.
Такий механізм мав багато небезпек. По-перше, схеми закупівель інсуліну не виключали корупційної складової, каже він.
"Давайте говорити відверто: корупція в закупівлях інсуліну була. Окрім того, ймовірно, інсуліни могли закуповувати за завищеними цінами і з інших причин. Наприклад, з ринкових. Або з якихось інших міркувань, закупівлі не були оптимальними. Не виключався й лобізм: можливо, певні виробники в той чи інший спосіб через тендер могли лобіювати свій інсулін", - пояснює заступник міністра.
Олександр Лінчевський підкреслює: зараз значно важливіше говорити про те, як життєво важливий інсулін доходить до пацієнта, бо саме це – найголовніше. Раніше, за його словами, здоров'я пацієнта і наявність життєво необхідного препарату залежало від своєчасності тендеру, його прозорості, неупередженості, від місцевих політичних суперечок або кон’юнктури.
"Врешті-решт, це дикість взагалі, коли пацієнт міг отримати тільки ті інсуліни, які чиновник в області закупив. Як так може бути? Уявімо, що розумні вдумливі експерти закуповували тільки ті інсуліни, які були потрібні пацієнтам. Але навіть так сам принцип, коли між пацієнтом і лікарем, між хворобою і одужанням стояли департаменти, тендерна процедура, комерція - неправильний", - розповідає він.
До того, що така схема була неправильна за своєю суттю, схилялися й багато медичних експертів, а активісти роками добивалися того, щоб цей механізм змінили.
"Життя пацієнта не може залежати від ринку, від лобізму, від хабарів, від тендерної процедури і часу проведення закупівлі і поставки. Але від цього всього залежав пацієнт. Так не має бути! Думаючи насамперед про пацієнта, ми не можемо із цим миритися. Це і стало причиною нашої наполегливості у впровадженні реєстру", - каже Лінчевський.
"Ми побачили перекоси у вартості інсулінів в різних областях, у аптечних націнках, у призначеннях"
Уже більше року в Україні діє електронний реєстр хворих на діабет. Як працює реєстр? Що у ньому можна побачити?
"Це електронна онлайн-система, ідеально захищена, з ідеальним дизайном. Ми були першими, хто зробив подібне на такому рівні. Інших реєстрів в Україні, так зроблених і так захищених, до того не існувало. Реєстр справді чудовий!” - впевнений Лінчевський.
Реєстр зроблений таким чином, що кожен бачить в ньому лише ту інформацію, яка його стосується.
"Це не “розшарена” на всіх Excel-табличка! В аптеці, користуючись електронним реєстром, бачать лише прізвище людини і рецепт - лише те, що їм потрібно. Лікар бачить лише свого пацієнта, а не чужого. Ви як стороння людина не зможете дізнатись, у кого лікується якийсь пацієнт, який інсулін він приймає і в якій аптеці його купує. Через реєстр цього дізнатися неможливо. Тобто інформація про кожного є дуже добре захищеною", - пояснює він.
В реєстрі є інформація про кожного лікаря, кожного пацієнта, кожну аптеку, кожен рецепт.
Фото: Як безкоштовно отримати інсулін? Інфографіка МОЗ (moz.gov.ua)
"Тепер ми можемо все це порахувати. І коли ми стали це рахувати, то побачили, як можна пацієнту допомогти краще. Ми бачимо, скільки часу пацієнт йде від лікаря до аптеки. І ці дані можна аналізувати. Ми нарешті отримали надійне джерело аналітичної інформації для ефективних управлінських рішень", - розповідає Олександр Лінчевський.
На відміну від паперових звітів, від телефонних дзвінків і радянської статистики, тепер є доступна інформація про кількість пацієнтів, лікарів, аптек, підключених до реєстру, про призначення та про гроші - загалом про забезпечення інсуліном будь-кого.
"Зараз у цій сфері ми маємо ідеальну базу для аналітики. Маючи реальні дані для аналітики, управлінець може прийняти ідеальне рішення, що буде задовольняти пацієнта. Ми побачили так звані "мертві душі", свідомо чи несвідомо внесені. Їх близько 31 тисячі, станом на жовтень 2018 року. Ми побачили перекоси у вартості інсулінів в різних областях, у аптечних націнках, у призначеннях. Ми знаємо, які лікарі в яких областях чого більше призначають. Це важливо навіть не з точки зору "спіймати корупціонера", а з точки зору прийняття рішень, важливих для пацієнта", - додає Лінчевський.
"Пацієнт нарешті почав отримувати те, що йому потрібно"
Як саме реєстр працює станом сьогодні?
"Області на забезпечення пацієнтів інсуліном на 2018 рік подали потребу в сумі більше 1,6 млрд грн, а згідно з даними реєстру вийшло трохи більше 900 млн. Є області, які ще не всіх пацієнтів внесли у реєстр, які запізнюються. Навіть якщо сума дійде до мільярда, то все одно ми зможемо стверджувати про економію не менше 400-500 млн грн, в масштабах держави – це колосальна цифра", - пояснює він.
Та все одно, за словами Лінчевського, справа тут навіть не в зекономлених мільйонах гривень.
Фото: “Не виключався лобізм: можливо, певні виробники в той чи інший спосіб через тендер могли лобіювати свій інсулін” - Олександр Лінчевський (pixabay.com)
"Зараз мова не про мільярди, хоча справді більше коштів залишатиметься у центральному і місцевих бюджетах, а про зовсім іншу свободу пацієнта і здорові стосунки між пацієнтом і лікарем", - додає Олександр.
Як тепер пацієнт може отримати інсулін безкоштовно?
"Тепер пацієнт приходить до лікаря і той призначає саме те, що треба пацієнту. Він іде в аптеку і там безкоштовно або із невеликою доплатою отримує ліки. Пацієнт нарешті почав отримувати те, що йому потрібно, і отримує це своєчасно і в тому обсязі, який йому треба. Ось це і є задумка реєстру, ось так повинно бути і ось так воно у більшості областей вже є", - підкреслює Лінчевський.
Зараз у реєстр на місцях вносять все менше неправдивих даних, бо реєстр вже не можна обійти, запевняє він.
"У результаті постійного вдосконалення технічної роботи реєстру схем, як обійти реєстр, ставало все менше і менше. Зараз його обійти вже не можна. Врешті пацієнт став незалежним від факторів на кшталт "Ой, не закупили" або від того, що якась фірма хоче пролобіювати саме свої препарати інсуліну. Сьогодні, якщо в одній аптеці немає потрібного інсуліну, пацієнт іде в іншу і бере його там. Раніше людина зробити цього просто не могла: її буквально ставили перед фактом і давали тільки той інсулін, що закупили на місцевому рівні, хоча препарат міг людині взагалі не підходити чи викликати масу побічних ефектів і часто – тяжких ускладнень. Місцева влада має виконувати своє завдання щодо забезпечення інсулінами на місцях, центральна влада свою частину завдань виконує у повному обсязі", - каже Лінчевський.
Препарати інсуліну закуповують за кошти центрального і місцевого бюджетів. Держава за рік покриває більшу частину потреби в інсулінах з державного бюджету, решту мають профінансувати органи місцевого самоврядування.
У 2018 році обсяг медичної субвенції на відшкодування вартості препаратів інсуліну складає близько 701 млн грн, що перевищує показники минулого року і складає близько 75% від реальної потреби в цілому по Україні.
Фото: Раніше в регіонах закуповували інсулін, який міг людині взагалі не підійти і викликати масу побічних ефектів і часто – тяжких ускладнень (pixabay.com)
Держбюджет ніколи не покривав 100% потребу в забезпеченості пацієнтів інсулінами: місцеві бюджет дофінансують різницю. Громадяни треба вимагати від місцевих органів самоврядування, які вони обирають на місцях, ефективного бюджетного планування та розподілу фінансування для безперебійного забезпечення пацієнтів інсулінами.
"Кошти на забезпечення пацієнтів препаратами інсуліну щороку збільшуються. З 2014 року після старту децентралізації всі гроші лишаються в місцевих бюджетах. З державного бюджету гроші на інсуліни надаються вчасно, і їх більше, ніж у попередні роки. З місцевих бюджетів лише доплачують те, чого не вистачає", - запевняє Олександр Лінчевський. - Нам відомо про проблеми, що виникають на місцях, про скарги пацієнтів, яким в аптеках не видають інсуліни. Дуже важливо розуміти: немає проблеми з відсутності препаратів інсуліну в аптеках. Переважна більшість проблем з нібито відсутністю інсулінів сьогодні виникають саме через НЕвідшкодування місцевою владою аптекам вартості потрібних пацієнтам препаратів".
Як говорилося раніше, запровадження реєстру виявило багато маніпуляцій. Ми запитали Олександра, чи не погрожували йому особисто після або у процесі того, як реєстр запровадили.
"Зміни завжди даються важко, особливо коли ламають корупційні схеми. Так, були погрози. Ми точно не знаємо, хто і чому погрожує. А от найсвіжіша погроза, яка була – обіцяли зламати ноги через те, що ми ввели вимогу для абітурієнтів складати фізику або математику для вступу в медичний університет. Смс із подібним змістом мені персонально приходила. Це звична справа. Нам часто дорікають, що з нами “домовитись” не можна", - каже він.
Нагадаємо, у ексклюзивному інтерв’ю Уляна Супрун розповіла про кошти на медицину, вибір сімейного лікаря та про опір медичній реформі в регіонах.
Також раніше Уляна Супрун пояснила, як можна запобігти діабету та назвала головні методи профілактики хвороби.
Відео: Поради тим, хто хоче стати донором крові (video.rbc.ua)