Тревел-блогер Максим Заселян: "Приїжджаючи з більш розвиненої країни в Україну, відчуття таке, що ти повертаєшся до чоловіка, який тебе б'є, але ти його любиш"

Styler поговорив з українським мандрівником, який не знає, що таке п'ятизіркові готелі і статус "все включено". Максим Заселян звик подорожувати з рюкзаком і наметом, не плануючи бюджет і кожен свій крок

На мапі його подорожей – 32 країни і більше 150 міст. Хостели, автостоп, намети, сотні знайомств і пригод – цей мандрівник не знає, як це, відпочивати в п'ятизіркових готелях, замовляти трансфер від аеропорту до місця призначення або купувати вже готовий тур, де все включено. Стандартні подорожі – однозначно не формат для тревел-блогера зі стажем, колишнього учасника реаліті-шоу "Автостопом до Гавани", для якого статус "турист" прирівнюється до образи.

У 2015 році завершилася, мабуть, його відчайдушне й екстремальну подорож. Маючи в кишені всього 230 доларів, українець родом з Донецька Максим Заселян відправився на півроку в США. Тут йому доводилося ночувати у ледь знайомих людей, пізнавати всі принади каучсерфінгу, виживати. Творець блогу NUISIDIDOMA жартома називає себе "бомжем", якому вдалося з мінімальним бюджетом перетнути океан, повалятися на пляжах Майамі, перейнятися культурою Нью-Йорка, побачити ведмедів Аляски. За підсумками поїздки Максим змонтував серіал про свої пригоди.

Влітку 2016 року тревел-блогер зробив ще одну нестандартну експедицію – об'їхав всю Ісландію на велосипеді з рюкзаком і наметом на перевагу.

"Бував я в різних умовах. А на днях зрозумів, що мені потрібно обов'язково зробити три речі: організувати похід в гори, поплавати на байдарках і зайнятися спелеологією. Останнє мене трохи лякає, саме тому я хочу це зробити – опуститися в печери", - Максим Заселян впевнений, що кожне нове подорож має бути в рази крутіше попереднього.

Styler зустрівся з блогером, щоб довідатися про корисні лайфхаки від бувалого мандрівника, а також торкнутися теми рівності, менталітету і поговорити про українців, які виїхали за кордон.

Про проживання: "Якось ночував на даху"

Фото: "У Гонконгу є багато хмарочосів з відкритими дахами. Можна там поставити намет" - Максим Заселян

• Якщо ти хочеш більш комфортні умови, тоді, звичайно, це готелі, але краще – хостели або гестхауси (гостьові будинки), тому що це весело, нові знайомства.
• Каучсерфінг. Звісно, куди ж без нього. Це безкоштовне житло по всьому світу. Як на мене, то найбільш відкриті до каучсерфінгу американці. Але це я ще в Грузії не був, там люди самі по собі дуже привітні (посміхається).
• Знайомство на вулицях – як варіант. Бачиш компанію молодих людей, просто, без сорому підходиш до них, знайомишся, питаєш, як і що. У будь-якому випадку хтось так і запропонувати залишитися у нього на ніч. Я так робив у Швейцарії. На нічній трасі знайшов компанію хлопців, познайомився і домовився з одним з них про нічліг.
• Спільноти в соцмережах. Їх безліч. Групи за типом "Майамі-Україна", створені представниками нашої діаспори. Можна написати в такій групі про приїзд, попросити показати вам місто, ну і про ночівлю запитати.

• Хештегі в Twitter. Пишете потрібний вам запит під відповідним хештегом, мовляв, приїхав туди-то, у кого можна залишитися. Завдяки Twitter мене на тиждень вписали в Стокгольмі. Коли у мене вкрали документи, я приїхав до Кракова без нічого. Написав в Твіттері, що перебуваю в такому-то місці, без грошей, #needhelp. Ще й зима була. Так ось через пару годин до мене прийшов чоловік, приніс з собою курточку і дозволив залишитися у нього на два дні.
• Пляжі, парки, дахи і т. д. Звичайно, такі варіанти не підійдуть любителям комфорту. Але чому б і ні?! Наприклад, на даху безпечно, тебе ніхто не бачить. У Гонконгу є багато хмарочосів з відкритими дахами. Можна там поставити намет. Я таким чином як у Стокгольмі ночував.

Про харчування: "В час критичних ситуацій можна піти на задній двір ресторану або кафе"

Фото: "Потрібно включати фантазію, відключати сором і спілкуватися з людьми" - Максим Заселян

• Є різні варіанти, не тільки кафе і ресторани. Візьмемо той же каучсерфінг. Якщо вам пропонують безкоштовне житло, то можуть і безкоштовно пригостити обідом або вечерею. Але на це не варто розраховувати.
• Автостоп. Часто буває, що тебе не тільки підвозять, але ще і підгодовують. Але на це теж не потрібно сподіватися кожен раз, коли стопите машину.
• Під час критичних ситуацій можна піти на задній двір ресторану або кафе, куди виходить персонал. Переговорити з офіціантами і запитати, чи є у них якась їжа. Будьте впевнені, що є. Я точно знаю, так як працював в кафешках, де щодня викидають просто купу їжі. До речі, якщо вдасться домовитися, то тобі навіть щось приготують.

• Продуктові ринки під час закриття. Був у Роттердамі і потрапив на закриття ринку. Так от там було просто неймовірна кількість безкоштовних овочів і фруктів.
• Варіантів багато, і це стосується не тільки харчування. Потрібно включати фантазію, відключати сором і спілкуватися з людьми.

Про людей

Тільки ввічливість і жодних різких слів. Ввічливість застосовується скрізь. Ну і посмішка теж завжди працює.

Про безпеки

Фото: "Добре, якщо у вас є останній iPhone або MacBook, але не треба дратувати оточуючих" - Максим Заселян

• Страховка – це перше діло. Багато хто думає, навіщо їм це треба витрачати зайві 100 грн. Але якщо отримаєте за кордоном якісь каліцтва, то зрозумієте, що витрачені гроші на страховку – це взагалі не вклад у порівнянні з витратами за місцеве медобслуговування. Крім того, завжди потрібно думати про своїх близьких, яким ви залишите купу клопоту.
• Заздалегідь складіть список телефонів і адрес консульств України в різних містах і країнах.
• Зробіть копії документів. Носіть з собою копії, а не оригінали.

• Документи і гроші краще носити в невеликій натільної сумочці. Велику суму грошей розділіть на дві частини: одну покладіть на картку, другу також розділіть на невеликі суми і зберігайте їх у різних місцях, а не тільки в рюкзаку. Та й взагалі, не носіть цінні речі в рюкзаках. У мене якось вкрали в Барселоні рюкзак, де було все: документи, гроші.
• Не "світіть" дорогою технікою. Це добре, якщо у вас є останній iPhone або MacBook, але не треба дратувати оточуючих. Носіть техніку в чохлах або хоча б заклейте логотипи наклейками.
• Не геройствуйте. Не влазьте в незрозумілі перипетії, компанії і т. д.

ТОП-5 порад для початківців мандрівників від Заселяна

Фото: "Роби так, як хочеш. Це твоє життя і тобі нею жити" - Максим Заселян

Не розпорошуйтеся. Не потрібно за тиждень прагнути об'їхати п'ять країн, все одно нічого не побачиш, людей не зрозумієш і країну не дізнаєшся. Це як стріляти з гармати по горобцях. Краще їхати цілеспрямовано в одну країну і пізнати її культуру. А я впевнений, що у кожній країні буде на що подивитися. І не обов'язково все цікаве складується в столиці.

Не будуйте серйозних планів. Не продумуйте всі кроки наперед. Це не працює. Я дбаю тільки про засади: купую квиток, страховку, оформляю візу і дивлюся яка погода. Навіть не думаю, де ночувати, чим харчуватися. Це вирішую на місці. Так цікавіше. Так ти дізнаєшся країну.

Вірте людям. Навіть незважаючи на можливі підступи та небезпеки. Найцікавіше, що саме такі люди тобі в підсумку і допоможуть.

Робіть у подорожах те, що вас лякає. Так ти "прокачиваешься" і стаєш краще. Дізнаєшся більше про свої можливості, відкриваєш нову для себе нішу.

Намагайся робити кожне нове подорож краще за форматом. наприклад, я зважився об'їхати на велосипеді всю Ісландію, хоча до цього взагалі нічого подібного не робив.

Бонус-порада:

Не бійся! Роби так, як хочеш. Це твоє життя і тобі нею жити.

Про велоподорожі по Ісландії: "Ми шукали максимальне дике місце і ночували там"

Фото: "Відправився в Ісландію зі своїм другом. Купили квитки в один кінець" - Максим Заселян

На велосипеді навколо Ісландії – нещодавно Максим повернувся з чергового нестандартного подорожі. Протягом місяця блогер відкривав нові межі своїх фізичних можливостей. Було складно. За словами Максима, наступали моменти, коли хотілося зламати велосипед і полетіти назад додому.

"Відправився в Ісландію зі своїм другом. Як завжди, купили квитки в один кінець. З собою взяли велосипеди, намети і все, що згодилося б для ночівлі в польових умовах, а також запас їжі на тиждень (в'ялене м'ясо, крупи). Хочу відразу зазначити, що ми спочатку не планували ночувати в готелях, хостелах або кемпінгах. Ми шукали максимально дикі місця і там ночували. До речі, ми були на острові в червні-липні. І застали білі ночі. Тому на вулиці завжди було світло.

загалом, упакувавши все необхідне, вирушили в Ісландію. Першу ніч провели на галявині біля аеропорту, який знаходиться за містом. До речі, це чи не вперше, коли нам не дозволили ночувати в аеропорту. Зазвичай в інших країнах це не забороняється. На наступний день вранці поїхали в Рейк'явік, де переночували в міському парку в наметах. В місцевих парках теж ночувати не можна. Але знаєте, ісландцям все одно. Ніхто там тебе особливо турбувати не буде.

Далі ми проїхалися по основних визначних пам'яток Ісландії, які зосереджені поруч з Рейк'явіком на південно-заході острова. І вже потім виїхали на першу трасу і вирушили у своє велоподорож навколо острова. В цілому подолали 1733 км", - розповідає Максим Заселян.

Досвідчені туристи і мандрівники підтвердять, що поїздка в Ісландії – задоволення не з дешевих. Як раз вартість проживання і харчування зупиняє багатьох на шляху дослідження цієї острівної держави, покритого снігом та льодами. Навіть одна ніч в хостелі Рейк'явіка (читайте: односпальне ліжко в 6-місному номері) обійдеться в середньому в 700-800 грн. Семиденний тур в Ісландії – це мінімум 1000 євро, при цьому переліт у вартість не входить. Тому Ісландія для багатьох українців залишається недосяжною метою".

Досвідчений тревел-блогер радить звернути увагу на бюджетне велоподорож.

"Так, в Ісландії все дуже дорого. Точний бюджет поїздки вже і не згадаю. Але за місяць ми витратили всього близько 1 тис. євро. Ми не платили за житло, везли з собою більшу частину їжі. Хоча під кінець подорожі їли багато мучного. В принципі, можна було б ще дешевше з'їздити".

Мінімальна відстань, яке в день потрібно було подолати мандрівникам на велосипеді, - 50 км. У середньому ж проїжджали по 75 км.

"Були дні, коли і за 110 км проїжджали. А іноді взагалі на велосипеди не сідали. Іноді там такий вітер здіймався, що їхати було не реально, тебе просто здуває. Серйозно! Доводилося їхати під кутом, коли ти наче заваливаешься на вітер і крутиш педалі далі. Взагалі такого раніше не бачив.

Чесно, я не був готовий до такого випробування. Так як раніше не долав на велосипеді з вантажем на плечах такі тривалі відстані. Максимум проїжджав 50 км. Звичайно, перші кілька днів все було класно. Але потім тіло просто заклинювало. Іноді хотілося зупинитися, все кинути і поїхати назад додому".

Проте мандрівник ні в якому разі про свою поїздку не шкодує. Каже, що кожному хоча б раз у житті потрібно пожити у дискомфортних умовах. Як мінімум для того, щоб по приїзду додому зрозуміти, наскільки незначні всі інші побутові проблеми.

"Прописав дискомфортні подорожі кожному, у кого є проблеми з самооцінкою і самореалізацією".

до Речі, в грудні Максим проведе для всіх бажаючих зустріч, де розповість про свої пригоди в Ісландії. Більш детально про захід можна дізнатися тут.

Фото: "Мені здається, що основна проблема наших людей – неприйняття незнайомого і незрозумілого" - Максим Заселян

Розмовляючи з досвідченим мандрівником, який буквально "на собі відчув" кожну з відвіданих ним країн, не змогли не розпитати про людей, про українців за кордоном, а також підняли "одвічну тему" різниці менталітетів.

Про українську діаспору: "Наші в Штатах мотивовані жити краще"

Спілкувався з багатьма представниками нашої діаспори в різних країнах. Дуже привітні та чуйні люди, а головне – цікавляться, чи що.

Зв'язок, безумовно, відразу вишиковується. До речі, якось йшов по Лос-Анджелесу в кофті з гербом України на грудях – це відмінний спосіб зустріти українців (сміється). Багато реагували миттєво – "свій" ж йде.

наприклад, в Штатах помітив, що у багатьох наших людей, які туди поїхали, дуже велика мотивація жити добре, жити краще. І вони там реально домагаються хороших результатів. Це відмінна риса. Мотивація є, є всі інструменти і шанси покращити рівень свого життя.

Про "українському питанні" за кордоном

Я багато спілкуюся з іноземцями. Так от всі в курсі того, що відбувається зараз в Україні. У тих же Штатах постійно запитують, як ми там – в Україні. Постійно цікавляться. Я, зізнатися, і сам дивуюся, чому це так хвилює. А ось хвилює.

Також цікавляться нашими питаннями європейці, особливо в Польщі, тому що вони поруч.

Особисті спостереження: про патріотизм, Україні, сенсі подорожей

• Наша країна тільки-тільки починає формуватися. До цього було якесь дивне держава з нечіткими пріоритетами і не проговоренными поняттями. Тільки зараз ми починаємо розуміє, що ми з себе представляємо.
• Навіть я тільки недавно почав відчувати себе якимось конкретним. Не знаю, як це пояснити. І це дивно, тому що я навпаки намагаюся відійти від поняття національності. Коли людство намагається борознити космос, що мене в принципі поняття "країна", "межі" бентежить. Ми ж всі на Землі живемо!

• Я якось говорив і поки що від цього не відмовляюся: приїжджаючи з більш розвиненої країни в Україну, відчуття таке, що ти повертаєшся до чоловіка, який тебе б'є, але ти його любиш. Тому і повертаєшся. Тому що країна – це не про матеріальне, це культурний код, сукупність явищ, які тобі знайомі і зрозумілі.
• У наших людей ще не сформувалося належну повагу до себе. Ми самі себе не поважаємо.
• Мені здається, що основна проблема наших людей – неприйняття незнайомого і незрозумілого. Якщо людина чогось не розуміємо, то думає, що це погано. І не потрібно плутати такий хід думок з поняттям "критичне мислення".
• Я вірю в наш географічний і ментальний потенціал. Українці, як мені здається, універсальні і гнучкі, чи що. Але, щоб це розкрилося, потрібно час.
• Українцям потрібно більше подорожувати. Подорож – це хороший прискорювач думки. Ти як мінімум бачиш, як можна жити. І просто перекладаєш досвід на місцеві реалії. Також ти розумієш, що всі люди різні, але при цьому однакові. У тебе стираються поняття націоналізму, расизму, фашизму та іншої нісенітниці.

Про рівність, декриміналізації та легалізації проституції

Фото: "Мені здається, що основна проблема наших людей – неприйняття незнайомого і незрозумілого" - Максим Заселян

Можу пройтися по кожному пункту, так як це важливі і дуже показові теми.

Що стосується меншин. Почнемо з того, що всі ми рівні і маємо абсолютно однакові права. Хлопчик, дівчинка, полумальчик, напівдівчинка – кожен вирішує сам, ким йому бути і з ким спати. Та й пропаганда цього всього просто не працює: ніщо не може зробити тебе геєм, тільки твоя схильність до цього. Природно, коли тебе довго в чомусь утискають, то твоя реакція – це крик. Всі паради – це в першу чергу крик. Представники сексуальних меншин хочуть заявити про себе.

Фото: "Українцям треба більше подорожувати" - Максим Заселян

Про декриміналізацію марихуани. Знаєте, завжди і скрізь люди курять. Навіть у Сінгапурі, де передбачена смертна кара за зберігання марихуани, при бажанні її завжди можна роздобути. Другий момент. Чому мені, дорослій людині, хтось повинен диктувати, що мені робити, а що ні. І чому при цьому мені рекламують алкоголь? Враховуючи, що алкоголь набагато шкідливіше. Це питання свободи вибору. Однак зараз активісти виступають саме за декриміналізацію. Питання в тому, щоб людей не заарештовували за носіння марихуани. Як показує практика, будь-яка заборона проблему не вирішує. Наступний етап, це коли держава зрозуміє, що легалізація може принести величезні плюси в бюджет, як це відбувається в цивілізованих країнах. Зокрема, в деяких штатах Америки.

Проституція. Як на мене, це самий чесний вид роботи, тому що ти торгуєш собою. Тільки ти маєш право розпоряджатися своїм тілом. Хочеш його комусь продати? Маєш на це право. Знову-таки, цієї професії вже тисячі років. І питання заборони не вирішує цю проблему ні в одній країні. Значить, треба взяти її під державне крило. Як в Голландії, де у повій навіть є профспілки. У них все цивілізовано, є страховки, перевірки, дівчата захищені.

Філософія мандрівника

Фото: Тревел-блогер Максим Заселян

Подорожуючи, ти реально знаходишся в дзене. Ти більше дізнаєшся людей, отримуєш новий досвід, стаєш целостней і ти пізнаєш себе. У мене в Ісландії взагалі всі думки стали на свої місця. Були моменти, коли я розумів, що я живу тут і зараз. Ось я кручу педалі, я втомився. Тепер я хочу їсти і спати. У тебе немає цього постійного набору щоденних напружуючих думок про самореалізацію, амбіції. Ти просто проживаєш цей день.

Це і є справжнє життя!