Російський поет Андрій Орлов (Орлуша) вважає, що любити Російську Федерацію складно із-за того, що вона займає величезну територію.
“Любити гігантську територію, на якій ти здебільшого не був ніколи, дуже складно. Ось я читаю "Історію Шотландії" Вальтера Скотта — там все ясно: він на цій горі народився і готовий за неї померти, тому що поруч ліс, річка та родовий замок. Можна боротися за свої шість соток або п'ять гектарів, тому що, якщо їх не буде, не буде чим годувати родину. Але запитайте у росіянина, за яку частину Росії він готовий, щоб його син пішов в армію і помер? При цьому більшість людей, які не виїжджали за межі райцентру, кричать: "Не віддамо Курильські острови!". Все ж у нас дуже розмита батьківщина. Любити її — це як любити маму, яка складається з 500 осіб. І ти знаєш, що ось ця тебе по дупі била, ця змушувала робити уроки, а ця годувала морозивом..." - розповів поет в інтерв'ю Delfi.
“Ну так, Крим — хороший і красивий, за нього і померти не шкода, а за Шпіцберген — цей шматок льоду з морозилки? А за сусідній сміттєвий полігон, який теж шматок російської землі? На словах у нас усі готові вбити і померти, але вбити бажано чужими руками, а померти понарошку. Причому замість того, щоб навести порядок всередині країни, ми краще будемо битися з "ворогами" зовнішніми — Донбас, Сирія... І 9 травня будемо святкувати не день закінчення війни і день миру, а день перемоги, перемоги зброї. У мене у дворі спорудили дитячий майданчик, на якій стоять "катюші", гірка-гаубиця, гойдалки-літаки, на табличці написано "Ніхто не забутий, ніщо не забуте" і клумбочки у вигляді братських могил. Такого не було навіть у моєму далекому дитинстві..." - резюмував Орлуша.
до Речі, Жириновський прочитав Путіна в Кремлі "Боже, Царя храни".