В Монреалі канадські дослідники з університету Макгілла вперше виміряли протяжність берегової лінії всіх озер. Вченим також вдалося дізнатися об'єм води в них. З'ясувалося, що води буде достатньо, щоб покрити всю сушу майже півтораметровим шаром рідини.
Про це повідомили в журналі Nature Communications.
"Люди часто кажуть, що ми знаємо більше речей про поверхні Марса чи Місяця, ніж про властивості дна морів і океанів. Озера, звичайно, досліджувалися довше і краще, ніж безмежний світовий океан, однак ми настільки ж погано розуміємо, що діється в їх водах і на їх дні, як і у випадку з океанами", — розповів співавтор дослідження Бернард Ленер.
На землі існують мільйони озер. Дослідникам відомий їх приблизний обсяг, площа, периметр, проте велика частина таких оцінок базується на вимірах властивостей найбільших та найвідоміших водойм, а невеликі озера залишаються майже невивченими.
Щоб провести дослідження, Ленер і його колеги використовували супутникові карти та дані дистанційного зондування Землі, отримані за останні роки. Команда вирахувала точний обсяг та інші характеристики майже 1,4 мільйони озер на Землі, площа яких становила як мінімум 10 гектар.
За даними розрахунків, вони містять у собі близько 180 тисяч кубічних кілометрів води, чого вистачило б, щоб покрити всі континенти шаром води товщиною до 1,3 метра, а також заповнити відразу вісім Байкалів. Їх берегова лінія простягнулася на 7 млн кілометрів, це в п'ять разів більше діаметра Сонця і приблизно дорівнює його обхвату в районі екватора.
Близько 85% обсягу води озер – це десятка найбільших озер світу, решта 15% розкидані по іншим 1,4 мільйона озер.
Дослідники змогли довести, що головною "країною озер" Землі є не Фінляндія, а Канада, в якій розташовані майже 900 тисяч дрібних і великих озер.
Вся територія Канади була вкрита льодовиками всього 15-20 тисяч років тому. Їх відступ "вирило" улоговини для мільйону дрібних і великих водойм, серед яких Великі озера Північної Америки, що містять в собі п'яту частину всіх запасів прісної води на Землі.
Вода в озерах фактично безперервно оновлюється. Кожна молекула проводить в озері в середньому близько п'яти років. Потім вона залишає його разом з водами річок або в ході інших процесів, пов'язаних із кругообігом води на Землі.
Канадські вчені сподіваються, що подальше вивчення всіх дрібних і великих озер допоможе зрозуміти, як глобальне потепління вплине на їх долю найближчим століттям.
До речі, вчені зафіксували рекордне підвищення температури в Арктиці.