Лікування "фуфломіцином" і "фейковими" препаратами: як працює "індустрія обману" в Україні
Сьогодні в Україні продається величезна кількість препаратів, ефективність яких не доведена якісними дослідженнями. Не дивлячись на це, такі ліки користуються величезною популярністю у тисяч українців, каже лікар, експерт Реанімаційного Пакету Реформ і член громадської ради при МОЗ України Євген Гончар.
Ми попросили Євгена роз'яснити, як розібратися в аптечному ринку і не "купитися" на "фейкові" ліки, які вже давно називають "фуфломіцинами", підкреслюючи таким чином їхню безрезультативність.
Євген Гончар упевнений: у величезному напливі сумнівних ліків Україна - не унікальна країна, адже такий етап проходили практично всі країни у 20-му столітті, але у нас ця історія затягнулася і в 21-му.
Звичайно, скрізь у світі пацієнт може придбати собі "щось натуральне", і ніхто не вправі це заборонити. Але, скажімо, у США чи ЄС препарати без доведеної ефективності, гомеопатія, фітопрепарати і БАДи займають лише невеликий відсоток фармацевтичного ринку, а багато з них просто не допускають до продажу.
"Суміш непрофесіоналізму, корупції та байдужості"
Сумнівні ліки в Україні в якийсь момент стали називати "фуфломіцинами". Особливо активно цей "термін" використовує у своїх публічних висловлюваннях знаменитий педіатр Євген Комаровський.
У той час як подібні ліки в багатьох країнах не пропускають на ринок, у нас більшість сезонних рекламних випусків на телебаченні рясніють назвами препаратів, які не приносять здоров'ю абсолютно ніякої користі, але при цьому виробники щорічно заробляють мільйони доларів на продажі таких засобів, впевнений Євген Гончар.
“Я був здивований, коли дізнався, які величезні кошти витрачають на рекламу ліків на телебаченні. Обсяг ринку реклами ліків на ТБ становить близько 10 млрд гривень. Все телебачення буквально тримається не рекламі препаратів. Я якось ходив на ефір одного з телеканалів і в перерві бачив рекламу, яка там транслюється. Стало дуже сумно. Ні один з прорекламованих там препаратів не мав доведеної ефективності", - каже Гончар. - Деякі наші виробники "фуфломіцинів" кажуть: "А ось, подивіться, навіть у Європі ці ліки є! Чому ж нам не можна?". Але якщо подивитися під мікроскопом на цей процес, то виявляється, що хоч такий препарат в окремих країнах ЄС і зареєстрований (але не у всьому Євросоюзі), але люди його особливо не купують. Хіба що любителі. І на загальну ситуацію це не впливає".
У Європі, наприклад, такі засоби практично завжди оплачуються тільки з особистої кишені пацієнта, не покриваються ні однією страховою компанією, додає він.
"А якщо фармкомпанія раптом починає активно просувати такі "ліки", їх швидко знімають з реєстрації. У нас нічого цього не роблять, на жаль. Навіть навпаки: багато лікарів такі засоби свідомо рекомендують! Одні - через нестачу знань, інші - тому, що отримали за це матеріальну або нематеріальну мотивацію. На мою думку, у нас це відбувається через суміш непрофесіоналізму, корупції та байдужості", - ділиться думкою експерт.
"Всі чули фразу: "сім днів хворієш з ліками і тиждень – з носовою хусткою". Це правда. Результат буде один і той самий - ви видужаєте"
Як же виробники спекулюють на темі ліків, які нібито допомагають більш ефективно, ніж інші? В основному все зводиться до банального маркетингу на логічних помилках.
“Якщо вам для лікування чого-небудь потрібен препарат Х, а вам пропонують Х+1, ви купуєте його в надії, що це буде ефективніше. Насправді комбінація Х+1 - не завжди корисна, а іноді - шкідлива. Крім того, скажімо, рекомендації з лікування інсульту не передбачають використання ніяких "нейропротекторів", але у нас їх призначають повально. Наслідком інсульту може бути як відновлення, так і погіршення, і смерть.
Згідно з науковими даними, факт прийому "нейропротекторів" не впливає на результат хвороби. Але очевидно, що іноді пацієнту стає краще, і це помилково пов'язують з прийомом "нейропротектрів" - коментує Євген Гончар.
Він пояснює:
"Очевидно, що якщо лікувати "фуфломіцином" пневмонію, відразу ж виникнуть питання. Але є хвороби, перебіг яких "сприятливий" для призначення всіляких непотрібних ліків. Наприклад, грип чи застуда. Всі чули фразу: "сім днів хворієш з ліками і тиждень – з носовою хусткою". Це правда. Результат буде один і той самий - ви видужаєте. Ваш імунітет справляється з хворобою, і це просто збігається у часі з прийомом чергових "чудодійних" ліків типу "підсилювача імунітету" (група ліків, що пропонуються як імуномодулятори - ред.). Вам різко стає краще і ви думаєте, що це так на вас подіяли ліки. Це помилка причини і наслідку".
11 із 30 найбільш популярних в Україні ліків не мають доведеної ефективності
“Якщо говорити про Топ-30 продажів ліків в Україні, то з них 11 позицій не мають достовірної ефективності і не продаються ні в ЄС, ні в США. Можна екстраполювати це на весь український фармринок (а у нас – тисячі таких позицій) і зрозуміти: обсяг нашого аптечного ринку – близько 60 мільярдів гривень, тобто приблизно 20 млрд з цієї суми займають ліки, які не несуть ніякої користі. Якщо все це радикально заборонити – теж погано. Адже тисячі людей залишаться без роботи і навряд чи зможуть перепрофілюватися. Це тисячі робочих місць "індустрії ні про що", "індустрії обману", - підкреслює Євген Гончар.
"Тисяча людей кожен день ходять по лікарях всієї країни і пропонують купити те, що являє собою абсолютний обман!"
За словами Євгена Гончара, зовсім небагато відомих лікарів розповідають про те, що деякі ліки на українському ринку - марні. На інформаційні програми у них просто немає достатньо ресурсів.
“Можна нескінченно проводити лекції, але ми навряд чи достукаємося до бабусі в селі або лікаря у прифронтовій зоні, де постійні обстріли. В Україні є близько 20 тисяч медичних представників. "Фуфломіцини" пропагує, на щастя, менша їх частина. Але все одно страшно уявити, що навіть тисяча таких людей кожен день ходить по лікарях всієї країни і пропонує купити те, що являє собою абсолютний обман", - говорить Євген Гончар.
На його думку, таких ліків ставатиме все менше, чим більше держава буде забезпечувати пацієнтів ліками за рахунок бюджету.
Адже ті препарати, які закуповує держава - всі за замовчуванням з доказовою базою ефективності.
В теж час необхідні регуляторні зміни, щоб пацієнти не могли бути обмануті і не купували препарати без доведеної ефективності.
"Кашель і невисока температура – це не ускладнення"
Як же дізнатися, які ліки дійсно приносять користь і допомагають вилікуватися?
“Якщо ви купуєте телефон, то почитаєте відгуки, промоніторите ціни, і з великою часткою ймовірності приймете хороше рішення. А з ліками і всієї медициною – складніше. Тут ми можемо або довіряти або не довіряти лікареві. Пацієнту необхідно навчитися ставити питання аптекарю, лікарю, медсестрі", - пояснює Євген Гончар. - Наприклад, у вас ГРВІ. Ви прийшли до лікаря. Доктор говорить: температура вище за 38 – приймайте жарознижуюче. Закладений ніс – використовуйте сольовий розчин. І ще... приймайте імуномодулятори! Запитайте: "А чому мені приймати "імуномодулятори", якщо їх немає ні в одній міжнародній рекомендації?".
За словами Гончара, група імуномодуляторів у світі існує, але такі препарати використовують, зокрема, для лікування онкологічних хвороб.
“У нас у цю групу включають зовсім інше: засоби, що впливають на імунітет, коли на нього впливати не треба. У цивілізованому світі імуномодулятори - це препарати для лікування важких хвороб, а у нас – "засіб для профілактики і підвищення імунітету". Сюди ж можемо віднести противірусні для лікування грипу. Є два хороших противірусних препарати, але їх призначає тільки лікар, та й те – у виняткових випадках, адже у цих ліків можуть бути досить серйозні побічні ефекти. У нас у цю групу впихають всі ліки, які тільки можна впихнути", - пояснює він.
Варто запам'ятати: немає жодного противірусного препарату, які обов'язково радять використовувати абсолютно всім людям для лікування грипу та ГРВІ (крім деяких винятків - ред.).
"Якщо ви - доволі молода людина, і ви застудилися, а вам при цьому призначають будь-який "противірусний" препарат, краще дізнатися причину конкретно такого призначення і прийняти для себе рішення. Лікарю можна сказати, що такі препарати ніде у світі практично не зареєстровані, крім країн екс-СРСР і СНД. До "фуфломіцинів" також відносяться різні гепато-, кардіо - та нейропротектори. Препарати, у назві яких є слово "протектор", теж не варто купувати", - каже Гончар.
Якщо у вас задишка, висипання на шкірі, кровохаркання, синюшний відтінок шкіри, блювота і пронос, біль у грудях, зниження тиску, уповільнений пульс, аритмія, порушення свідомості, судоми (очевидно важкий перебіг хвороби, якеий навряд чи сплутаєш із легким перебігом), то краще відразу ж викликати швидку або звернутися до лікаря, радить він.
“Якщо ж у вас - не тяжкий перебіг (температура, невелика слабкість, нежить і кашель), треба побути вдома кілька днів, попити рідину, потриматися в теплі, проти закладеності носа використовувати деконгестанти (судинозвужувальні засоби від нежиті - ред.) або самому зробити розчин для промивання носа солі. Найпростіший ібупрофен можна використовувати як протизапальний та жарознижувальний засіб. Кашель і невисока температура – це не ускладнення. Через кілька днів імунітет подолає хворобу", - каже Гончар.
Щоразу при застуді на лікування можна витрачати набагато менше грошей, а результат лікування буде так чи інакше однаковим, додає він.
“Днями побачив свіжі дані: близько 5 мільярдів гривень українці витратили на лікування застуди з січня по жовтень 2017 року. До кінця року цифри, звичайно, ще збільшаться. Але можна замість цього купувати 50 таблеток звичайного ібупрофену за 30 грн і всією сім'єю пити одну пачку цілих два роки".
"Природне – не означає безпечне"
Доведеної ефективності також не мають і всі гомеопатичні препарати, каже експерт.
"Гомеопати вам скажуть, що є "пам'ять води", пам'ять якоїсь там речовини. Але на сьогоднішній день цьому немає ніяких наукових свідчень. Якщо бачите телепрограми, які стверджують про "пам'ять води" та інші подібні дивні речі - пам'ятайте: це шарлатанство і містифікація. Ну а більшість досліджень, які нібито підтверджують користь певного виду гомеопатії, зазвичай містять методологічні помилки, виконані неправильно і не можуть вважатися достовірними", - говорить експерт.
Якщо ми бачимо в аптеці збір з трав (наприклад, проти гіпертонії або для очищення нирок), то можемо з 99% вірогідністю стверджувати: досліджень, які доводять їх ефективність. проведено не було, говорить він.
“Звичайно, речовини з таких зборів якось впливають на організм людини. З цим ніхто не сперечається. Але цей вплив до кінця не досліджений. Один компонент трав може бути корисний, інший - нейтральний, а третій - дуже небезпечний. Тому природне – не означає безпечне. До того ж, трава, що вважається корисною, мога зростати в горах поруч з чимось отруйним. Звичайно, у ромашці або іншій рослині є корисні речовини. Але діючої речовини в них нікчемно мало. Тому, звичайно ж, вчені можуть брати з рослин найрисніші компоненти і робити саме з них, а не з усієї квітки ромашки, дійсно ефективні препарати".
Є гучні міжнародні прецеденти, пов'язані, наприклад, з китайською медициною. У Китаї століттями століть передавали один одному стародавній рецепт приготування "цілющого засобу", яке "лікує сто хвороб" - кірказон.
Вже у 20 столітті вчені помітили: у західних країнах люди менше хворіють на рак печінки і рядом інших хвороб, а той час як китайці – набагато більше.
Вчені проаналізували 1400 випадків захворювань раку печінки, і виявилося, що в Тайвані майже 90% з цих випадків були пов'язані з прийомом саме цього цілющого препарату", в той час як в ЄС – лише 1%. Речовина, яку століттями вважали цілющою, заборонили як у самому Китаї, так і для ввезення в ЄС.
“Але це очевидний приклад. Є приклади менш очевидні. Наприклад, якийсь компонент може викликати алергію або взаємодіяти з іншими препаратами. З великою часткою ймовірності, фітотерапією я б не зловживав. Звичайно, якщо ваша мама чи бабуся звикла десятиліттями пити певний відвар - ніхто їй не заборонить пити його далі. Але в таких випадках лікарю варто подивитися, що це за трави, чи немає відомостей про їх токсичність і простежити, чи буде при цьому бабуся приймати препарати, які дійсно потрібні їй для здоров'я", - підводить підсумок Євген Гончар.
"Якщо людина збалансовано харчується, швидше за все, їй не треба приймати ніяких препаратів "просто так", для профілактики
Багато людей також купують БАДи. Виробники пропонують вживати корисні речовини в концентрованому вигляді (таблетки, порошки тощо), але їх можна отримати і з їжі.
Частка біодобавок у США, наприклад, займає 5% всього фармринку.
“БАДи у більшості випадків небезпеки не несуть, якщо їх виробництво йде з необхідним стандартам. Але якщо ваша добова норма якогось мінералу - Х, а ви приймаєте Х+1, це не означає, що більша доза щось поліпшить. Добавки варто приймати не просто так, а коли є дефіцитні стани. Дефіцит вітаміну D, наприклад. Але, в той же час, якщо вітамін D довго вживати у великих кількостях, може з'явитися остеопороз або сечокам'яна хвороба".
Якщо людина збалансовано харчується, вживаючи щодня різноманітні і натуральні продукти, швидше за все, їй не треба приймати ніяких препаратів "просто так", додатково. За винятком деяких добавок з прив'язкою до місця проживання, способу життя, і так далі.
“Вагітним варто приймати препарати заліза і фолієвої кислоти. Якщо ви вегетаріанець, то, швидше за все, вам варто приймати вітамін B. З великою часткою ймовірності, його рівень буде у вас знижений. Також відомо, що у багатьох українців - дефіцит йоду, тому всім нам рекомендують вживати йодовану сіль. У Фінляндії, особливо за полярним колом, може бути дефіцит інсоляції (сонячних променів, необхідних для синтезу вітаміну D - ред.), тому там варто приймати вітамін D в капсулах. В Україні, в принципі, також", - розповідає Гончар.
В цілому, приймати якийсь препарат чи ні - справа кожної людини, і все залежить від рішення самого пацієнта, підводить підсумок експерт.