У мережі розповіли про героїв, які загинули в зоні АТО в листопаді (фото)

Серед загиблих на даний момент вважаються 15 військових

В мережі опублікували інформацію про 15 бійців ВСУ, які загинули під час бойових дій в зоні АТО в листопаді. Про це повідомляє видання "Цензор"

Серед загиблих на даний момент вважаються 15 військових, серед яких: Сергій Васильович Сиротенко (позивний Третій), Станіслав Вікторович Курбатов (позивний Адвокат), Ігор Іванович Пащенко, Валентин Миколайович Ничвидюк (позивний Якудза), Антон Васильович Мишко (позивний Тоха), Ростислав Олексійович Данілов, Андрій Омелянович Добровольський, Олександр Петрович Смурага (позивний Смурфик), Денис Вікторович Кривенко (позивний Ніндзя), Сергій Павлович Шевченко (позивний Шева), Сухінін Олександр Віталійович (позивний Купол), Олександр Володимирович Тюменцев (позивний Тюмень), Перепелиця Максим Олегович, Дмитро Юрійович Литвинчук, Віктор Олегович Маслов (позивний Бача)

Сергій Васильович Сиротенко (позивний Третій) народився 24.12.1977 року в селі Вільховець Звенигородського району Черкаської області. Жив у Черкасах. З літа 2014 року перебував у лавах добровольчого батальйону "Донбас" (батальйон спеціально призначених Національної Гвардії України "Донбас"), у складі якого пройшов більше 3 років війни, в складі якого і загинув 1 листопада близько 11.30 в районі міста Мар'їнка Донецької області в результаті підриву на міні.

Похований 4 листопада на Алеї Слави міста Черкаси. У нього залишилися бабуся, мати, брат, дружина і троє дітей.

Фото: Сергій Сиротенко (censor.net.ua)

Станіслав Вікторович Курбатов (позивний Адвокат) народився 30.06.1980 року в місті Ізюм Харківської області.

У травні 2017 року підписав з ВСУ контракт і був зарахований у свій підрозділ.

Старший солдат, водій - санітар батальйону спеціального призначення "Донбас" 15-го окремого полку Східного оперативно - територіального об'єднання НГУ.

1 листопада, близько 11:30, під час виконання службово-бойового завдання в районі міста Мар'їнка, в результаті підриву на міні отримав важкі осколкові поранення.

Після операції у Покровську він був доставлений вертольотом в військовий тел ыйгоспиталь № 61 в місті Маріуполь, де 2 листопада помер під час реанімаційних заходів.

Похований 7 листопада в Ізюмі. У нього залишилися дружина і дочка.

Фото: Станіслав Курбатов (censor.net.ua)

Ігор Пащенко 28.08.2014 року був призваний по мобілізації. Проходив навчання на Яворівському полігоні, після чого був доставлений в свій підрозділ і з 08.11.2014 року перебував у зоні війни. Спочатку був перекинутий в Костянтинівки, а згодом - під Донецький аеропорт.

Солдат, номер розрахунку 3-го мінометного розрахунку 1-го взводу 3-ї мінометної батареї 3-го окремого аеромобільного батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади.

Він помер в ніч з 3 на 4 листопада в результаті набряку головного мозку (як написано у свідоцтві про смерть).

Похований 6 листопада на кладовищі Яцево в Чернігові. У нього залишилися мати і донька від першого шлюбу.

Фото: Ігор Пащенко (censor.net.ua)

Валентин Миколайович Ничвидюк (позивний Якудза) народився 02.09.1989 року в місті Конотоп Сумської області.

Працював у спецпідрозділі "Барс", в конвойній службі начальником варти і помічником нотаріуса.

Старший лейтенант, командир взводу 1-ї роти 15-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 7 листопада в районі селища Кримське Новайдарловского району Луганської області в результаті мінометного обстрілу.

Похований 10 листопада на Выровском кладовищі Конотопа. У нього залишилися батьки, дружина і дочка.

Фото: Валентин Ничвидюк (censor.net.ua)

Антон Васильович Мишко (позивний Тоха) народився 31.03.1985 року в Києві.

Починаючи з 2014 року перебував на війні.

Старший сержант, військовослужбовець 1-ї роти 15-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 7 листопада в районі селища Кримське Новайдарского району Луганської області в результаті мінометного обстрілу. Отримав важке поранення голови, не дожив до лікарні.

Похований 11 листопада на Лісовому кладовищі Києва. У нього залишилася мати.

Фото: Антон Мишко (censor.net.ua)

Ростислав Олексійович Данилов народився 19.06.1990 року в селі Велижаны Тюменської області (РФ).

01.11.2016 року підписав з ВСУ контракт, а вже 09.11. був доставлений в зону бойових дій.

Солдат, кулеметник 2-ї парашутно-десантної роти 1-го парашутно-десантного батальйону 25-ї окремої повітряно - десантної бригади.

Загинув 8 листопада в районі шахти " Бутівка Донецької області в результаті пострілу ворожого снайпера. Куля калібру 12,7 мм потрапила в живіт, Ростислав помер по дорозі в лікарню.

Похований 11 листопада у Дніпрі. У нього залишилися мати і вагітна дружина.

Фото: Ростислав Данилов (censor.net.ua)

Андрій Омелянович Добровольський народився 11.12.1996 року в селі Тустань Галицького району Івано - Франківської області.

Відразу закінчивши навчання, 12.02.2016 року він підписав контракт з ЗСУ. Після проходження навчання на полігоні в Старычах, був доставлений в зону бойових дій.

Солдат, командир бойової машини 2-ї роти 8-го окремого мотопіхотного батальйону 10-ї окремої гірничо - штурмової бригади.

Загинув 17 листопада в 11.30 в районі села Троїцьке Попаснянського району Луганської області в результаті кульового поранення голови, отриманого під час обстрілу наших позицій з великокаліберних кулеметів. Хлопця негайно доставили в лікарню Попасній, але реанімаційні заходи не дали результату, і через годину Андрій помер.

Фото: Андрій Добровольський (censor.net.ua)

Олександр Петрович Смурага (позивний Смурфик) народився 15.06.1989 року в селі Солнцево Устинівського району Кіровоградської області. Останній рік жив у місті Помічна разом з цивільною дружиною та її двома дітьми від першого шлюбу.

Спочатку був покликаний в п'яту хвилю мобілізації, а в травні 2016 підписав з ВСУ контракт.

Солдат, стрілець - помічник гранатометника 10-го окремого мотопіхотного батальйону 59-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 20 листопада у Донецькій області в результаті поранень, отриманих під час обстрілу наших позицій.

Похований 23 листопада в Помічній.

Фото: Олександр Смурага (censor.net.ua)

Денис Вікторович Кривенко (позивний Ніндзя) народився 20.12.1981 у Дніпропетровську (нині-Дніпро).

У 2014 році пішов на війну добровольцем.

Молодший сержант, сержант щодо матеріального забезпечення роти "Донбас" 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 23 листопада в районі селища Кримське Новоайдарського району Луганської області під час боїв з російськими військами.

Похований 28 листопада в селі Любимівка Дніпропетровської області. У нього залишилися дружина і троє дітей.

Фото: Денис Кривенко (censor.net.ua)

Сергій Павлович Шевченко (позивний Шева) народився 18.05.1974 року в селі Новопокровка Чугуївського району Харківської області.

З початку війни пішов добровольцем на фронт. Спочатку служив у 1-му батальйоні 92-ї окремої механізованої бригади, потім - у батальйоні спеціального призначення Національної Гвардії України "Донбас", а останнім часом - у 58-ї окремої мотопіхотної бригади.

Солдат, гранатометник 3-ї роти "Донбас" 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 23 листопада в районі селища Кримське Новоайдарського району Луганської області під час боїв з російськими військами.

Похований 29 листопада у Харкові на Алеї Слави. У нього залишилася мати, брат, дружина і троє дітей.

Фото: Сергій Шевченко (censor.net.ua)

Олександр Віталійович Сухінін (позивний Лазня) народився 25.04.1972 року в місті Макіївка Донецької області.

Сержант, командир гранатометного відділення 3-ї роти "Донбас" 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади.

У 2014 - 2015 роках воював у складі БСП "Донбас" НГУ, 2016-го - в складі ДУК ПС, з 2017-го - в 16 ОМПБ.

Загинув 23 листопада в районі селища Кримське Новоайдарського району Луганської області під час боїв з російськими військами.

Похований 30 листопада в Дніпрі. Залишилися дружина, дочка і син.

Фото: Олександр Сухінін (censor.net.ua)

Олександр Володимирович Тюменцев (позивний Тюмень) народився 06.05.1978 року в селищі Піонерське Тюменської області (РФ). Жив в місті Лубни Полтавської області.

Мобілізований у серпні 2014-го. Службу проходив в складі 831-ї бригади тактичної авіації. Виконував службові обов'язки в зоні проведення антитерористичної операції. Демобілізований влітку 2015 року.

У травні 2017 року підписав з ВСУ контракт.

Старший лейтенант, командир гранатометного взводу роти вогневої підтримки 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 23 листопада в районі селища Кримське Новоайдарського району Луганської області під час боїв з російськими військами.

Похований 28 листопада в Лубнах. Залишилася мати, син і дочка.

Фото: Олександр Тюменцев (censor.net.ua)

Максим Олегович Перепелиця народився 28.11.1990 року в Житомирі. З малих років жив у селі Давидівка Хорошевського району.

29.10.2009 був призваний на строкову службу, а в 2011-му, незабаром після демобілізації, підписав контракт з ЗСУ. Спочатку три роки проходив службу у військовій частині в Новоград-Волинському, а в 2014 році підписав з ЗСУ новий контракт.

Молодший сержант, снайпер роти снайперів 95-ї окремої повітряно-десантної бригади.

Загинув 25 листопада під час зіткнення з противником в Донецькій області.

Похований 28 листопада на Смолянском військовому кладовищі Житомира. У нього залишилися батьки і сестра.

Фото: Максим Перепелиця (censor.net.ua)

Дмитро Юрійович Литвинчук 14.03.1992 року в селі Крученець Черняхівського району Житомирської області.

Після навчання відслужив строкову і відразу підписав з ВСУ контракт до 2014 року. Служив у 20-му центрі ремонту засобів зв'язку та радіотехнічного забезпечення в Озерному.

До червня 2014 року отримав важкі поранення його друг, який через три дні помер у Харківському госпіталі. І це зламало Дмитра Юрійовича. Але не в сенсі депресії або пригнічення, а навпаки, з тих пір він почав рватися на передову, щоб помститися за друга, який служив у десанті, і самому стати десантником.

Сержант, начальник радіостанції 2-го десантно-штурмового батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Загинув 25 листопада опівдні в районі селища Верхнеторецкое Ясинуватського району Донецької області в результаті кульового поранення, нанесеного ворожим снайпером.

Похований 29 листопада в рідному селі. У нього залишилися батьки і сестра.

Фото: Дмитро Литвинчук (censor.net.ua)

Віктор Олегович Маслов (позивний Бача) народився 11.11.1968 року в місті Прилуки Чернігівської області.

У листопаді 2016 підписав з ВСУ контракт.

Старший солдат, розвідник розвідувальної роти 3-го батальйону 25-ї окремої повітряно-десантної бригади.

Загинув 28 листопада близько 17.00 у Донецькій області в результаті кульового поранення, нанесеного ворожим снайпером.

Похований 1 грудня на Алеї Героїв міста Прилуки. У нього залишилися батьки і дочка.

Фото: Віктор Маслов (censor.net.ua)

Нагадаємо, що у мережі розповіли про бійця АТО, який дивом вижив після поранення в обличчя.