Україна святкує День народження Василя Стуса

Його ще за життя визнала літературна Європа, а творчість поета було висунуто на здобуття Нобелівської премії

6 січня 1938 року народився відомий український дисидент, поет Василь Стус, який вважається одним з найяскравіших представників руху шістдесятників. Сьогодні йому могло б виповнитися 80 років, але Василя Семеновича не стало ще в 1985 році. Поет помер в тюремному таборі.

Біографія талановитого поета

Василь Стус з'явився на світ в 1938 році в Вінницькій області (с. Рахнівка), але пізніше його родина, збідніла при колективізації, переїхала в Донецьку область, де майбутній поет отримав освіту в Донецькому педагогічному інституті. Стус навчався на історико-філологічному факультеті, а після закінчення ВНЗ працював учителем української мови та літератури.

Фото: Василь Стус (facebook.com/sakharovcenter)

На початку 60-х Василь Стус служив в армії на Уралі, повернувшись зі служби став аспірантом інституту літератури ім. Т.Г. Шевченко в Києві.

Свою активну творчу і політичну діяльність поет почав за часів "відлиги". Разом з В'ячеславом Чорноволом і Іваном Дзюбою Стус виступав проти хвилі арештів українських інтелігентів.

За власні переконання про необхідність збереження і розвитку української культури Василь Стус піддавався репресіям з боку радянської влади.

Поета виключили з аспірантури, і в пошуках коштів на існування йому доводилося працювати в будівельній бригаді, архівним працівником, інженером.

Твори Василя Стуса в той час ніде не друкувалися. Виняток склали лише кілька перекладів творів Гете і Лорки, які були видані під псевдонімом Василь Петрик. Для того, щоб обійти заборони радянської цензури, поет заміняв слова в своїх творах. Україну називав "Батьківщиною", а замість слова "тюрма" використовував "юрма".

Відео: Вірш Стуса "О земле втрачена явися" (YouTube/Аудіокнига.UA)

За антирадянську пропаганду Стус був у перший раз заарештований в 1972 році і відбув 7 років покарання в колонії у Мордовії та Магадані. Незабаром після повернення до Києва поета заарештували вдруге, під час суду його позбавили останнього слова і засудили до 5-річного заслання і 10 років примусових робіт. Під час відбування покарання Василю Стусу було заборонено відправляти вірші і переклади в листах, але поет продовжував працювати.

Поет загинув при загадкових обставинах в табірному карцері в 1985 році. Офіційною причиною смерті називали серцеву недостатність але, за свідченням очевидців, останніми словами Василя Семеновича були: "Вбили, холєра".

Василь Стус належить до тієї славної плеяди імен, без яких важко уявити досягнення української літератури XX століття.

Відео: Вірші Василя Стуса (YouTube / Somewhat Obscure Songs)

Його ще за життя визнала літературна Європа, а творчість Стуса було висунуто на здобуття Нобелівської премії, проте життя поета передчасно і трагічно обірвалося в радянських таборах.

Василь Стус був не тільки поетом і патріотом, але і борцем, правозахисником, членом української Гельсінської групи захисту прав людини, а девізом його життя були слова: "За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь якого я змушений боротися до смерті".

У 2005 році Василь Стус отримав звання Героя України (посмертно).