Няня для дітей, освіта і мандарини: фото української родини 1926 року здивувало мережу

Що відомо про українців на старому фото

За словами авторки допису, на чорно-білому фото - її бабуся Кароліна, з дому Дідинської, та дід Микола Чаплі.

Буркович припускає, що весільне фото зробили приблизно у 1926 році у Львові. Подружжя походило із села Ясенці-Сільна неподалік Нагуєвичів на Львівщині. Родина, як уточнила авторка у коментарях, належала до заможних селян. За її спогадами, сім'я бабусі мала фільварок, ліс і земельний наділ.

Саме фотографія та розповідь про життя подружжя привернули увагу користувачів соцмереж. Особливо людей зацікавило весільне вбрання Кароліни.

"Цікаво! І мода така тоді була на весільне вбрання особлива в тих краях... Гарна пара!" - написала одна з користувачок.

Інші звернули увагу на охайність та елегантність молодят.

"Дуже гарне фото, одразу видно - з заможних людей", - зазначила коментаторка.

"Одразу відчувається шляхетність, стримані почуття і гідність", - написала ще одна користувачка.

Чому вбрання нареченої було модним для 1920-х

Сама авторка допису зазначила, що вбрання її бабусі відповідало тогочасній європейській весільній моді. І ця деталь має історичне підтвердження.

У 1920-х жіноча мода суттєво змінилася: силуети стали вільнішими, а подоли суконь - коротшими. У матеріалах музейних колекцій Google Arts & Culture зазначається, що протягом десятиліття довжина весільних суконь поступово зменшувалася, а приблизно у 1926 році могла сягати колін. Водночас довжина залежала від смаку, достатку та поглядів самої нареченої.

Ще одна характерна риса - головний убір і фата. У 1920-х вінки та декоративні елементи часто розташовували низько на чолі, а фата могла залишатися довгою навіть тоді, коли сама сукня ставала значно коротшою.

Саме такі риси можна побачити й на світлині Кароліни, сукня має характерну для тієї епохи довжину, а голову нареченої прикрашає фата з декоративним елементом.

Як виглядала наречена 100 років тому (скриншот з допису)

Няня, гімназія та мандарини: як жила родина

Та найбільше цікавих подробиць приховує не саме фото, а історія людей на ньому. За словами Буркович, її бабуся навчалася у жіночій гімназії у Дрогобичі.

Дід Микола знав кілька іноземних мов та працював у "Маслосоюзі" - великому об'єднанні української молочарської кооперації.

Ця деталь дуже цікава та важлива, адже "Маслосоюз" справді був успішним українським економічним проєктом того часу. Кооперативний рух виник у Галичині ще на початку XX століття, а у 1920-х активно розвивався. За даними Енциклопедії сучасної України, у 1926 році до "Маслосоюзу" надійшло близько 400 тонн масла. Саме від 1926 року організація експортувала його до європейських країн.

Центр міської історії також зазначає, що продукція кооперації потрапляла, зокрема, до Німеччини, Австрії, Чехословаччини, Данії, Франції та Швейцарії.

Тож згадка про роботу Миколи в організації, яка торгувала з іншими країнами, добре пояснює й спогад про знання ним іноземних мов. Водночас точну посаду чоловіка авторка допису не називає.

Після одруження Кароліна та Микола виховували чотирьох дітей. Родина, за спогадами їхньої онуки, могла дозволити собі наймати няню, а двоє дітей-близнят відвідували дитячий садок.

Мати Галини згадувала, що в дитинстві дітям привозили мандарини. Найбільший фрукт, за її словами, завжди діставався Миколаю.

Скриншот допису

Що сталося з родиною згодом

Історія сім'ї мала трагічне продовження. За словами Буркович, після приходу радянської влади її діда відправили до табору ГУЛАГу, де він провів десять років.

"Сім'я виживала як могла", - написала вона у коментарях.

Сама Галина зазначила, що старих родинних фотографій збереглося зовсім небагато. За її підрахунками, від початку XX століття до середини 1930-х років у сімейному архіві залишилося лише дев'ять світлин. І саме це робить це 100-річне фото особливо цінним.