Той, хто ще пам'ятає Помаранчеву революцію 2004-го, не зможе заперечувати ту найважливішу роль, яка була відведена сцені Майдану і всього, що на ній відбувалося. Я особисто увірним, що 90% успіху перший Майдан зобов'язаний мистецтва. Художники, актори, співаки і музиканти тоді демонстрували єдність зі своїм народом, надихаючи людей і надаючи їм сил.
Коли починався другий Майдан, здавалося, що, як і в перший раз, все пройде мирно, а ностальгічних пісень 2004-го для протестуючих буде цілком достатньо. Але "не так сталося, як гадалося". Всі карти сплутала пролита кров. Змінилися настрої, змінилися люди, змінилися пісні, змінився місто, змінилася країна. Єдине, чим ми могли відповісти пропаганді, обливающей протестувальників брудом - це пісні. І знову артисти були з народом. Їх музика зігрівала в морозні ночі, об'єднувала і надихала людей, допомагала знайти сенс в тому, що відбувається.
Сьогодні, в День гідності і свободи, - саме час згадати ті пісні, які були учасниками Революції гідності у найважчі моменти, яким нескоро ще судилося бути забутими. Одні з них - "народжені революцією", інші існували давно, але в ті дні переродилися, отримали абсолютно нове змістове наповнення.
Головною піснею Революції гідності став, звичайно ж Національний рвмп України. Не знають слова нарешті їх дізналися і полюбили всім серцем. Гімн тоді співали повсюди: на Майдані, в метро, на футболі, в концертних залах, в маршрутках та на вокзалах. Так. Ми полюбили свій гімн. Ми стали пишатися ним, собою, Нацією. Погодьтеся, це вражає!
Першим реміксом українського гімну, швидко отримав популярність на Майдані, стала пісня молодого репера зі Львова Artisto "Revolution Ukraine". З допомогою друзів хлопець зняв на композицію нехитре відео, яке розлетілося по Інтернету і стало своєрідним гімном майданівців.
Ще один важливий трек для всіх учасників тих подій - "Стіна" групи "Океан Ельзи". І хоча сам Святослав Вакарчук зізнавався українським ЗМІ, що писав пісню зовсім про інші речі, люди перетворили її у революційну, зробивши саундтреком до безлічі саморобних роликів.
Дивно, але справжнім і головним Гімном Революції гідності стала не українська, а білоруська пісня - "Воїни світла", що виконується групою "Ляпис Трубецкой" і її лідером Сергієм Михалком. "Воїни світла, воїни добра..." - саме такими відчували себе майданівці. У лічені дні з'явилися десятки аматорських роликів на цю композицію, але найпопулярнішим став ось цей:
Пізніше на композицію, також спочатку присвячену зовсім іншій темі, все-таки зняли гарний професійний кліп, отобразивший арт-підхід до історії революцій і бунтів:
"Воїни світла" стали інтернаціональним Гімном Майдану, тому що захисниками демократії в ці місяці були не тільки українці, а й білоруси, грузини, вірмени, американці та інші іноземні громадяни. Пісня звучала зі сцени, з кожної палатки, з усіх барикад.
Цей огляд був би неповним без згадки продукту по-справжньому народного музичного творчості - пісні "Горіла шина палала". В ту пору рерои Майдану захищалися, споруджуючи барикади, озброюючись кілками, споруджуючи щити з фанери і надягаючи будівельні каски, але все-таки головним захистом від пострілів "Беркута" був чорний дим від шин. Скільки їх було спалено за весь час опору в центрі столиці - невідомо, та встановити вже нереально. Звичайно, цей фактор не міг не відбитися в одній головних пісень Майдану.
"Горіла шина" виникла в результаті накладання нового акуального тексту на фольклорну "Горіла сосна". Треба зазначити, що за популярністю "Шина", мабуть, обігнала "Сосну".
До речі, тоді виникла ще одна версія цієї пісні - "Горіла бочка".
Ніяк не можна обійти стороною пісню Майкла Щура (у миру - Роман Іванович Вінтонів) "Гітарний перебір". До речі, зараз Майкл - боєць української армії і служить на Сході.
"Написав цю пісню ще в липні. Робив, як мінімум, дві спроби відзняти на неї кліп. Тоді хотів, щоб між основним відеорядом були ролики шанувальників, які на камеру співають кілька рядків з пісні. Нарешті, кліп відзняли на Євромайдані 7 грудня. Кліп простий. Зняли за 3 хвилини", - такими словами представив композицію на своїй Facebook-сторінці Майкл Щур.
Рок-музика завжди була інструментом протесту, так що не дивно, що українські рокери задавали тон на Майдані. Саме тоді з'явилася пісня гурту Kozak System "Брат за брата", в записі якої взяли участь українські зірки шоу-бізнесу.
Але не тільки українські артисти підтримали революцію. Ми постійно відчували підтримку від іноземців, у тому числі прогресивних росіян: Земфіри, Андрія Макаревича, Юрія Шевчука, Бориса Гребенщикова.
"Крім своїх пісень, я часто співала пісні Цоя. Якби він був живий, я впевнена що і він би був з нами, - каже активна учасниця Революції гідності Анастасія Приходько. - Я щаслива тим, що мала можливість озвучити його позицію зі сцени піснями "Зозуля" і "Група крові". Зараз дуже важко перелічити всіх артистів, які підтримували майданівців, їх було дуже багато. Назвати всі пісні, які породив Майдан, ще важче... "
В середині зими Ярмак - репер, якого вважали російським, вибухнув треком "22", а його друзі створили відео. Це був фурор! Ярмак, "свій в дошку" хлопець з Борисполя, треки якого молодь України, Росії та Білорусі знає напам'ять, виявився активним революціонером. Він днював і ночував на Майдані. Він і там став своїм. І дуже символічно, що Саша є ровесником Незалежності України. Йому повірили всі!
"Насправді, в червні у мене був написаний ще один трек - "Зона". Я, можна сказати, чекав цього Майдану. Це жорсткий трек, який стосувався режиму Януковича. Мені всі говорили: "Саня, будь ласка, не викладай його, за таке тебе посадять!" Ми його випустили вже в листопаді, коли починався Майдан, коли студентів побили. Там таке творилося, вже загинули перші люди на Майдані, вже інший стан душі. Ось я і написав "22". Я пішов, змонтував кліп, ми його виклали в youtube і людям сподобалося", - розповів співак в інтерв'ю програмі "Світське життя".
Після революції Ярмак став активним учасником туру в підтримку ВСУ "Підтримаємо своїх" по Сходу країни. Але це вже зовсім інша історія.
До речі, неприйняття київських подій нашим північним сусідом також відбилося в пісні. Литовські музиканти записали композицію на вірші 23-річної киянки Анастасії Дмитрук "Ніколи ми не будемо братами". У створенні пісні взяв участь хор музичного театру Клайпеди. Свої почуття литовці відобразили в кліпі, присвяченому подвигу української революції та агресії з боку Росії.
На жаль, перемога Майдану була б неможливою без загибелі сотень патріотів. Всі ми пам'ятаємо цей страшний день - 20 лютого 2014 року. Відображення свого болю і скорботи люди побачили тоді в лемківської народної пісні "Пливе кача" у виконанні "Піккардійської терції".
Ця пісня стала реквіємом по всім загиблим під час Революції гідності. Тоді були сльози, біль, але не було розуміння, що головна боротьба, головні жертви - все ще попереду...
До речі, Styler підготував для вас огляд заходів до Дня гідності і свободи.