Дбати про природу не соромно, впевнена Мирослава Тимінська. Вона вирішила не використовувати поліетиленових пакетів протягом місяця і планує зробити це способом життя
В Україні щодня викидають безліч сміття, яке наносить колосальну шкоду природі і здоров'ю людей. Окрему шкоду несуть поліетиленові пакети. В їх виробництві використовують свинець, який має токсичну дію на організм і призводить до цілого ряду хвороб, особливо якщо постійно загортати у них їжу. Крім того, на сміттєзвалищах пакети практично не розкладаються.
У поліетиленових пакетах продукти швидко псуються. До того ж, на виробництві для з'єднання швів упаковки часто використовують шкідливий для організму клей. Поліетилен виділяє токсини, коли його заморожують разом із продуктами або нагрівають.
У травні 2018 року Єврокомісія ініціювала заборону на одноразовий посуд із пластику, а з 1 липня 2018 року в Австралії заборонили використовували пластикові пакети, а штрафи для порушників можуть складати понад 4,6 тисячі доларів США.
Киянка Мирослава Тимінська вирішила провести експеримент – місяць не використовувати поліетиленові пакети. За її словами, чотирма тижнями експеримент не завершиться – вона і далі планує не використовувати пластик. Як проходив експеримент і як кожен із нас може подбати про екологію – у матеріалі Styler.
"Коли почала цікавитись цією темою, то зрозуміла, що ситуація із забрудненням навколишнього середовища - дуже серйозна і загрозлива. Дізналася про рух Zero Waste і подумала: якщо хтось може, то чому не можу я? Вирішила почати з малого і спробувати", - згадує ідею експерименту Мирослава.
Zero Waste – глобальна філософія, що в перекладі з англійської означає "нуль відходів". Направлена на заохочення змінювати життєві цикли і ресурси так, щоб усі продукти можна було використовувати повторно. Мета руху в тому, щоб відходи потрапляли не на смітники і не забруднювали середовище.
Люди, які намагаються дотримуватись принципів цього руху, у побуті приносять із собою торбинки для овочів, фруктів, круп і інших продуктів замість токсичних пакетів, які забруднюють середовище. У Zero Waste важливо зменшувати обсяг сміття, яке продукує кожна людина.
Фото: Купувати без пакетів можна практично будь-які продукти, впевнена Мирослава Тимінська (instagram.com/miroslava_pingvin)
"Звісно, змінити радикально своє мислення – це важко, тому просто можна почати із маленьких кроків. Я вирішила з першого липня цього року не використовувати поліетиленових пакетів і для себе фіксувати висновки із цього, фотографувати покупки. Такий собі експеримент вживу. Почала викладати фото з описами на своїй сторінці в Instagram і не просто писати, що я не взяла пакет, а не взяла пакет, коли купувала, скажімо, картоплю чи ще щось", - розповідає Мирослава.
Продукти вона купує частіше на ринках і ярмарках, ніж в супермаркетах.
"Там скільки скажеш, стільки і зважать. У магазинах ж, якщо мені треба гречка чи рис, я зважую у торбинки, які беру з собою. Щодо таких продуктів як банани чи персики – мені подобається система, коли можна не клеїти стікери із ціною на них, а зважувати на касі", - каже вона.
За місяць, який для Мирослави минув без використання шкідливих і токсичних для середовища поліетиленових пакетів, у дівчини з'явилася звичка постійно носити із собою лише один пакет, а частіше - сумку чи торбинку.
"Це навіть є стимулом не купувати зайвого. Коли бачу щось, а торбинки з собою у мене немає, я можу продукт і не купити. Важливо, щоб це все йшло спокійно і без крайнощів: я спеціально не шукаю магазини, де продають щось упаковане, не їду через половину міста, аби купити щось, що буде упаковане так, як мені треба", - пояснює вона.
Звикнути до відсутності пакетів важко зовсім не було, каже Мирослава Тимінська.
"Я б не сказала, що за цей місяць був дискомфорт у побуті. Я жодного разу не чула ні від одного касира в супермаркеті чи продавця на ринку фраз на кшталт: "я вам цього не зважу" або "я вам цього не продам, що ви тут зі своєю торбинкою тут прийшли". На торбинки реагували дуже спокійно", - згадує вона.
Коли дівчина тільки починала експеримент, то готувалася до того, що до торбинок продавці можуть поставитись негативно. Була готова відповісти їм на зразок: "я вам навпаки пакет економлю, використаєте його самі", або готова була відкрити торбинку і показати, що там нічого, окрім крупи чи цукерок, немає. Але продавці і касири про торбинки Мирославу просто нічого не запитували.
"Вперше я пішла у великий супермаркет і набрала цукор у велику торбинку.
Стояла на касі, готувалася розгорнути торбинку і пояснювати, чому я її взяла, а не пакет. Але продавець нічого не спитала!” - здивувалася вона.
Фото: Овочі і фрукти можна класти у торбинки (instagram.com/miroslava_pingvin)
Тоді Мирослава вирішила провести експеримент і сходити за такими самими покупками в різні супермаркети.
“Побувала в різних мережах, але в жодному магазині мене про торбинки ніхто не питав. Це абсолютно нікого не цікавило. Після цього у мене з'явилося дві думки: або тих, хто робить покупки без пакетів, в Києві вже багато, або продавцям просто все одно, навіщо ви це робите”, - каже вона.
Якось Мирослава купувала в супермаркеті цукерки і поклала два різні види солодощів в одну торбинку й наліпила на неї ж дві різні наклейки із ціною.
"Продавець просто перерахувала цукерки, каже – все добре. Інша просто перепитала, чи там справді два види цукерок, і все. Також мені не казали, що не продадуть чогось. Зі свого досвіду я бачу, що більшість людей – зовсім не такі, і це радше виключення. Це такі випадки, коли у голові людини повно стереотипів, але я із таким не стикалася", - каже вона.
На ринках або на ярмарках до використання Мирославою торбинок замість пакетів теж поставилися добре, додає дівчина.
А як без пакетів зважувати м'ясо, рибу, сир та інші продукти? Для цього Мирослава бере із собою пластикову тару, в яку може вміститись приблизно кілограм продукту.
"М'ясо ми їмо, але рідко. Купуємо близько кілограма м'яса на місяць, не більше. М'ясо я купую на ринку. Прошу зважити і кладу у пластикову коробку. Також можна в неї покласти оселедець чи іншу рибу. Так само купую сир. Наприклад, фету. Це виглядає так: продавці спершу зважують коробку, потым - м'ясо. Від ваги риби чи м'яса віднімають грамів сто. Теж жодного разу не запитали, навіщо це я роблю", - розповідає Мирослава.
Фото: М’ясо, рибу або сир Мирослава кладе у пластикові коробки (instagram.com/miroslava_pingvin)
Супермаркети, які пропонують готову їжу на зразок салатів, продають порції страв лише у своїй тарі і не практично ніколи не погоджуються класти у тару, яку покупець приніс із собою. Це пояснюється правилами санітарної безпеки, адже немає гарантій, що клієнт приніс чисту посудину.
"На ринку із цим простіше. Я завжди кладу м'ясо чи рибу у заздалегідь добре помиту тару", - каже вона.
Крім відмови від пакетів, родина Мирослави також почала сортувати сміття і здавати його у пункти прийоми вторсировини.
"Сортувати насправді дуже просто. Є такі речі, які ми раніше не сортували. Наприклад, фольга від шоколаду та інших продуктів. Я взагалі не знала, що її теж можна утилізувати. Фольгу, як виявилося, теж можна скласти і віднести до пункту прийому "Київвторміськресурси” або в пункти від громадського проекту "Україна без сміття". На їхньому сайті можна знайти інформацію про те, як що сортувати і куди нести. Вони також приймають стакани від сметани, йогуртів. І, звісно, пакети. Але замість того, щоб здавати пакети, мені простіше від них відмовитись", - пояснює Мирослава.
Крім того, інформацію про місцезнаходження пунктів прийому вторсировини від компанії "Київвторміськресурси" можна знайти на інтерактивній карті, яка показує локацію пунктів у Києві, Вишгороді, Броварах та в Борисполі.
У пунктах прийому вторсировини можна здати макулатуру, скло, алюмінієві банки з-під пива і солодкої води, поліетилен, пластикові пляшки та інші побутові відходи.
Фото: А ось так дівчина купує солодощі на вагу (instagram.com/miroslava_pingvin)
"Зараз також приймають пакети від макаронів, від гречки, які називають шуршиками. Пляшки від води, пива, вина, консервні банки – все це можна здавати, сортувати. Гроші, звісно, за це дають невеликі, але справа тут радше не у сумі грошей. А у тому, що коли мені заплатили за здане сміття гроші, то навряд чи хтось потім викине його на смітник", - каже Мирослава Тимінська.
За її словами, значно надійніше здати сміття у спеціальні пункти прийому вторсировини, аніж викидати у баки, які стоять по місту.
По-перше, туди перехожі викидають і інше сміття, змішуючи пластик з органікою, яке навряд чи хтось потім сортуватиме. По-друге, безліч людей бачили, як відсортований пластик скидали в один сміттєвоз до іншого сміття і так вивозили.
"Також є ресурс під назвою Recyclemap.org. Там можна ввести своє місто, подивитися по категоріях, де приймають пляшки, де приймають батарейки, а де - макулатуру і так далі. Можна подивитися по карті, який пункт прийому ближче до дому, куди ближче нести. Щоб відвезти кудись лише пару пляшок, далеко спеціально я не їду. У нас раніше неподалік від дому, хвилинах в десяти пішки, був кіоск "Київміськвторресурсів". Потім кіоск через якісь порушення закрили і знесли, а іншого немає. Також здаю у пункт у гаражах, туди мені пройтися хвилин п'ять. Гадаю, такі "гаражі" є в кожному районі, їх багато", - розповідає вона.
З практичної точки зору сортування сміття не приносить ніяких труднощів і не вносить дискомфорту у побут, запевняє Мирослава Тимінська.
"У нас на балконі стоїть звичайна картонна коробка. Чомусь є стереотип, що для сортування треба заставити все приміщення купою різних коробок. Це насправді зовсім не так! Все, що треба здати на сортування, треба помити і сплюснути, тому місця це займає дуже й дуже мало. Помив добре, наступив на неї, сплюснув, поклав у коробку – і все. В ту саму коробку кладу і тетрапак від соків. Жодних проблем. Якщо немає балкону, коробку можна поставити під столом, вона не буде заважати. Ніяких сторонніх запахів теж не буде", - ділиться враженнями Мирослава.
Вона радить почати з малого: можна спершу відмовитись від пакетів або почати сортувати пластик, а не все відразу. Тим більше не варто соромитися ходити в магазин із торбинками замість пакетів, каже вона.
Мирослава планує не використовувати пакети і далі.
"Експеримент "місяць без пакета" не закінчується. Буде рік без пакету, десять років без пакету. Все це попереду. Я за цей час не мала жодного випадку агресії, нерозуміння. Ніякого несприйняття, навпаки – буває, дуже хвалять. Наприклад, замість пластикової плашки води, яка коштує зараз гривень 10-11, можна купити скляну, і набирати воду у пунктах, де ціна – близько однієї гривні за літр. Це ще й економія. І потім, навіть якщо хтось скаже, що не буде вам продавати гречку чи цукор в торбинці замість пакета, це не привід полишити такий принцип. Адже жити, зменшуючи шкідливий вплив на оточуюче середовище – це модно, потрібно і важливо. Дбати про природу – не соромно", - звертає увагу Мирослава.
Відео: 10 незвичайних фактів про каву (video.rbc.ua)
Раніше блогер та активіст Клим Братківський зважився на експеримент - життя на “мінімалку”.
Також стало відомо, як Київ має відмовлятися від використання полієтиленових пакетів. КМДА рекомендувала рітейлерам поступово переводити покупців на паперові і біорозкладні пакети як заміну поліетиленових.