У чому полягають особливості нового законопроекту, що регулює використання української мови і чи варто його приймати - в добірці коментарів для РБК-Україна
У січні 2017 року у Верховній Раді України знову актуалізували мовне питання. Зокрема, був зареєстрований законопроект №5670 "Про державну мову". Якщо за нього проголосують, то використання української мови у суспільному і державному житті значно розшириться.
Авторами мовного законопроекту стали 33 депутати з різних фракцій. Депутати пропонують скасувати закон "Про засади державної мовної політики", розширити сфери використання української мови у державному та громадському житті, а також у ЗМІ.
Пропонується зробити українську мову обов'язковою для всіх органів державної влади і місцевого самоврядування. Якщо закон приймуть, то на українській мові будуть проводити засідання, оформляти документи та звернення громадян. Українську також мають намір зробити обов'язковою у дошкільних, шкільних, позашкільних і вищих навчальних закладах. І якщо в школах та садках допускається використовувати мови нацменшин, то у ВНЗ це заборонено.
Всі культурно-масові заходи також хочуть зобов'язати проводити виключно державною мовою, а театральні вистави на інших мовах, повинні супроводжуватися субтитрами українською.
Українську мову пропонують зробити обов'язковою і для всіх ЗМІ. Передачі на інших мовах будуть дублюватися українською, а телерадіокомпанія зобов'язана забезпечити синхронний переклад на українську мову, якщо хтось із учасників програми говорить на іншій мові. Використання української мови також мають намір зробити обов'язковим у сфері обслуговування – магазинах і ресторанах.
Styler вирішив дізнатися у громадських активістів, режисерів і письменників, що вони думають про новий законопроект.
Styler вдалося поспілкуватися з одним із співавторів законопроекту. Святослав Літинський систематично відстоює права споживачів на отримання інформації українською мовою і добивається того, щоб українську у спілкуванні використовували чиновники.
Широко відомим стали судові позови Святослава про ігнорування української мови міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим і головою НАБУ Артемом Ситником. В кінці вересня минулого року Львівський окружний адміністративний суд також за позовом Літинського зобов'язав апарат Верховної Ради перекладати на українську всі виступи народних депутатів.
На питання про те, чим буде корисний законопроект у разі, якщо депутати за нього проголосують, Літинский уточнює, що мати україномовний інтерфейс будуть зобов'язані також і інтернет-магазини.
"У законі чітко виписані ці поняття. Треба сказати, інтернет-магазини і раніше мали таке зобов'язання. Це підтверджують виграні нами суди. Але це зобов'язання було "розмазане" за трьома законами, і кожен раз це все було складно поєднувати. Що стосується інтерфейсу товарів – в законі буде розширено поняття маркування товарів на електронні інтерфейси".
Що стосується можливого опору, який в разі прийняття закону можуть надати інтернет-магазини, Літинский не бачить підґрунтя для негативу.
"Оскільки закон вимагав українську версію сайтів і до цього, то великі магазини її вже мають. Крім того, в законі передбачені перехідні періоди для багатьох статей. Тому ніяких проблем не має виникнути", - резюмує Святослав.
Варто сказати, що в разі прийняття закону, його норми будуть поширюватися і на кінематограф і театральне мистецтво. Зокрема, вистави іноземною мовою у державному або комунальному театрах мають супроводжуватися субтитрами українською.
Що стосується іноземних фільмів, то їх дубляж також проводиться виключно українською мовою. Кінотеатри будуть мати можливість показувати фільми мовою оригіналу, але обов'язково з українськими субтитрами. Таких показів повинно бути не більше 10% від загальної кількості сеансів на місяць.
Відомий український режисер і актор Ахтем Сеїтаблаєв розповів у коментарі Styler, що повністю підтримує таку ініціативу.
"Я повністю підтримую законопроект. Це буде тільки сприяти самоідентифікації нас як українців. Тим більше, що законопроект виник не на рівному місці. Адже зараз ми спостерігаємо колосальний запит суспільства на українську культуру, українську мову. Я повністю підтримую те, що фільми в перспективі у нас будуть знімати тільки українською".
На думку режисера, з часом люди звикнуть до такого нововведення і будуть розцінювати його як щось само собою зрозуміле.
"Почати це потрібно було давно. У нас вже більше десяти років діє норма, згідно з якою, якщо в ефірі телеканалів фільм транслюють російською мовою, то обов'язково - з українськими субтитрами. І всі сприймають це вже як даність. Треба починати змінювати і все інше. Зокрема, я повністю підтримую ініціативу, щоб всі ЗМІ були україномовними", - підкреслив Сеїтаблаєв.
"Фільми з озвученням українською мовою – це прекрасно. І людьми це давно сприймається на "ура". Я буквально кілька днів тому був на показі фільму "Ла-Ла-Ленд": повний зал, всі дивляться фільм українською. Ніякого негативного сприйняття ні цього разу, ні раніше, я не зустрічав", - додав режисер.
На думку Сеїтаблаєва, деякі політичні сили у Верховній Раді можуть угледіти в цьому підґрунтя для розгойдування.
"Вони можуть сказати, мовляв, російську мову знову переслідують. Але давайте розглянемо питання на прикладі Криму. Кілька років тому, ще до анексії і окупації півострова Росією, там діяло близько семисот загальноосвітніх шкіл. І при цьому з них не налічувалося навіть сотні шкіл з українською мовою викладання. Тому всі байки про утиски російськомовного населення – це тільки брехня і спекуляція. Можуть також говорити: "В Україні живе багато росіян, враховуйте їхні права". Але російською мовою у нас і так подається більша частина інформації. Подивіться на Росію: там не показують ні одного фільму українською мовою. І це при тому, що в Росії живуть сотні тисяч українців. Але там враховувати їх права чомусь не вважають за потрібне".
Автор книги "Іловайськ", письменник та журналіст Євген Положій вважає, що теоретично такі ініціативи виглядають тверезими і необхідними. Інша справа, як будуть реалізовані ці процедури.
"Не сумніваюся, що прийняття нового мовного закону викличе сплановану інформаційну атаку з боку Росії, більш того, Євросоюз також може закидати Україну заявами про утиски російської мови".
"Треба також пам'ятати, яку реакцію викликало на Донбасі бажання скасувати нинішній закон в лютому 2014. Тобто до всього цього треба бути готовими. Не сумніваюся і в тому, що більшість народних депутатів - дивно безвідповідальні люди, яких мало цікавить інформаційний та інший супровід їх рішень. По суті самих законів мені важко щось сказати, докладно не читав. Але, схоже, вони носять обмежувальний характер. Це не дуже конструктивно, проте необхідно", - говорить Євген Положій.
"Однак єдине, про що я знаю напевно: ніхто ніколи не змусить говорити людини на іншій мові, якщо вона сама того не хоче. Держава повинна працювати з молодими батьками, переважна більшість яких добре говорить українською. Переконувати їх говорити з дітьми українською мовою. Тільки тоді ми зможемо досягти результату. Працювати потрібно з дітьми і підлітками, і тоді через 10-20 років мовна ситуація в країні зміниться кардинально. Це еволюційний шлях, і дуже привабливий з точки зору роботи держави з громадянами", - підкреслив письменник.