Останній дзвоник: письменник Макс Кідрук розповів, чим йому не подобаються шкільні урочистості
Сьогодні у школярів по всій країні відбувається свято останнього дзвоника. Хтось готується до цього дня дуже ретельно, а для когось подібні заходи - це зовсім непотрібні процедури.
Письменник Макс Кідрук розповів у коментарі для Styler, яким був останній дзвоник для нього. Він згадав про завчені протокольні промови і урочисте пронесення прапора під час лінійки у випускному класі.
Як виявилося, Кідруку зовсім не подобаються урочистості, які щороку влаштовують у школах в цей день. Загалом, можна було б спокійно обійтися без них, вважає письменник.
“У школі я був індивідуалістом. Мені подобалося отримувати нові знання, але не подобалися уроки”
Письменник Макс Кідрук згадує, що під час останнього дзвоника у випускному класі його разом зі старостою класу попросили пронести прапор України.
“Ми йшли, марширували. А перед тим – довго тренувалися. Нам казали, як це все має бути. Вже тоді мені здалося, що лінійка, довгі промови і вмикання пісень за заздалегідь розробленим сценарієм – це непотрібна "совкова" традиція. Без неї можна було б обійтися. Звісно, це лише моя думка. Бо для багатьох це важливе свято”, - розповів Макс Кідрук.
“Я у Рівному зараз живу навпроти школи. І бачу, що за п'ятнадцять років там мало що змінилося. Ті самі пісні, і самі протоколи і марширування. Насправді у школі я вчився добре, все встигав”, - додає він.
Макс Кідрук вчився у звичайній загальноосвітній школі, але у класі з нахилом у фізико-математичні науки. Школу Кідрук закінчив у 2001 році.
“Мені подобалося багато предметів. Та й загалом подобалося вчитись. У школі я був таким собі індивідуалістом. Мені подобалося отримувати нові знання, але не подобалися уроки”, - каже письменник.
Урочистості з нагоди останнього дзвоника здавалися Максу тягарем. Але в той же час він відчував ейфорію, бо навчання нарешті закінчилося.
До речі, Анжеліка Рудницька поділилася спогадами про шкільну лінійку і свято останнього дзвоника.