Володимир Ращук - український актор із бойовим досвідом, який зіграв шеф-кухаря Борщевського в комедійному серіалі "Котляревський". Його герой відтворює забуті страви з "Енеїди", а сам актор збирає родинні рецепти та мріє відкрити ресторан, присвячений грекам Приазов’я.
У бліц-інтерв’ю Styler Ращук розповів, чому відмовляється від роботи з деякими режисерами, що було найскладнішим у схудненні на 40 кілограмів і яких помилок припускаються у зображенні військових на екрані. А ще він зізнався, як народження сина змінило його погляд на майбутнє.
– Ви запустили власний продакшн. Яке рішення як продюсер ви тепер ухвалюєте інакше, ніж ухвалювали б як актор?
– Як актор я читаю сценарій і думаю про одне: "Чи є що грати?" Як продюсер читаю той самий текст і рахую: скільки коштує сцена, кого брати в команду, чи зможу гарантувати, що проект доживе до останнього знімального дня. Актор відповідає за себе, продюсер відповідає за всіх.
– Які ролі в кіно ви насамперед хотіли б довіряти ветеранам?
– Насамперед не лише ролі військових. Я брав участь у бойових діях, а зараз граю шеф-кухаря в ситкомі, і це нормально. Але є речі, які не зіграєш з голови: людина, яка повернулася з війни, втрата побратимів, тиша після обстрілу. Тут ветеран принесе в кадр те, чого не дасть жодна репетиція. І я б довіряв ветеранам не лише кадр, а й роботу за ним: консультантами, постановниками трюків, сценаристами. Саме там найбільше помилок, бо їх роблять люди, які війни не бачили.
– Якої помилки у зображенні військових українське кіно досі припускається найчастіше?
– Пафос. Ми досі показуємо військових, як пам’ятники: правильні фрази, чиста форма, суворий погляд удалечінь. А на позиції жартують, ще й часом так, що цивільний би не зрозумів. Гумор тамрятує. Військовий - живий чоловік чи жінка, який втомлюється, сперечається, сумує за домом. Героєві без вад глядач не вірить, а якщо не вірить, то й не співпереживає. Друга помилка - дрібниці: як тримають зброю, як говорять у рацію. Військовий бачить це за секунду, і для нього фільм на цьому закінчується.
– Що народження сина змінило у вашому уявленні про батьківство?
– Раніше я думав про майбутнє абстрактно. Тепер точно знаю, навіщо все це було: щоб йому не довелося воювати в ту саму війну. Решта - це наше з ним, і виносити таке на публіку не маю бажання.
– Ви розповідали, що схудли на 40 кілограмів. Яка зміна способу життя виявилася найскладнішою для вас?
– Найскладніше було не зі спортзалом, а з їжею. Тренування вимагає волі на годину, харчування вимагає її цілодобово. Я люблю готувати, експериментувати, куштувати кухні різних країн. А довелося перейти на просту однакову тарілку й тримати це не тиждень, а півтора року. Для людини, яка вміє смачно готувати, це справжній іспит. Іронія в тому, що після цього я зіграв шеф-кухаря.
– Який професійний принцип ви не готові порушувати навіть заради великої ролі?
– Я не працюю з людьми, чия позиція щодо війни для мене неприйнятна. Від ролі через режисера я вже відмовлявся, і не шкодую. Тепер, перш ніж сказати "так", дізнаюся, хто в команді: режисер, оператор, партнери. І другий принцип: якщо я погодився, проект не страждає від моїх емоцій. Навіть якщо з кимось на майданчику не склалося, відпрацюю на сто відсотків. Глядач не винен, що ми з партнером з різних світів.
– Яку поведінку свого персонажа в "Котляревському" вам найважче виправдати?
– Його вибухи на кухні. Він запальний і може зірватися на команду через дрібницю. З армії я знаю, що командир, який кричить без причини, втрачає людей, бо криком довіри не здобудеш. Тому шукав, звідки в нього ця запальність. Людина, яка відтворює забуті рецепти з "Енеїди", сприймає будь-яку недбалість як особисту образу. Це не виправдання, але так його можна зрозуміти. І це ситком, тож глядач посміється, а не злякається.
– Яку історію про українських ветеранів ви хотіли б розповісти мовою кіно, але її досі немає на екрані?
– Історію людини, яка пішла на війну малоросом, а українцем стала в окопі. Власне, це моя історія. До великої війни не питав себе, хто я. Відповідь дали бойові дії і мій комбат, який пояснював нам, звідки ми й чому ми не безбатченки. Кіно про бій у нас уже є, а про те, як війна повертає людині її ідентичність, ще немає. І друга історія - про повернення. Не про перший день удома, а про перший рік, коли ти змінився, а світ навколо жив своє життя.
– Що у вас з персонажем у "Котляревському" спільне, а в чому ви взагалі не схожі?
– Спільне - любов до кухні. На майданчику мені не треба було нічого вдавати: я готую з восьми років, а перші уроки отримав від двох бабусь, українки й гречанки. Борщевський відтворює забуті страви з "Енеїди". Я потроху збираю рецепти своєї родини, частину яких ми втратили разом із Маріуполем. І так само, як він, мрію про власний ресторан, тільки присвячений грекам Приазов’я.
А за столом ми цілковиті протилежності. Він шеф, і куштувати все - його робота. Я ж півтора року їм одну й ту саму просту їжу. Виходить, готую я як він, а їм як монах.
Що відомо про серіал "Котляревський"
"Котляревський" - ситком про команду однойменного ресторану, де українські кулінарні традиції отримують сучасне прочитання. Працівники закладу не лише готують і приймають гостей, а й закохуються, конфліктують та виплутуються з курйозних ситуацій.
Володимир Ращук зіграв запального шеф-кухаря Борщевського, який відтворює забуті рецепти з "Енеїди" Івана Котляревського. До своєї справи герой ставиться настільки прискіпливо, що недбалість на кухні сприймає як особисту образу.
Серіал створює Starlight Production для Нового каналу. Серед акторів - Дар’я Петрожицька, Ірина Кудашова, Костянтин Октябрський та Олег Гоцуляк. Прем’єра відбудеться 2 листопада о 19:00 на Новому каналі.
Також Styler поспілкувався з акторкою Надією Левченко, яка розповіла про зйомки в серіалі "Жіночий лікар. Нове життя".
