Одним з найбільш шанованих свят в Україні завжди було Різдво, або Коляда (більш давнє, дохристиянське свято). Щоб відповісти на питання, як відзначати Різдво Христове, потрібно зрозуміти саму сутність цього дуалістичного свята. У ньому змішалися язичницькі відгомони народження нового сонця, і християнська легенда про появу на світ Сина Божого. Такими паралельними мотивами і пояснюється багатство обрядів, традицій нашого народу, в яких є місце і заохочення духів померлих родичів, і ворожіння, і побажанням на майбутній рік, і релігійної молитві та посту до першої зірки. Як же потрібно святкувати цей великий день, щоб не порушити традицій предків і забезпечити прихильність фортуни на майбутній рік, розповість Styler.
Про те, як святкують Різдво в Україні, написано багато. Етнографи та історики, починаючи з ХІХ століття, збирали матеріал, завдяки якому ми можемо при бажанні відродити багато традицій, втрачених за минуле століття. Але, на щастя, дещо збереглося в наших сім'ях і досі, та дбайливо передається від бабусь - онукам.
Традиційно починають готуватися до Різдва напередодні, адже 6 січня - Святий вечір, коли за пісним, але багатим столом повинна зібратися вся родина. За кілька днів перед цим все вимивають і вичищають, житло прикрашають святковими рушниками, солом'яними оберегами (павуками), вносять і ставлять на покуть (святий кут) дідуха - сніп пшениці, що прикрашений стрічками.
Звичаї на Різдво припускають, що господині з ранку будуть готувати 12 пісних страв. Це можуть бути борщ з грибами, вареники з різноманітною начинкою, пиріжки, рибні страви і багато іншого.
Але головними в цей вечір були і залишаються зараз кутя та узвар. Кутя повинна була бути багатою - з пшениці з маком, медом, горіхами. Зараз у неї часто додають родзинки, курагу, цукати, але основний інгредієнт - пшениця - залишається незмінним. Ті, хто варить її з рису, робить дуже грубу помилку, адже з рисової крупи традиційно готували поминальне частування - "канун", а такій страві не місце на святковому столі, приуроченому до народження Христа.
В цей день дорослі не їли до сходу першої вечірньої зірки, яка символізує появу на світ Ісуса і сяйво Вифлеємської зірки. Дітям дозволялося трохи поїсти в обід. До вечора всі члени родини у святковому одязі збиралися за столом, заставленим стравами.
Традиції на Різдво в Україні наказували главі сімейства обов'язково "сховатися" за стравою з пиріжками і запитати у дітей, чи видно його. На це діти повинні були відповісти, що не видно, і тоді глава сімейства бажав, щоб у домі завжди був достаток, щоб за пирогами не було видно столу. Починали трапезу з спільної молитви, і кожен спочатку брав кутю, а потім переходили до інших страв. У деяких регіонах було прийнято першу ложку куті підкидати до стелі (приносити жертву духам померлих родичів, які незримо присутні на вечері).
Далі святкування Різдва в Україні виходило за межі сім'ї, адже після вечері діти і молодь збиралися групками, щоб продовжити його в кожній хаті, де починали колядувати - ходити по хатах із зіркою і виконувати обрядові пісні - колядки, наприклад:
Добрий тобі вечір,
Ласкавий господар,
Радуйся, радуйся, земле,
Син Божий у світ народився.
У цих піснях колядники розповідали про чудову подію, що сталася в цю ніч, бажали щастя і здоров'я господарям - а натомість отримували гостинці. Вважалося, що треба зайти до всіх, інакше в будинку, куди не ступала нога колядників, не буде радості.
Відео: Різдвяна колядка (YouTube / Zozule4ka Studio)
До півночі всі поверталися по домівках, щоб "не блукати по світу" весь майбутній рік, а наступний день приносив щедре застілля і продовження гулянь: зимові розваги, вертепи, візити до родичів тривали 12 днів - так звані Святки (до самого Хрещення).