Про ізраїльських воїнів ходять легенди: як служать в одній з наймогутніших армій світу
Ізраїлю вдалося побудувати армію, яку вважають однією з найпотужніших у світі.
Армія оборони Ізраїлю вийшла переможцем практично з усіх конфліктів, в яких брала участь. Це при тому, що Ізраїлю нерідко доводилося воювати відразу на кілька фронтах проти нерівних за чисельностю армій.
За 70 років на території цієї країни пройшло дев'ять повномасштабних воєн. У першу війну Ізраїлю довелося вступити буквально через кілька днів після проголошення незалежності. Тоді армії вдалося вистояти в конфлікті відразу з п'ятьма арабськими країнами.
Озброєні люди на вулицях
“Перше, що дивує після прибуття в Ізраїль – це молоді люди у військовій формі і зі зброєю в руках, яких бачиш скрізь на вулицях. Це ті, хто проходить військову службу в армії, куди в Ізраїлі прийнято йти відразу після школи", - розповідає Роман Тичківський, керівник Української Академії Лідерства.
Нещодавно він у черговий раз побував в Ізраїлі разом зі студентами всіх філій Академії - зі Львова, Миколаєва, Києва, Полтави та Харкова. Українські студенти відвідали Мехіни - найпопулярніші заклади неформальної освіти цієї країни.
Кожен, хто приїздить в Ізраїль, відразу помічає озброєних солдат, що перебувають не на чергуванні: з автоматами в руках, вони ходять вулицями, п'ють каву у вуличних закладах, весело спілкуються з друзями.
Але так було не завжди: наказ про те, що солдати можуть залишати військової бази зі зброєю в руках, в Ізраїлі видали у 1979 році. Приблизно в той же час туристи стали фотографуватися з молодими озброєними солдатами на вулицях ізраїльських міст. Тепер це вже загальновідомий тренд.
“Армія в Ізраїлі розглядається як важливий етап життя. - додає Роман Тичківський, - Якщо ти хочеш займати відповідальні позиції в суспільстві і бути успішною людиною, армія - це обов'язковий етап. Ізраїльтяни в розмові з нами кажуть: кінцева мета - це не просто армія заради армії, а сучасне гармонійне ізраїльське суспільство. Армія - це тільки один з інструментів формування такого суспільства. Головне - навчитись брати відповідальність за те, що відбувається навколо. І, звісно, захищати свою країну".
Він згадує: часто від ізраїльтян можна почути фразу: "Ми мріємо про той день, коли нам не потрібно буде служити в армії". Маючи на увазі увазі не саме звільнення від військового обов'язку, а те, щоб нарешті зникла постійна військова загроза, з якою стикається країна.
У той же час, для абсолютної більшості ізраїльтян призов в армію - це як велике свято: коли молодій людині приходить повістка, це стає приводом для вечірок та святкувань.
За даними журналу Фокус, на даний момент військовий бюджет армії оборони Ізраїлю становить близько 16 мільярдів доларів. Регулярні збройні сили складають 176,5 тис. осіб, резерв - 565 тис. чоловік. Мобілізаційний ресурс - більше 3 млн осіб, у тому числі 2,5 млн придатних до військової служби. Населення всього Ізраїлю - 8,35 млн. чоловік.
ЦАХАЛ вважають однією з найсильніших армій світу
Рішення про створення армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ), було прийнято 26 травня 1948 року - через два тижні після створення держави. Для країни це був непростий час війни за незалежність. Указ про заснування армії підписав перший прем'єр-міністр Ізраїлю Бен-Гуріон.
Фото: Мінімум стройової підготовки і максимум практики - один із головних принципів армії оборони Ізраїлю (facebook.com/erez.eshel)
Ізраїль за площею значно менше, ніж його країни-сусіди, тому існувала небезпека нерівного протистояння. Тоді на створення дійсно ефективно підготовленої армії задіяли багато зусиль. Зараз про відвагу ізраїльських військових ходять легенди: ЦАХАЛ вважають однією з найсильніших армій у світі.
Вже увійшла в підручники історії так звана Шестиденна війна 1967 року. Тоді ізраїльська авіація всього за кілька годин знищила авіацію противника. Яка, до речі, за чисельністю переважала ізраїльську в кілька разів.
А під час оборони Голанських висот (спірна територія на Близькому Сході, велика частина якої зараз контролюється Ізраїлем – ред.) у 1971 році ізраїльські танкісти утримали потужний натиск противника, сили якого також переважали ізраїльські.
Під час битви при Латакії ізраїльські військові без значних втрат розгромили воєнно-морські сили Сирії. Звичайно, це далеко не повний список військових перемог армії Ізраїлю. Цей список можна продовжувати довго.
Армія Ізраїлю складається з 3 видів збройних сил: сухопутні, військово-повітряні та військово-морські. Також розпочато реалізацію рішення про створення четвертого виду збройних сил - кібернетичних військ.
Мінімум стройової підготовки і максимум навчання володінню зброєю і захисту територіальної цілісності - один з головних принципів армії оборони Ізраїлю.
Підвищення кваліфікації старших офіцерів і генералів проходить у штабному коледжі. Академія національної оборони надає вищий рівень військової освіти. Поширена практика - навчання у військових ВУЗах різних країн світу. Особливо - в європейських і американських.
Контракт з офіцером підписують кожні п'ять років. Це дозволяє забезпечити постійне оновлення офіцерського корпусу.
"Можна постіль вибирати не сіру або зелену, а в рожеву квіточку"
Через невисоку чисельності населення Ізраїлю, в список тих, що підлягають до служби в армії включили і жінок. Зараз покличу на службу в ЦАХАЛ підлягають всі громадяни Ізраїлю, які досягли 18 років: і хлопці, і дівчата.
Також можуть призвати людей, які мають подвійне громадянство і живуть в інших країнах. Термін служби в Цахалі – 36 місяців. Для жінок – 24 місяці. Жінки в армії - відмінна риса ЦАХАЛ.
Фото: Дівчата в армії оборони Ізраїлю (facebook.com/tzahalonline)
Занадто велика кількість призовників для Ізраїлю – не рідкість. Якщо таке трапляється, частину жінок від служби в армії можуть звільнити.
Службу в ЦАХАЛ жінки можуть замінити службою у лікарнях, школах.
Українські журналісти, які побували у військових частинах Ізраїлю, помічають: умови у жінок в армії – не такі вже й суворі.
“Я помітив, що вони можуть у будь-який вільний час прилягти поспати, подивитися серіал на ноутбуці. У нас би такого не дозволили. Нам не дозволяється навіть підійти до ліжка, поки не оголосять відбій. У ізраїльській армії жінкам дозволяється оформляти особистий "куточок" по-своєму, і можна постіль вибирати не сіру або зелену, а в рожеву квіточку, якщо хочеться", - ділиться своїм спостереженням журналіст.
Після армії багато відправляються у подорож по різних країнах
Хоча в армії Ізраїлю повинні служити фактично всі жінки Ізраїлю, є багато винятків. Звільняються від служби вагітні і заміжні дівчата. А також ті, хто має суворі релігійні переконання. Тому виходить, що в армії служать далеко не всі жінки.
Але, тим не менш, дівчата в армії Ізраїлю дуже цінуються. Кажуть, з них виходять кращі інструктори з водіння джипів і танків. Але безпосередньо в бойові дії жінок намагаються не залучати.
Часто жінки служать в армії Ізраїлю у відділеннях зв'язку, обслуговують електронні системи, чергують зі зброєю на блокпостах на в'їздах і виїздах з міст. У більшості випадків жінки служать в армії нарівні з чоловіками.
Період після повернення з армії – особливий для ізраїльтян. Відразу ж вступити на навчання в університет або скоріше знайти роботу прагнуть далеко не всі. Хоча б кілька місяців молодь відпочиває і активно подорожує.
“Після армії подорожують по світу абсолютна більшість. Молодь їде до Австралії, Перу, Аргентини. Напрями дуже різні. За цей час вони відпочивають від армійської дисципліни, досліджують світ, структурують думки. Після цього деякі повертаються в Академії Лідерства. Там є окремі програми для тих, хто пройшов армію і хоче залишитися в Академії викладачем або менеджером", - розповідає Роман Тичківський.
Відео: Дівчата в армії оборони Ізраїлю (Youtube-канал TBN Israel)
До армії молодь Ізраїлю часто йде вчитися в Мехіни - Академії Лідерства, які знаходяться у різних частинах країни. Це - популярний вид неформальної освіти, який з кожним роком користується все більшим попитом серед місцевої молоді. У таких Академіях хлопці і дівчата розвивають лідерські якості і вчаться бути корисними своїй країні.
Українська Академія Лідерства також відкриває все більше філій по різних містах України.
Одна зі студенток ізраїльської Академії Лідерства розповідає:
“Поїхати в подорож після служби в армії – так роблять багато молодих людей. Я після армії поїхала в Індію. Кілька місяців подорожувала по країні. Жила в основному в наметі. Грошей на поїздку витрачала небагато: обходилася найпростішою їжею. Коли ти ще молодий, треба їздити дивитися світ. Це розширює горизонти, і запам'ятовується однозначно на все життя", - говорить вона.
Призовників водять на екскурсії у меморіал Голокосту і на військові кладовища
В Ізраїльській армії багато уваги приділяють культурного розвитку і підняттю патріотичного духу солдатів.
Призваних на службу солдатів обов'язково ведуть на екскурсію у Яд Вашем – меморіал в Єрусалимі, присвячений пам'яті жертв Голокосту. Неподалік від цього місця знаходиться Гора Герцля, де похований засновник сучасного політичного сіонізму Теодор Герцль і інші видатні ізраїльські діячі. Туди також ведуть нових військових.
"Це допомагає молодим солдатам зрозуміти, кого ми захищаємо, за що воюємо", - пояснюють екскурсоводи.
Кладовище Армії оборони Ізраїлю - особливе місце, де варто побувати не тільки новим солдатам ЦАХАЛ, а й взагалі всім іншим. Тут спочивають ізраїльські військові, які загинули в збройних конфліктах різних років.
Головне кладовище Армії оборони Ізраїлю було засноване в 1948 році, коли тут були поховані солдати, загиблі в районі Єрусалиму. У 1949 році уряд прийняв рішення перетворити цю ділянку на головне кладовище службовців ЦАХАЛ, які загинули при виконанні військового обов'язку.
Тут також розташоване кладовище поліції Ізраїлю – для офіцерів поліції, загиблих при виконанні службових обов'язків.
Фото: Всі солдати, незалежно від звань і підрозділів, поховані плечем до плеча (РБК-Україна)
“На військових кладовищах могили знаменитих генералів виглядають точно так само, як і щойно призваних на службу. Ми високо цінуємо кожного з них. Адже кожен – справжній герой, незалежно від звання. Вони всі рівні в одному: відвазі і героїзмі у захисті нашої країни", - кажуть екскурсоводи.
Всі солдати, незалежно від звань і підрозділів, поховані плечем до плеча. Пам'ятники прості, позбавлені прикрас, повідомляють лише ім'я, звання, місця і дати народження і смерті.
“Вулицями міста ходила жінка. Вона роздавала цукерки на честь того, що того дня вбили кілька євреїв"
“Ми живемо буквально зі зброєю в руках. Я, звичайно, теж. Але не тому, що мені подобається ризикувати або вбивати. Все просто: я захищаю свою країну, свою дружину, своїх дітей", - каже Авихай Шоршан, відомий ізраїльський громадський діяч.
У кожного – своя мотивація служби в Цахалі, каже він, згадуючи про те, як сам почала захищати країну.
Коли Авіхаю було 15 років, в Ізраїлі пройшла чергова серія терактів. Майже щотижня вибухали бомби в автобусах, в ресторанах.
“Люди боялися виходити на вулиці. Кожен автобус посилено охоронявся. Коли вам приносили рахунок у кожному ресторані чи кав'ярні, крім ціни за каву, був ще рахунок і за безпеку – потрібно було доплатити ще два шекелі. Зброї у мене не було, в армію мені було зарано. Але допомогли країні хотілося. Я записався волонтером в швидку допомогу. Пройшов курси медичної допомоги", - говорить він.
Через два роки, коли Авіхаю було близько сімнадцяти (з 17 років в Ізраїлі можна отримати водійські права –ред.), він їхав на машині у південному районі Єрусалиму. Зупинився на світлофорі, і раптом почув сильний вибух.
“Я вискочив з машини і подивився вліво, звідки був звук: у трьох метрах від мене горів автобус. Як потім виявилося, у ньому підірвав себе терорист-смертник. Того ранку я відчув себе зовсім одним. Поруч не було нікого: ні поліції, ні швидкої допомоги. Я забіг в автобус. Ходив від людини до людини – перевіряв, чи живий хто. І тут я побачив дівчинку років 13-14-ти. Від поранення у неї була сильна кровотеча. Я зупинив кров рукою. І все думав: “Де швидка, де швидка? Чому ніхто не їде?". Коли, нарешті, швидка приїхала, дівчинку забрали. Її врятували. Кілька інших пасажирів автобуса загинули. Я приїхав додому, прийняв душ і увімкнув телевізор: в новинах показали, як у палестинському Віфлеємі, звідки був цей терорист, вулицями міста ходила жінка. Вона роздавала цукерки. На честь того, що того дня вбили кілька євреїв. Я відразу згадав ту дівчинку. Через рік пішов в армію, брав участь у спецоперації в секторі Газа. Час минає, і я розумію: служив би в армії, навіть якщо це було б необов'язково в нашій країні", - згадує він.