Знищення дерев у парку КПІ: проректор прокоментував спилювання 100-річних насаджень
Днями у Facebook з'явилася інформація про те, що в знаменитому парку КПІ знищують дерева. Зокрема, про це на своїй сторінці написала Diana Ethio.
"Улюблений парк КПІ. Парк дитинства, улюблених дерев, які ми облазили вздовж і впоперек, що з тобою роблять такі виродки? Як можна з цим змиритися? Бідні верби і ялини. І щоб виростити подібні дерева, треба як мінімум років 40. Я мовчу про те, що газон теж знищили. Стояла і лаялася з однією жирною мордою, він нібито погодив свої дії з Київзеленбудом. А навколо всім відверто наплювати (м'яко сказано). Як з цим боротися?", - написала вона.
Фото: Користувачі у коментарях до посту висловлювали обурення знищенням дерев у парку КПІ (facebook.com/diana.ethio)
На території теперішнього парку КПІ висаджувати ялинки почали ще у 19 сторіччі, коли будували перші корпуси університету.
Щоб з'ясувати ситуацію детальніше, Styler зв’язався із представниками політехнічного Інституту, які відповідальні за парк.
"Це аварійне дерево, яке становило небезпеку"
Прокоментував ситуацію із вирубкою дерев Петро Ковальов, проректор департаменту адміністративно-господарської роботи НТУУ "Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського".
"Там були дві верби і одна ялинка. Ми зрізали одну ялинку, яка була дуже суха. Їй – 120 років. Зазвичай вони живуть 80-100 років, а ця ялинка пережила ще двадцять! Це аварійне дерево, яке становило небезпеку, тому його треба було зняти", - каже він.
За словами проректора, раніше із ялини вже падала велика гілка.
"Там велика гілляка вже звалилася і добре, що ні в кого через те не було травми. У нас є фото, де видно, що дерево всередині було все гниле. Ми ж не будемо чекати, щоб хтось травмувався! Там щодня ходить багато людей, які наражаються на небезпеку. І ми там посадили ялинки. Ще досадимо шість ялинок вже в жовтні-листопаді, коли для їх висаджування буде сприятливий час", - додає Ковальов.
На цьому місці й раніше був газон, але його робили ще років тридцять тому, каже Петро Володимирович. Газон зберегли і оптимізували, додавши систему поливу, запевняє він.
"Газон без поливу – це не газон. Ми зробили там автоматичний полив. Вже через тиждень будемо косити. Якщо ви прийдете, то побачите, що газон є! А щодо спилювання дерев, то ми викликали "Зеленбуд", де нам дали акт на знесення цих дерев. Ви ж розумієте, що просто так акту на рівному місці не дадуть. Із "Зеленбуду" такий акт підписують аж сім фахівців, які дають свої висновки", - коментує він.
"Замість ста дерев ми садимо триста"
За словами проректора, дерева спилювали планово.
"Тенденція така, що у парку за рік пропадає по сто дерев. Замість ста дерев ми садимо триста. Із трьох дерев зазвичай приживається одне, тому ми, звісно, садимо більше, ніж є. Якщо ми будемо сто різати і сто садити, то через певний час парку не буде. По всій території, яка займає 150 гектарів, ми регулярно висаджуємо дерева. Чомусь найбільше пропадають ялинка і бук", - каже він.
За його словами, по Проспекту перемоги неподалік Університету за ініціативи КМДА висадили ялинки, з яких 30% засохли, а от акації приживаються краще.
"Але для нашого університету ялинки – це вже традиція, яка була закладена ще 120 років тому. Ми традицій не порушуємо й висаджуємо ялинки й надалі. Сподіваємося. Що висаджені нами ялинки будуть жити ще 120 років. Цього року приріст нових ялинок складав 30 сантиметрів, а через рік-два вони вже будуть додавати по 50 сантиметрів на рік", - пояснює проректор.
За його словами, вирубали ті дерева, які могли впасти на автівки і на людей. Він додав, що їм часто надходять скарги від мешканців району, які щодня проходять повз парк, із проханням прибрати аварійні дерева.
"Такі приписи нам приходять постійно. Люди скаржаться, що дерева по Києву б'ють машини. А відповідає зазвичай господар, на балансі якого ті дерева перебувають. Всі дерева парку – на балансі КПІ, і ми будемо нести за них відповідальність", - додає він.
Раніше відомий вчений Ігор Загороднюк розповів, чим загрожує вирубка дерев для природи України. Він порівняв досвід охорони навколишнього середовища в Україні та Європі.
Також Загороднюк пояснив, чому природа навколишнього середовища не може бути прибутковою.