Пожежі в Україні стаються все частіше. Навесні в Україні все більше відчутний дим від паління минулорічної трави і чагарників. Екологи застерігають: це має дуже серйозні наслідки і для здоров'я людей, і для природи. Зокрема, призводить до масштабних пожеж і знищення біорізноманіття. У людей - до цілого букету хвороб. На жаль, часто люди ігнорують заклики не палити траву, навіть знаючи про шкоду від цього процесу.
На відкритих територіях, коли немає вітру, вогонь може поширюватися дуже швидко – зі швидкістю до 4 кілометрів за годину, а коли є вітер, то до 30 кілометрів за годину. Можуть виникати величезні пожежі. Можуть загорітися не тільки поля, а й житлові будинки, кажуть у Всеукраїнській екологічній лізі.
Коли палять траву, то згорає у гумус із найбільш родючого шару ґрунту, тому на місці горіння може вже нічого не вирости.
"Під час згоряння однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється більше 9 кг мікрочасточок диму. До їх складу входять пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо, які осідають у легенях. З листям часто горить безліч сміття, що істотно підсилює забруднення атмосфери", - кажуть фахівці.
Гинуть як самі тварини, так і їхні гнізда. Наприклад, знищуються гнізда таких птахів як крижень, травник, жайворонки, чайка тощо. Від сильної пожежі у траві гинуть зайці, їжаки, плазуни.
"Хтось згорає, хтось задихається від диму. Під час пожеж гине багато комах, їх личинки, лялечки, а також сонечка, туруни, дощові черв’яки та інші дрібні тварини, які беруть участь у процесі утворення грунту. Суха минулорічна трава – не сміття, а безцінний продукт харчування, житло, притулок, створений самою природою", - застерігають екологи.
Є навіть гасло: "Не паліть траву, там хтось живе". Таке гасло екологи радять поширювати серед людей якомога більше, щоб важливість цього питання була зрозуміла усім українцям.
До речі, за спалювання трави передбачена адміністративна а також кримінальна відповідальність. Так, за випалювання пасовищ, стерні, рослинності чи її залишків, спалювання опалого листя відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф становить від 170 до 340 грн для громадян і від 850 до 1190 грн - для посадових осіб.
У випадку паління багаття на території природно-заповідного фонду людям загрожує штраф від 340 до 680 грн для громадян і від 1190 до 1700 грн для посадових осіб.
Крім цього, відповідно до статті 245 ККУ, за знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу порушник може нести і кримінальну відповідальність: штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або ж обмеження волі на строк від 2 до 5 років, або позбавлення волі на той самий строк.
"Всеукраїнська екологічна ліга закликає кожного з вас бути свідомими і відповідальними, не проходити повз порушників, та пам’ятати, що чисте довкілля – це справа усіх і кожного!" - пишуть на сайті екологічної організації.
Нагадаємо, експерт розповіла, що знищення лісів у Карпатах виявилося неправдою і пояснила справжні проблеми галузі.
Також стало відомо, яке місце посів Київ у рейтингу найзручніших міст для життя.