Друге ім’я на фронті: як українські військові обирають позивні та що вони значать

Прізвище, характер, професія або випадок, який запам’ятали побратими, - усе це може лягти в основу військового позивного. Одні обирають його самі, інші отримують під час підготовки чи вже в підрозділі.

Про походження військових позивних та історії, які за ними стоять, ексклюзивно для Styler розповіла Катерина Гурневич, керівниця проєкту "Витоки" від Zagoriy Foundation, спираючись на матеріали "Путівника мілітарними традиціями", підготовлені дослідниками та військовими.

Хто дає військовим позивні

Часто позивний військовому дають побратими: на базовому вишколі або вже під час служби в підрозділі. На вибір впливає те, як людина себе проявила.

"Найпростіше скоротити прізвище: наприклад, головного сержанта 28-ї бригади Максима Паламарчука кличуть Паламар. Часто позивний підказують риса характеру чи зовнішність: хитрому можуть дати Лис, найстаршому - Дід або Батя", - пояснила Гурневич.

Основою також можуть стати шкільне прізвисько, назва рідного міста чи села, професія або захоплення.

Для самих військових позивний може мати особисте значення. Гурневич наводить приклад Олександра з позивним Кремінь, героя статті "Обереги українських воїнів" у путівнику "Витоків". За його словами, у цьому імені він чує стійкість і внутрішню силу.

Від козацьких прізвиськ до повстанських псевдо

Серед запорозьких козаків були поширені прізвиська, які з часом могли ставати родовими прізвищами. Зміна імені була частиною входження у військову спільноту.

У середовищі ОУН і УПА псевдо насамперед використовували для конспірації.
"Коли слідчі знали лише псевдо, під удар менше потрапляли побратими й рідні", - зазначає Гурневич.

За її словами, з 2014 року в добровольчих батальйонах використання позивних було пов’язане, зокрема, з потребою приховувати особу в радіоефірі.

Які історії стоять за іменами

Іноді приводом для нового імені ставав конкретний вчинок. Так, зв’язковий Михайло Олійник отримав псевдо Вітер, бо за 15 хвилин доніс до станиці зашифровану записку.

Інші вибирали позивні самостійно, зокрема під враженням від прочитаного. Ганна Іваніцька стала Мотрею після читання книжки з читальні "Просвіти".

Такі приклади показують різні способи появи імен у військовому середовищі: від скороченого прізвища чи помітної риси до особистого вибору або історії, яку запам’ятали інші.

"Кожна традиція колись мала свій початок. Так і зараз чимало звичаїв народжується на наших очах. Це практики, які військові створюють сьогодні, передають далі і наповнюють власним баченням", - говорить Гурневич.

Що відомо про "Путівник мілітарними традиціями"

"Путівник мілітарними традиціями" - безкоштовне цифрове видання, яке створили проєкти "Гальт" і "Витоки". Воно розповідає про історію українського воїнства та сучасну військову культуру: повсякдення, символіку, позивні, ритуали, ветеранський досвід і вшанування загиблих.

Над путівником працювали 30 експертів, серед яких історики, етнографи, антропологи та люди з військовим досвідом. Близько 30 сучасних підрозділів ЗСУ поділилися власними традиціями й пояснили їхнє значення. Партнерами видання стали "Локальна історія", мілітарна спільнота D3 TEAM та Національний музей історії України у Другій світовій війні.

Автори планують доповнювати путівник: наприкінці є форма, через яку можна розповісти про традиції, що не потрапили до першої версії. Окремо "Гальт" і "Витоки"підготували практичний порадник із запровадження традицій у сучасних військових підрозділах.

Раніше ми писали, що після серйозної травми Геннадій Попенко знайшов нове місце служби у ЗСУ.

Також ведуча Маша Єфросиніна вперше за довгий час показала чоловіка-військового.