Покрова Пресвятої Богородиці: народні прикмети, за якими українці передбачали зиму

Чи чекати сильних морозів, чи зима мине з дощами та без снігу - відповіді на ці запитання українці шукали у погоді на Покрову. Вони звертали увагу на вітер, ранковий мороз, поведінку птахів і навіть на те, чи встигла вишня скинути листя. У різних регіонах побутували свої прикмети.

Про народні спостереження та пов’язані з ними вірування ексклюзивно для Styler розповіла фольклористка та наукова редакторка проєкту про осмислення й збереження традицій "Витоки" Дар’я Анцибор.

Чому на Покрову намагалися передбачити зиму

У традиційному житті Покрова була межею між сезонами. До свята завершували основні польові роботи, збирали врожай і готували житло до холодів. Тож майбутня зима була питанням повсякденного добробуту: родині належало пережити її із заготовленими запасами та в утепленій оселі.

Погоду на Покрову сприймали як підказку на наступні місяці. Зокрема, у звенигородських записах теплий сонячний день пов’язували з гарною зимою, а холодний - із холодною.

На Закарпатті також побутувало уявлення: яка погода на Покрову, така й зима. Однак поряд із цією загальною прикметою існували докладніші спостереження.

Який вітер віщував морози та сніг

Однією з головних підказок вважали напрямок вітру. На Звенигородщині вірили: звідки він дме на Покрову, звідти віятиме й узимку. Якщо ж після обіду вітер змінювався, очікували мінливої зими.

У селі Колодисте на Звенигородщині 1905 року етнограф Іван Лиска записав окремі прикмети для різних напрямків:

• південний вітер - до зими з дощами та без снігу

• західний або східний- до "середньої" зими

• північний - до лютої зими з великими морозами та снігом.

Отже, важливим був не лише холод у святковий день. Люди намагалися помітити, звідки надходить повітря та як погода змінюється протягом дня.

Що означав відліт журавлів

На Закарпатті про наближення зими судили й за птахами. За даними етнолога Михайла Тиводара, відліт журавлів напередодні Покрови або на саме свято сприймали як знак, що зима вже близько.

Інші прикмети стосувалися снігу та морозу. Вважали, що якщо до Покрови в горах не випав сніг, то його не буде й на Різдво.

Також придивлялися до ранкової погоди: якщо на Покрову не було морозу, його очікували через тиждень-два.

Ці вірування показують, наскільки уважно в господарському житті стежили за сезонними змінами - від перельоту птахів до першого снігу на гірських схилах.

Навіщо дивилися на листя вишні

Ще одна закарпатська прикмета стосувалася дерев. Якщо вишня до Покрови не скинула листя, зиму очікували теплою.

Образ листя пов’язували зі святом і на Поліссі. У селі Велика Любаша на Рівненщині етнолог Олександр Васянович записав прикмету: "як перша Покрова покриє листом, то друга - снігом".

"Другою Покровою" там називали свято Казанської ікони Божої Матері. У цій місцевій прикметі осіннє листя та майбутній сніг поєднувалися через образ покривання землі.

Раніше ми розповідали, коли святкують Різдво цієї зими.