Як відрізнити їстівний гриб-парасольку від смертельно отруйної лепіоти: головні відмінності (відео)
Гриб-парасолька легко впізнати за великим капелюшком, високою ніжкою та кільцем. Але серед схожих йому є й смертельно отруйні види. Зокрема, лепіота коричнево-червонувата, що містить аматоксини, які можуть спричинити тяжке ураження печінки та смерть.
Styler розповість, на які ознаки варто звернути увагу, якщо ви знайшли гриб, схожий на парасольку.
Рухоме кільце - одна з найпомітніших ознак
Як розповів блогер Ярослав Фіщенко на своїй сторінці "Характерник Шоу" у Facebook, у дорослого гриба-парасольки добре помітне виражене кільце на ніжці. Воно має характерну будову і може легко рухатися вверх і вниз.
У дрібних лепіот такої помітної конструкції немає: кільце або слабко виражене, або швидко зникає.
Між іншим, Північноамериканська мікологічна асоціація (NAMA) наголошує: не варто визначати їстівність дикого гриба за однією ознакою. Для надійної ідентифікації потрібно враховувати цілий комплекс характеристик, серед яких:
- будова капелюшка і ніжки,
- пластинки,
- місце зростання,
- зміни кольору тощо.
Подивіться на ніжку - вона багато про що розповість
Ще одна характерна риса великої парасольки - висока ніжка з коричневим малюнком, який часто порівнюють зі зміїною шкірою.
У лепіоти коричнево-червонуватої ніжка значно коротша, тонша і має інший вигляд. На ній можуть бути коричневі волокнисті лусочки, але характерного "зміїного" малюнка великої парасольки немає.
Саме тому маленький гриб із невисокою ніжкою, навіть якщо його капелюшок нагадує парасольку, краще не класти до кошика.
Розмір теж має значення
Велика парасолька виправдовує свою назву: дорослий гриб може мати великий розкритий капелюшок і дуже високу ніжку.
Своєю чергою, лепіота коричнево-червонувата залишається невеликою. Її капелюшок зазвичай має лише кілька сантиметрів у діаметрі. Наукові описи на порталі First-nature також підтверджують, що цей вид значно менший за Macrolepiota procera - гриб-парасольку.
Тому якщо перед вами невеликий гриб, який лише віддалено нагадує парасольку, краще не намагатися "дати йому шанс".
Чому маленькі гриби краще залишати в лісі
Найбезпечніша порада для недосвідченого грибника - не збирати дуже молоді екземпляри, якщо їхні характерні ознаки ще складно роздивитися.
У дорослої парасольки добре видно форму капелюшка, ніжку та кільце. У молодого гриба частина цих особливостей може бути ще недостатньо сформована, через що ризик помилитися в ідентифікації вищий.
Водночас NAMA радить ніколи не їсти дикорослий гриб, якщо його вид та їстівність не встановлені надійно. А якщо визначення складне, навіть фотографії може бути недостатньо - іноді для точної ідентифікації потрібні додаткові дослідження.
Тож правило просте: краще взяти дорослу, добре сформовану парасольку, в якої видно весь комплекс характерних ознак. А гриб, який викликає сумнів, залишити в лісі.
І це особливо важливо у випадку з лепіотами, адже Lepiota brunneoincarnata містить аматоксини, здатні спричинити тяжке ураження печінки, а після вживання цього гриба часто трапляються випадки гострої печінкової та ниркової недостатності.
Раніше ми розповідали про те, чому лісові гриби досить швидко псуються після збору - яких помилок ви могли припуститися.