Замок Радомисль: унікальні ікони та папірня для першої київської книги
Замок Радомисль - унікальна за багатьма параметрами історична споруда. Тут є усе, що може захопити туристів: середньовічна архітектура, старовинні легенди, внесок у неповторні культурні події та красиве сучасна реконструкція. Що можна побачити у цій історичній пам'ятці Житомирщини?
РБК-Україна (проєкт Styler) розповідає історію "фортеці на межі Дикого поля" та як Радомисль допоміг надрукувати першу книгу у Києві.
Замок Радомисль: фортеця на межі "Дикого поля"
Замок Радомисль, у місті Радомишль Житомирської області, розташований на землях, які з давніх-давен привертали увагу багатьох держав і імперій, тому він був втягнутий у більшість ключових історичних подій.
Його попередником стала папірня - фабрика з виготовлення паперу для друку книг, яка була частково укріплена з міркувань безпеки. Сьогодні це найсхідніша оборонна споруда, що збереглася на території України.
Стіни завтовшки півтора метри та бійниці з гарним кутом огляду робили фортецю практично неприступною. Замки подібного типу є рідкісними в Європі, а в Україні це унікальний зразок.
У середньовіччі за межами цього замку закінчувалася цивілізація і починалося так зване "Дике поле". Монахи обрали місце для будівництва не випадково. Замок був зведений на скелі, оточеній водою, що створювало додаткові переваги для оборони.
У Радомислі було виготовлено папір для першої київської книги
Засновником папірні вважають архімандрита Єлисея Плетенецького, видатного просвітника та релігійного діяча. На момент початку будівництва папірні такі фабрики існували лише у Львові та Осколі і працювали виключно на потреби католицької церкви.
Замок Радомисль був побудований для забезпечення папером православних видань. Саме на папері, виробленому тут, була надрукована перша книга в Києві - "Часослов".
Фундамент замку складався з гранітної скелі, що унеможливлювало підкопи. Під час тривалих облог важливу роль відігравав джерело, що било прямо зі скелі, постачаючи захисників питною водою в необмежених кількостях. Це джерело досі знаходиться в Концертному залі замку.
Іронія полягає в тому, що папірню не змогли захопити вороги - це зробили самі українці під час Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
Замок був відновлений у XIX столітті за проєктом інженера Пекарського і з того часу слугував млином до 1989 року, поки його не закинули.
Реставрація замку та що зараз там можна побачити
Реставраційні роботи почалися у 2007 році під керівництвом мецената Ольги Богомолець і тривали понад чотири роки. Сьогодні замок вражає своєю середньовічною величчю та відкритий для відвідувачів.
Площа замку сягає 2500 квадратних метрів, і тут одночасно можуть проходити кілька виставок. Перший зал, з якого починається екскурсія, показує фотографії замку до реставрації, а другий і третій зали присвячені іконопису.
Четвертий зал замку присвячений виставці ікон Пресвятої Богородиці, звідси також можна потрапити на дзвіницю. Трапезна з довгим дерев'яним столом, лавками і величезною піччю, створює атмосферу середньовіччя і дозволяє уявити побут українських лицарів.
Концертний зал замку є справжньою прикрасою всього комплексу. Тут не використовуються жодні підсилювачі звуку, адже акустика приміщення настільки досконала, що музичні інструменти звучать зовсім по-новому.
Раніше ми писали, які секрети історії приховує чорноморська Аккерманська фортеця.
Читайте також про 6 найкрасивіших аеропортів світу, що можуть стати головним враженням у подорожі.
При написанні матеріалу використовувалися наступні джерела: сайт Radozamok.com, Вікіпедія.