Як в Польщі стежать за якістю асфальтового покриття, поки багато ділянок доріг України десятиліттями чекають ремонту – в матеріалі Styler
Вперше я була в Польщі у 2012 році. Після цього довелося побувати там ще чотири рази. І під час кожного відвідування цієї країни завжди мимоволі звертаєш увагу на те, як тут все влаштовано. Кидаються в очі дороги хорошої якості іта інтерактивні музеї, відсутність сміття на вулицях і чисті парки, доглянуті будиночки з доглянутим газоном і низькими парканами.
Звичайно, в Польщі не все так ідеально. Самі поляки часто говорять, що їхня країна – це задвірки Євросоюзу: як ментально, так і з економічної точки зору. У властивій полякам манері критичності до себе моя знайома журналістка з Варшави зізнається: "Так, у нас є і хороше, але і багато поганого". Але, тим не менш, і до цього "поганого" Україні ще доведеться йти. Це при тому, що Польща – далеко не найбагатша країна Європи.
Фото: План будівництва доріг в Польщі до 2020 року
В опубликованому навесні 2017 року рейтингу рівня корупції в бізнесі EY EMEIA Fraud Survey Україна стала найгіршою (очолила рейтинг), в той час як Польща зайняла 27е місце. Також варто додати, що ВВП Польщі в чотири рази вище за ВВП України. Що стосується інвестицій, то і тут у поляків справи йдуть краще: в цю країну вклали на 11 мільярдів доларів більше, ніж громадяни Польщі вклали в іноземні компанії. В Україні цей показник - в 37 разів менше.
З початком дії безвізового режиму з ЄС все частіше звучить думка, що майже кожен українець, який побував у Польщі, буде хоча б трохи по-іншому дивитися на те, як влаштоване життя в нашій країні. І тоді, можливо, в Україні щось зміниться на краще.
Редакція Styler вирішила підготувати кілька публікацій про те, як влаштоване життя в Польщі. Ми вибрали кілька міст Польщі та України з схожою кількістю мешканців у них, а з допомогою фотографій і коментарів жителів цих міст спробуємо показати, як відрізняються українські дороги та міський простір, музеї і парки, від аналогічних у Польщі.
Сьогодні якість доріг у Польщі абсолютно не можна порівняти з тим, яким воно було десять чи п'ятнадцять років тому. Якщо раніше польські дороги мало чим відрізнялися від українських, то зараз для створення дійсно якісної транспортної інфраструктури в Польщі щороку будуються сотні кілометрів нових доріг. Уряд країни сподівається, що це дасть ще більше шансів для розвитку міст, особливо віддалених від великих мегаполісів. Гроші на нові дороги для Польщі часто виділяють фонди Євросоюзу.
Президент України Петро Порошенко запевняє, що в 2017 році в Україні повинні побудувати 2,5 тисячі кілометрів доріг. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман під час минулорічних інспекцій доріг пообіцяв виділити на українські дороги 35-40 мільярдів гривень. Але і цього буде недостатньо, кажуть експерти.
В одному тільки Києві на ремонт доріг потрібно виділити до 20 мільярдів гривень, каже Віктор Ведмідь, експерт з транспортних питань. Тим часом безліч проблемних ділянок доріг в Україні десятиліттями чекають ремонту.
В Україні тільки 3% зразкових доріг, кажуть експерти. До них можна віднести окремі ділянки траси Київ-Полтава. Також – реконструйована дорога М08 від Києва до Житомира. Проходять роботи з реконструкції дороги М01 з Києва до Обухова і з Києва у напрямку до Білої Церкви на дорозі М05.
При цьому в Польщі щороку на автомобільні дороги тільки державного значення виділяється в 10 разів більше коштів, ніж на всю дорожню мережу України в цілому. Річний обсяг фінансування дорожньої сфери в Польщі становить близько 5 мільярдів євро.
У Варшаві, за статистикою 2015 року, проживає 1,739 586 осіб.
За минулорічними даними, зібраними Управлінням міських доріг Варшави, кожну добу межі столиці Польщі перетинають близько мільйона машин (на в'їзді й виїзді з міста). До найбільш жвавих трас відносяться: Trasa Toruńska (73 376 автомобілів на добу), вул. Puławska (67 585), вулиця Pułkowa (62 671), Modlińska (52 552) і Trakt Brzeski (52 360). Кожні добу тільки цими шляхами в'їжджають і виїжджають з міста, в середньому, більше 300 тис. автомобілів.
Більшість доріг Варшави просто дуже гарні. Звичайно, бувають і ями і вибоїни. Але такі проблеми швидко усувають. Але при цьому, як правило, роблять не "ямковий ремонт", а кладуть асфальт великими шматками.
Особливу увагу на дорогах Варшави приділяють розмітці. Все розраховано так, щоб водій дивився спочатку на дорогу, а вже потім – на знаки, розташовані над дорогою. Замість знаків, які висять високо вгорі і в які треба "вдивлятися", часто розміщуються наклейки на асфальті.
До речі, за вартістю автомобілі в Польщі набагато доступніше, ніж в Україні. Поляки розповідають: б/у іномарку початку 2000х років випуску можна придбати, відкладаючи із зарплати гроші протягом всього 1-3 місяців. Тому наявність у 18-річного поляка авто – явище досить часте. Але, незважаючи на велику кількість машин, перевантаження автострад і величезних пробок не спостерігається (виняток становлять міста-мегаполіси типу Варшава). У Польщі багато платних парковок, будується багато підземних паркінгів.
Станом на 1 жовтня 2015 року, у Києві проживає 2,893 мільйона чоловік. Територія міста також є однією з найбільш густонаселених адміністративно-територіальних одиниць України.
Багато доріг в Києві гостро потребують ремонту (89,9% вулично-дорожньої мережі). Про це йдеться в повідомленні прес-служби комунальної компанії "Київавтодор". Дороги столиці сильно зруйновані через неконтрольованого руху великовагового транспорту, різких і частих переходів температури повітря через нульову позначку, а також тому, що термін виконання капітального ремонту дуже перевищений, відзначають в компанії. Деякі ділянки не ремонтувалися протягом останніх 30 років.
Ще один "головний біль" киян – незручні переходи, тротуари і занадто високі бордюри, які ускладнюють рух по вулиці з дитячими колясками і людей з обмеженими можливостями.
Фото: Міський простір і дороги у Варшаві (Олег Божко)
Справа в тому, що в Україні стандарти облаштування вулиць орієнтовані на автомобільний рух, пояснює співкоординатор ради з урбаністики Києва, журналіст Григорій Мельничук.
“В епоху модернізму в моду увійшли підземні переходи, які намагаються будувати і на житлових вулицях досі. Перші з'їзди в підземних переходах - придатні хіба що для спуску коляски, але ніяк не для самостійного руху людей на інвалідних візках - з'явилися в СРСР до Олімпіади-1980 як спроба зробити місто трохи краще", - розповідає Мельничук.
Фото: Дуже "зручні і комфортні" вулиці Києва (РБК-Україна)
Однак, за його словами, таке рішення мало допомогло впоратися з проблемою.
“У менших містах підземні переходи робили з меншими кутами нахилу сходів, що хоч і подовжувало, але полегшувало спуск. Питаннями знижень бордюрного каменю на переходах почали займатися десь з 90-х, але системно набагато пізніше. Далеко не у всіх містах це робилося системно - високі бордюри на переході досі швидше правило", - пояснив він.
В сучасному польському місті Катовіце з населенням трохи більше 321 тис. жителів пересуватися по вулиці... просто комфортно. Як пішки, так і на машині або велосипеді. Тим, хто сюди приїжджає, практично відразу впадає в очі горезвісна безбар'єрність простору, яку так часто приводять в приклад українським містобудівникам.
Коли людина переходить вулицю, їй дуже рідко потрібно думати про те, що на шляху раптом попадеться високий тротуар, страхітливих розмірів яма або будь-яка інша перешкода. Переступати або переїжджати через бордюри не треба: їх або немає, або в місцях переходу вулиці вони плавно знижені. Також помітно, що бордюри зовсім невисокі. Такі ж зручні, як і в інших країнах Європи – у Франції або Німеччині.
За неповних два дні перебування в цьому місті і активних прогулянок по вулиці відверто поганих доріг виявити взагалі не вдалося. За словами місцевих жителів, неідеальні дороги точно є у віддалених районах міста, але нам такі не траплялися, навіть коли посилено шукали.
За словами інженера-технолога Ярослави Осадчук, в Польщі нові дороги роблять "на століття". За якістю матеріалів і робіт суворо стежать. А якщо фірма-укладальник раптом зробила свою роботу неякісно, її можуть дискваліфікувати з ринку.
“У Катовіце мене особливо вразила дуже якісна розмітка на дорогах. Всі знаки і покажчики - нові і зрозумілі: не заплутаєшся, навіть будучи гостем країни. Можна тільки позаздрити", - каже інженер.
В Україні є всі потрібні компоненти асфальтобетонного покриття: гарний пісок, відсів дроблення, бітум, щебінь, мінеральний порошок, додає вона.
В Україні не можна просто так покласти дорогу і забути про неї на кілька десятків років, каже вона.
"У нас дороги робляться на сезон, щоб у наступному році прокласти нову і "відмити" на цьому гроші. Колеги на моїй минулій роботі розповідали, як один із споживачів лакофарбового покриття цілеспрямовано запитував таку фарбу, яка на наступний рік злізла б і довелося б купувати нову. Але таких замовлень ми не брали - принципово", - розповіла інженер-технолог.
Безумовно, є в Україні і хороші приклади будівництва нових доріг. У Вінниці мешкає близько 371, 5 тисяч людей – трохи більше, ніж в Катовіце. Згідно з інтернет-опитуванням 2015 року, саме Вінниця посіла перше в Україні місце за якістю доріг: місцеві жителі вважають, що тільки 13,4 доріг міста – в поганому стані.
Журналісти вирішили пересвідчитися, чи справді це так. І були приємно здивовані: їхати з Вінниці на автомобілі – дійсно задоволення, навіть на околицях міста в приватному секторі.
Але ось зовсім іншу картину побачили вже інші журналісти не в самій Вінниці, а вже за містом. Кореспонденти продемонстрували, що якість доріг Вінницької області – просто жахливий.
За інформацією обласної служби автомобільних доріг, близько 70% доріг області потребують капітального ремонту, 23% - "ямкового" або часткового ремонту.
Якість українських доріг тепер можна перевірити онлайн
Нещодавно стало відомо, що "Розумна Країна" створила сервіс для контролю якості українських доріг. Ним вже почала користуватися користуватися найбільша держкомпанія Автомобільні дороги України. Про це нам в коментарі розповів Сергій Єфімов. Він разом з Анатолієм Черненко розробляє аналогічні сервіси і для інших галузей.
За допомогою сервісу контролю якості доріг України планують перевірки доріг на різних ділянках і в різних куточках країни.
"Кожна людина може вибрати номер і назву дороги і відправити скаргу з переліку, поставивши навпроти галочку. Всі скарги підсумовуються і виводяться у вигляді топа по дорогах. Керівникам Автомобільних доріг України та Укравтодору стало легко розуміти, де робити перевірки, де планувати на наступний рік ремонт", - розповідає Сергій Єфімов, СЕО "Розумна Країна".
За його словами, такого сервісу немає ні в Естонії, ні в Ізраїлі, ні в Кореї.
Крім того, тепер кожен громадянин може проконтролювати якість послуг Укрзалізниці, подивитися рейтинг лікарень і поліклінік. Також - проконтролювати якість послуг, що надаються Укрпоштою.
Польське місто Перемишль розташоване зовсім недалеко від кордону з Україною. Населення Перемишля – близько 67 тисяч жителів. Дороги тут такої ж хорошої якості, як і в столиці Польщі.
За час перебування в Перемишлі ми побували практично на всіх центральних вулицях міста і на кількох віддалених від центру. Дороги гарні скрізь.
Окрема зручність для пішохода на вулицях міста – острівці безпеки на дорогах. І в Перемишлі, і в інших польських містах їх дуже багато. Перейшовши першу половину проїжджої частини, можна зупинитися на "острівці" і при цьому не переживати, що знаходишся серед галасливої автостради, де на великій швидкості "літають" автомобілі.
Фото: Стан доріг Перемишля, район в пішій доступності від історичного центру міста (Олег Божко)
Помітно, що в багатьох місцях в Перемишлі бордюри існують суто формально. Швидше за все, тільки для візуального розмежування проїжджої частини та тротуарів. У центрі міст нерідко бордюри взагалі відсутні. А там, де бордюр є, то від рівня тротуару він виступає максимум на чотири сантиметри. Знаючи, що пішоходам не доводиться долати бордюри, автомобілісти їдуть повільніше. Відповідно, менше випадків ДТП.
Фото: Перемишль, центр міста (Олег Божко)
Від паркування машин тротуари у багатьох місцях в Перемишлі захищають стовпчики. Але і вони є не скрізь. Адже в Польщі дійсно працюють, а не просто прописані на папері норми, що забороняють парковку на пішохідній частині вулиці. Припаркувався в недозволеному місці – штраф. Це працює. І, крім того, формує відчуття відповідальності у автомобілістів.
Звичайно, розраховувати на порядність абсолютно всіх водіїв не варто. Тому безпека пішоходів Перемишля забезпечується ще й низьким швидкісним режимом. Як і у всій Європі, в містах Польщі заборонено їздити зі швидкістю вище 50 кілометрів на годину. А в двориках і того менше: 20 км/год. Якщо в Польщі перевищити швидкість до 10 км/год оштрафують на 50 злотих (близько 12 євро), а якщо на 50 км/год, то це обійдеться вже в 400-500 злотих (100-120 євро).
Конотоп – районний центр Сумської області, де станом на 1 грудня 2013 року проживає трохи більше 92 тисяч людей. Це майже на 34 тисячі більше, ніж у Перемишлі. Але при цьому стан доріг в Конотопі дещо інший.
"У мене немає власного автомобіля, але я регулярно їжджу в громадському транспорті, - коментує Андрій Кривулько, житель Конотопу, - Я б не сказав, що дороги в Конотопі знаходяться в поганому стані — останнім часом у місті почав з'являтися новий асфальт, проблемні ділянки регулярно латають Головною проблемою я б назвав те, що велика частина вулиць міста не має асфальту зовсім. Центральні вулиці усіяні "латками". Рівною таку дорогу назвати складно, але хоча б ям немає. Такі ділянки врятує тільки капітальний ремонт з повною заміною асфальтного покриття".
Фото: Дороги в Конотопі ремонтуються, але частково. А де розмітка? (надані Андрієм Кривулько)
В 60 кілометрах від Кракова знаходиться невелике містечко Освенцім, яке назавжди увійшло у світову історію тим, що саме тут знаходився концентраційний табір Аушвіц. Нині на його місці діє музей. Місто Освенцим розташоване при впадінні річки Соли у Віслу. Зараз населення міста становить 40 тисяч жителів.
Туристи, що приїжджать в Освенцім, відзначають: дороги в місті охайні і в хорошому стані. До речі, по дорозі в музей також помітно, що дороги хороші не тільки в центрі міста, але і за його межами. Від автобусної і залізничної станції в Освенцімі до музею веде комфортна, добре асфальтована дорога. Тротуари вимощені плиткою, а бордюри (як ми вже встигли помітити в інших польських містах – зовсім невисокі. У багатьох місцях їх взагалі немає.
Треба сказати, органічне міське простір навіть невеликих польських міст (таких як Освенцим) не просто зручно з точки зору практичності. Воно приносить і елементарне відчуття комфорту.
“Коли людині комфортно, то і настрій хороший, і думає людина про зовсім інших, більш корисні речі. А не про те, як перетнути перехрестя, ведучи в руці коляску з дитиною і при цьому не потрапити в незручну або навіть небезпечну для життя ситуацію", - розповідає Руслан Тарасов, киянин. Протягом останніх п'яти років він буває в Польщі раз в шість місяців – їздить туди на своєму автомобілі у відрядження.
За його словами, для мам з колясками ці бордюри в українських містах – дуже болюче питання.
“Тоді прогулянка по місту з коляскою перетворюється на подолання перешкод. І додому молода мама приходить не відпочила, а жахливо втомилася. Коли взбираешься на перехід, коляску треба нахиляти і піднімати постійно. Так і дитина може випасти! Все це просто жахливо", - додає він.
Малин — невелике місто в Житомирській області, розташоване на річці Ірша (притока Тетерева), недалеко від автотраси "Київ-Ковель-Варшава". Через місто проходить важлива залізнична магістраль — Південно-Західна залізниця. Станом на 2013 рік у Малині проживало 26, 934 людей.
"Основний "плюс" Малина в тому, що він знаходиться недалеко від Києва. Багато звідси їздять на роботу до столиці і таким чином "виживають", зізнається у розмові з нами місцева журналістка Тетяна Ткаченко. Багато підприємств закриваються, а жителі Малина, не виїжджають до Києва, працюють або на гранітних кар'єрах, або у сфері послуг.
Дороги в Малині в досить незадовільному стані, говорить Ольга Гура, помічник народного депутата, мешканка міста Малин.
“По-перше, вони поділяються на дороги державного, районного та місцевого значення, тому з'ясувати, хто господар конкретної ділянки дороги, буває непросто. Всі тикають пальцями один на одного. А на ремонт, кажуть, завжди немає грошей. Той ремонт, який все-таки здійснюють, носить косметичний характер. Це так званий "ямковий ремонт" без ретельного дотримання технологій ремонту. Тому ями знову і знову з'являються на малинських дорогах", - каже Маріанна Макарчук.
Крім того, за її словами, для міста є проблемою рух важкого транспорту: фур з деревиною, щебенем, або вантажними матеріалами.
“Систематичний проїзд таких важковаговиків наших дорогах призводить до швидкого руйнування дорожнього покриття. Велика кількість доріг в місті - грейдерные (посипані відсівом). Влітку для жителів таких вулиць проїзд транспорту становить велику проблему: пил відсіву, яка призводить до респіраторних та легеневих захворювань. Також є проблема для водіїв - швидкий знос транспортних засобів, частий ремонт. Наявність у місті рециклера для ямкового ремонту доріг поки що системно проблеми не вирішує", - пояснює вона.
Наостанок ми не могли не показати якість доріг в одному з польських сіл. Так, нещодавно український блогер В'ячеслав Горобець побував у двотижневої поїздці Польщею, де дізнався багато нового про місцеве самоврядування, про сортування сміття, про корупцію та місцевому бізнесі. Також – про стан польських доріг.
Село Міхаловіце (Michałowice), Польща (надано В'ячеславом Горобцем)
“Я також з'їздив з раптовою інспекцією в польське село. Коли не крадуть, грошей так багато, що асфальтують навіть дороги в лісі. Поверхня ідеальна, як шкіра немовляти! І видно, що після зими з нею нічого не відбувається!", - каже блогер.
Вячеслав також був вражений тим, як скошені не тільки ділянки, але і узбіччя дороги.
Село Кроловка ( Królówka), Польща (надано В'ячеславом Горобцем)
“Це не комунальна техніка зробила - це вручну газонокосаркою. Полякам не западло зробити красиво не тільки на своїй ділянці, але і навколо. Вони розуміють свою відповідальність за навколишній простір! Якщо ти сам зробиш гарно, то й буде красиво. І інших так захочеться. "А чого я мушу? Нехай сільрада косити, це ж не моє!", - говорять у нас. Ми навіть сміття далі свого паркану не можемо прибрати. "Це ж не я кидав. Чого я повинен прибирати"? Кожен вільний перетворювати світ в міру своїх можливостей. Але свобода буває різна. Є свобода робити хороше. А є свобода - залишатися в гівні. Був знак для пішохода ", Перейдіть на іншу сторону дороги"! Що це, якщо не прояв поваги до оточуючих? Навряд чи таке передбачено законом", - розповів В'ячеслав Горобець.