"Це повна катастрофа": Чому українська залізниця знаходиться в жахливому стані
Сергій Єфімов разом зі своїми колегами розробляє електронні сервіси, щоб кожен українець зі всіх куточків країни міг стежити за станом доріг, залізничних вагонів, поліклінік і лікарень. Але ось прислухаються до скарг українців далеко не всі вищі інстанції, говорить він.
У коментарі для Styler Сергій Єфімов розповів про найбільші, на його думку, проблеми залізничних перевезень в Україні і про те, як їх можна подолати.
Криза в пасажирських перевезеннях
"Це ж катастрофа! Все те, до якого стану все прийшло в "Укрзалізниці", - розповідає Сергій Єфімов. - Особливо – пасажирські перевезення. Всі вагони застарілі, нові не закуповуються. Через брак вагонів квитки купити просто неможливо, адже їх швидко розкуповують. У нас - 16 поїздів Інтерсіті. Але вони називаються так тільки тому, що це вирішили на словах і оформили документально. Але на практиці - ці потяги не відповідають тим критеріям, яким повинні, і хто б не керував "Укрзалізницею" - ця ситуація поки не змінюється".
Фото: Українці скаржаться на задушливі вагони і брудні туалети, але вищі інстанції чують ці відгуки далеко не завжди (Громадський контроль "Укрзалізниці")
На думку Єфімова, навести порядок в "Укрзалізниці" не так вже складно навіть незважаючи на те, що це найбільше підприємство з багаторівневою системою.
"Швидко – це, звичайно ж, не означає вирішення всіх проблем однією дією. Але це - двадцять дій, які не робилися десятиліттями. І тоді багато чого можна змінити навіть за місяць. Для цього треба, перш за все, відкрити бухгалтерію, тобто показати, як "ходять" гроші. Паралельно треба показати рух фінансових потоків в депо і дирекціях", - пояснює він.
Запуск поїздів VS реформи
На думку Єфімова, для того, щоб щось змінилося в кращу сторону, треба також створити документ про тарифоутворення. Якщо мова йде про пасажирському сполученні, то можна закупити 50 вагонів-трансформерів і 50 сидячих вагонів.
"Звичайно, паралельно треба створювати і нові маршрути. Через електронний сервіс керівництво має реагувати на запити людей, запустити електрички нового типу. Коли "Укрзалізниця" реально хоче, то швидко електрифікує сотні кілометрів доріг, запускає Хюндаї, ремонтує сотні вокзалів. А ще – будує міст, який коштує кілька мільярдів гривень. Це означає, що у компанії є якісь приховані ресурси", - пояснює він.
Фото: Стан українських поїздів жахає (Громадський контроль "Укрзалізниці")
За словами Єфімова, все залежить від бажання топ-менеджменту щось змінювати. Колишній керівник "Укрзалізниці" Войцех Бальчун був абсолютно закритий для комунікацій, і достукатися нього було практично нереально. Замість системних реформ в пасажирському транспорті, від Бальчуна побачили тільки запуск поїзда Київ-Перемишль, і кілька незначних змін. І це ще не факт, що новий керівник буде ефективним, каже він.
"Але хіба тільки для запуску парочки поїздів ми кликали сюди топ-менеджера? Ми його звали, щоб реформував всю сферу. Цього не відбулося, як і при минулому керівника", - говорить Сергій Єфімов.
"Можна замість безкоштовного проїзду ввести плату в 50 копійок"
За словами блогера, чи не найбільш катастрофічні умови – в приміських електричках.
"Вагони переповнені пільговими пасажирами, і через це потяги нібито "не прибуткові". Можна замість безкоштовного проїзду ввести плату в 50 копійок на відстань до десяти кілометрів, і гривню – на необмежену відстань. Тоді вечорами працівники потягів не будуть "відмотувати" тисячі чілок безкоштовних квитків, а пенсіонерів не будуть принижувати і штовхати, кажучи при цьому, що вони пільговики і нічого не платять. Будь-яка бабуся заплатить 50 копійок! Але в масштабах "Укрзалізниці" це будуть мільйони гривень, і це не якась дрібниця, І можна виділяти ці гроші на розвиток сфери. При такій символічній платі ми точно дізнаємося всю статистику, скільки з ранку їздить пенсіонерів", - пропонує він.
"В Україні чомусь завжди сподіваються на доброго царя, який прийде і все швидко змінить. А можна зробити так, щоб кожен українець контролював все, що відбувається в країні: залишав скаргу, і це будуть бачити відповідні інстанції, і будуть на це реагувати. Хіба можна було собі таке уявити, що вся країна може керувати найбільшим державним підприємством? Без мільйонів євро, без трьох років впровадження програми. Люди просто стежать за станом вагонів і всього іншого самі. Але тут вже все залежить від людей, від їх бажання щось змінити на краще у своїй країні", - підводить підсумок Єфімов.